визначенні бази оподаткування до доданої вартості входять непрямі податки: акцизний збір, мито. Тобто податок нараховується на податок, що порушує принцип оподаткування.
Звичайною стає практика кредитування державного бюджету за рахунок несвоєчасного відшкодування суб'єктам господарювання нарахувань із ПДВ. На кінець 2000 року обсяг їхнього неповернення становив близько 3 млрд. грн. Обмеженим був рівень податкових надходжень і в першому півріччі 2001 року. Списано близько 5 млрд. грн. заборгованості з ПДВ, тоді як за бюджетом залишилося зобов'язання відшкодувати близько 2 млрд. грн. цього податку.
Головним фактором зменшення податкової бази та збільшення відшкодування ПДВ є зростання експорту. Нинішню ситуацію щодо обкладення ПДВ експортних операцій можна назвати двоякою. З одного боку, споживання товарів відбувається за межами митного кордону України. Воднораз необхідне бюджетне відшкодування таких операцій. З другого боку, стимулюються експортні операції, адже в такому разі зменшується податковий тиск на українських експортерів. Наявну ситуацію треба вирішувати через перегляд і вилучення необґрунтованих пільг, адже ПДВ посідає перше місце серед усіх запроваджених податків в Україні за розмірами пільгування.
З метою попередження незаконного відшкодування із бюджету ПДВ, усунення причин та умов, які дають змогу суб'єктам підприємництва безпідставно формувати податковий кредит і податкові зобов'язання, підрозділами податкової служби проводиться певна робота. Викрито 2952 факти незаконного відшкодування ПДВ на загальну суму 290 млн. грн. Припинено діяльність 3627 фіктивних фірм. В Україну з-за кордону повернуто близько 45 млн. дол. США. Розшукано за постановами слідчих і встановлено місцезнаходження за запитами ДПІ понад 20 тисяч неплатників податків [13].
Другим за розміром податкових надходжень до бюджету є податок на прибуток підприємств. У розробленому проекті Податкового кодексу пропонується знизити базову ставку із цього податку від 30 до 20%. У 2000 році фактичне виконання запланованих податкових надходжень із цього податку становила 7727,1 млн. грн. Ставка, за якою оподатковуються прибутки підприємств в Україні, порівняно з іншими державами є середньою. Тобто потенціал збільшення податкових надходжень треба шукати не за рахунок варіації ставки податку. Необхідно знайти інші фіскальні можливості цього податку.
Прибутковий податок із громадян посідає третє місце, а у багатьох країнах світу частка податку на доходи фізичних осіб найбільша. Головна причина низьких податкових надходжень із цього податку в Україні – малий розмір фонду оплати праці у структурі ВВП. Очевидно також, що прибутковий податок із таких невисоких доходів громадян не може становити значної суми. А на низький розмір заробітної плати впливає великий розмір нарахувань, що змушує працедавців, окрім виплати доходів працівникам, перераховувати ще значну частину коштів державі.
Важливий аспект фіскального адміністрування пов'язаний із тінізацією капіталу. Зміцнюється і розвивається нігілістична психологія платників, багато хто із яких або сподівається на чергову "амністію" своїх зобов'язань, або втрачає мотивацію до добросовісної сплати податків, спостерігаючи, як переваги в оподаткуванні отримують боржники. До речі, списання заборгованості та його негативні наслідки критикували й міжнародні фінансові інститути.
Нині ухилення від сплати податків набуло великих розмірів. Саме це перешкоджає повноцінному використанню податкового потенціалу. Питома вага тіньової економіки у ВВП України, за висновками експертів організацій зі світовим досвідом, таких, як Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку. Гарвардський університет, коливається у межах 47,2-60,0%. Зі слів заступника голови Державної податкової адміністрації України Віктора Жвалюка, у 1994 році частка неконтрольованої грошової маси становила близько 25%, у 2000 році – вже понад 40%, а переважна частина тіньових коштів формується за рахунок доходів, отриманих від учинення економічних та інших злочинів [13].
Нині з допомогою торгово-економічних місій у складі дипломатичних представництв України проводиться робота з установлення контактів із податковими органами ряду країн, визначення кола загальних питань і обговорення практичних механізмів співробітництва, обміну досвідом боротьби з "відмиванням" коштів, отриманих незаконним шляхом, і ухиленням від оподаткування юридичних і фізичних осіб держав, розробляються проекти нормативних документів та відповідних робочих угод щодо проведення цієї роботи. Одними з основних документів, що розробляються, є нормативні документи з організації електронного обміну вищезазначеною інформацією між податковими службами та правоохоронними органами країн.
Автоматизація процесу контролю дасть змогу розв'язати чимало проблем, пов'язаних з ухиленням від оподаткування. При здійсненні цього процесу необхідно вирішувати завдання зі створення:
системи електронної звітності (з допомогою передачі даних через інформаційні мережі);
системи електронного моніторингу макроекономічних показників держави з метою встановлення математичної і лінійної залежності між ними для визначення їхнього впливу на надходження коштів до бюджету;
електронних імітаційних моделей для прогнозування надходжень до бюджетів за видами податків і моделюючих систем для визначення впливу окремих факторів (час, інфляція, зміни у законодавстві) на мобілізацію фінансових ресурсів держави;
повноцінної автоматизованої системи фінансового контролю та електронного аудиту (збір інформації, облік платників податків, нарахування податків, контроль і аналіз надходження податків та інших платежів у встановлені терміни з метою забезпечення виконання планових показників із надходження коштів) [13].
При створенні системи електронного аудиту для визначення своєчасності й повноти сплати податків юридичними та фізичними особами слід зауважити, що підрозділи податкової служби витрачають значні людські та фінансові ресурси для проведення аналогічного аудиту у звичайному режимі. Водночас у податкових службах деяких держав діють електронні системи податкового аудиту, які за 20-30 хвилин здатні провести повний аудит фінансово-господарської діяльності однієї юридичної особи з метою визначення повноти і своєчасності сплати нею усіх податків та зборів. Тому створення такої системи в Україні дасть змогу отримати значний економічний ефект, скоротити витрату робочого часу працівників податкових служб, якісніше проводити його та максимально наблизити контроль