де Гвип – сума готівки, випущеної центральним банком і не поверненої в його фонди; Грез – сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондент-ських рахунках банків у центральному банку.

Перший елемент (Гвип) грошової бази відрізняється кількісно від готівкового агрегату М0 – більший на суму готівки в касах банків. Другий елемент (Грез) грошової бази відрізняється і якісно, і кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів M1, M2, М3. Він являє собою суму зобов'язань центрального банку перед комерційними. А безготівкові елементи грошових агрегатів – це зобов'язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, тобто за рахунок Грез, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Тому безготівкові елементи грошових агрегатів значно більші за своїм обсягом від безготівкового елемента грошової бази. Завдяки цьому загальний обсяг кожного з грошових агрегатів (крім М0) перевищує обсяг грошової бази. Ступінь цього перевищення свідчить про величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.

В Україні маса грошей в обороті після грошової реформи 1996 p. характеризується високими темпами зростання та надмірно великою вагою в ній готівки, про що свідчать дані табл. 3.1.

Таблиця 3.

Грошова маса, що обслуговує грошовий оборот в Україні

(на кінець року), млн. грн. [2, 84]

Показник грошової маси | 1996 | 1997 | 1998 | 1999

Сума | % до попере-д-нього року | Сума | % до попере-днього року | Сума | % до попере-днього року | % до 1996 року

Грошова база | 4882,0 | 7058,0 | 144,6 | 8625,0 | 121,9 | 11988,0 | 139,3 | 245,5

Агрегат М0 | 4041,0 | 6132,0 | 151,7 | 7158,0 | 116,7 | 9583,0 | 133,9 | 237,1

Агрегат М1 | 6315,0 | 9050,0 | 143,3 | 10331,0 | 114,1 | 14094,0 | 136,4 | 223,2

Агрегат М2 | 9023,0 | 12448,0 | 137,9 | 15432,0 | 124,0 | 21714,0 | 140,7 | 240,6

Агрегат М3 | 9364,0 | 12541,0 | 133,9 | 15705,0 | 125,3 | 22070,0 | 140,4 | 235,7

У т. ч. готівка

сума, грн. | 4041,0 | 6132,0 | 151,7 | 7158,0 | 116,7 | 9583,0 | 133,9 | 237,1

питома вага, % | 43,1 | 48,9 | 113,4 | 45,5 | 93,0 | 43,4 | 95,3 | 100,0

Протягом трьох післяреформових років грошова база та агрегати грошової маси зростали щорічно, збільшившись відповідно в 2,4 та в 2,3 разу. На фоні постійного скорочення реального обсягу валового внутрішнього продукту – на 5,1% за три роки – зазначене зростання грошової маси видається надмірним. Воно було спричинене високим рівнем бюджетного дефіциту та не досить жорсткою грошово-кредитною політикою центрального банку. Такі ножиці в динаміці грошової маси та обсягу суспільного виробництва не могли не вплинути на вартість грошей: гривня за три роки втратила 36,5% своєї внутрішньої вартості і 55,0% зовнішньої [2, 85].

Значний інтерес становить структура грошової маси та її динаміка за три роки. Привертає до себе увагу надто високе (151,7%) зростання в 1997 p. агрегату МО, внаслідок чого готівка в загальній масі грошей (за агрегатом МЗ) зайняла майже 49%, що негативно характеризує структуру грошової маси і стан грошового обороту. Разом з тим ця тенденція спричинила скорочення рівня грошово-кредитного мультиплікатора, через що в 1997 p. агрегати М2 і МЗ зростали значно повільніше, ніж грошова база, що мало певні антиінфляційні наслідки. У 1998 та 1999 pp. структура грошової маси дещо поліпшилася: почала знижуватися питома вага готівки в широких грошах (в агрегаті МЗ), а збільшення грошової бази відбувалося повільніше, ніж зростання широких грошей, що свідчить про поступове посилення ролі комерційних банків у формуванні грошової маси та в управлінні грошовим оборотом. Проте ця позитивна тенденція розвивається дуже повільно і питома вага готівки в загальній грошовій масі все ще залишається надмірно високою – 43,4% на початок 2000 p [2, 85].

3.3. Зарубіжна методика поділу грошової маси на агрегати

Доцільно привести методику поділу грошової маси на агрегати, яка застосовується у США.

Федеральна резервна система (ФРС), що є центральною владою у банків-сь-кій справі і відповідає за монетарну політику в США, провела багато досліджень у сфері визначення грошей. Ця проблема стала особливо важливою, бо значні фінансові інновації створили нові типи активів, які можна віднести до грошей. З 1980 p. ФРС видозмінювала визначення грошей декілька разів і встановила показники пропозиції грошей, які відомі як грошові агрегати (табл. 3.2).

Таблиця 3.

Показники грошових агрегатів: грудень 1990 p., млрд. дол. [12, 67]

М1 =

Готівка | 249,6

+ | Дорожні чеки | 7,8

+ | Депозити до вимоги | 289,9

+ | Інші чекові депозити | 297,0

Разом = М1 | 844,3

М2 =

М1

+ | Строкові вклади малого номіналу | 1161,1

+ | Ощадні вклади | 407,3

+ | Депозитні рахунки грошового ринку | 510,3

+ | Взаємні фонди грошового ринку (неінституційні) | 347,8

+ | Одноденні угоди про взаємний викуп | 54,2

+ | Одноденні позички в євродоларах | 19,4

+ | Поправка– | 0,1

Разом = М2 | 3344,3

М3 =

М2

+ | Строкові вклади великого номіналу | 506,3

+ | Титули власності взаємних фондів грошового ринку (інституційні) | 127,0

+ | Довгострокові угоди про взаємний викуп | 89,7

+ | Строкові євродолари | 72,7

+ | Поправка– | 13,7

Разом = М3 | 4126,3

L =

М3

+