2. Завдяки зовнішнім запозиченням з'являється можливість прискорити темпи збільшення національного доходу країни за рахунок можливих додаткових інвестицій

3. Державний кредит як інструмент покриття дефіциту державного бюджету сприяє підвищенню внутрішнього попиту. Зниження цього кредиту спричинює так званий ефект мультиплікатора: спад виробництва призводить до зниження рівня зайнятості та попиту на товари виробничого призначення. Це зменшує споживчі витрати домогосподарств та інвестиційні витрати підприємств, що, у свою чергу, ще більшою мірою обмежує макропопит

4. Зовнішня заборгованість дає змогу країні здійснювати більші сукупні витрати, ніж це уможливлює вироблений національний дохід

5. Необхідність використання державного кредиту зумовлена циклічністю економічного розвитку. На стадії зниження економічної активності податкові надходження до бюджету скорочуються і водночас постає потреба у додаткових витратах для стабілізації економіки та підтримки певних верств населення з метою недопущення поглиблення економічної кризи. При переході на стадію піднесення податкові надходження збільшуються, а державні витрати мають зменшитися. Надлишок бюджету при цьому необхідно спрямовувати на погашення боргів, які утворилися під час кризи в економіці

6. Акумулювання вільних коштів на ринку державних запозичень сприяє стримуванню інфляції

7. Ринок боргових зобов'язань держави створює конкуренцію на валютному ринку, що сприяє стабілізації курсу національної грошової одиниці

8. Сукупність різноманітних форм державного кредиту створює сприятливі умови для запозичень як з боку держави, так і з боку її кредиторів, нівелюючи суперечності між ними

9. Зацікавленість у кредитах міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку) пояснюється низькими процентними ставками (порівняно з комерційними кредитами), довгостроковістю позик і значними пільговими періодами сплати боргів

10. Надходження кредитів від міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку) є сигналом для іноземних інвесторів щодо вкладання коштів

11. Використання державних позик доцільне також для фінансування державних капіталовкладень (самоокупних проектів); ці позики сприяють задоволенню суспільних потреб, економічному розвитку і водночас забезпечують повернення позикових коштів, залучених на їх фінансування. Це інвестиції, які збільшують майбутні доходи держави і базу оподаткування

Додаток

Напрямки використання державних зовнішніх позик [25, 110]

Напрямки використання позик | Кредитори

1. Фінансування дефіциту державного бюджету та погашення державного боргу.

Причини виникнення: неефективність фінансування через збільшення грошової маси в обігу та недостатність внутрішніх позик. Отже, через ненадходження коштів зовнішнього фінансування може виникнути ситуація, коли Україна буде змушена визнати неможливість здійснення платежів за раніше отриманими зобов'язаннями і буде оголошена державою-банкрутом. Залучення коштів у недостатньому обсязі може призвести до значного навантаження на валютні резерви і, як наслідок, до зниження курсу гривні щодо іноземних валют, спричинити дестабілізацію на фінансовому ринку України | Світовий банк: позики надаються на термін до 20 років, з яких 5 років є пільговим періодом, протягом якого позики не погашаються. Відсоткова ставка (плаваюча) за позиками Світового банку становить близько 7 %. Умовою їх надання є реалізація Україною проектів реформування економіки системного характеру, якими передбачається вжиття структурних заходів (спрямування позик на розвиток підприємств, на реформування державного управління, на структурну перебудову фінансового сектора, на управління державними ресурсами, на структурну перебудову вугільного сектора).

Європейський Союз: фінансова допомога (180 млн. дол. – 1999 p.) – проект Меморандуму про взаєморозуміння між Україною і ЄС, що ґрунтується на умовах програми розширеного фінансування, який підтримує МВФ (20.10.98).

Банки-фідуціарії: зовнішні облігації випускаються від імені банку-фідуціарія, але за дорученням, за рахунок і під гарантію позичальника (України). Наприклад, у 1997-1998 pp.Україна отримала шість фідуціарних позик, три з яких номіновані на суму відповідно 450 млн. дол. (дата отримання – 11.08.97), 109 млн. дол. (17.10.97) та 81,750 млн. дол. (20.10.98), дві – на суму 750 млн. дойчмарок (дата отримання – 26.02.98) та 250 млн. (06.05.98) і одна – на суму 500 млн. євро (17.03.98). Відсоткова ставка становить близько 16 % річних

2. Підтримка національної валюти і фінансування платіжного балансу.

Причини виникнення: необхідність своєчасного забезпечення виконання зобов'язань з виплати зовнішнього боргу, відновлення кредитоспроможності, зменшення економічних ускладнень у процесі економічних реформ, що дає змогу забезпечити в перспективі економічний розвиток країни | МВФ: фінансові ресурси МВФ надаються Україні на пільгових умовах і спрямовуються на збільшення валютних резервів з метою підтримки платіжного балансу і стабілізації грошово-кредитної системи: термін сплати – 3-5 років, пільговий період – 3 роки, процентні ставки – 5,75-6,29 %. Розпорядником фінансових ресурсів, наданих МВФ, є НБУ. Контроль за ефективністю використання фінансових ресурсів здійснюється МВФ за попередньо погодженими з українською стороною макроекономічними показниками. Недотримання критеріїв реалізації кредитної угоди тягне за собою тимчасову втрату права країни на отримання коштів у межах відповідної домовленості. Види фінансування програм МВФ: системна трансформаційна позика (STF), позики Stand-by з початком і завершенням виплати – 2000-2004 pp. та програми розширеного фінансування з початком і завершенням виплати – 2002-2008 pp. (EFF)

3. Фінансування інвестиційних та інституційних проектів, у тому числі під державні гарантії.

Мета: технічна реконструкція окремих діючих підприємств певної галузі або регіону, створення нових підприємств або надання коштів на поповнення оборотних активів підприємств | Світовий банк: для України (третя категорія країн – середній рівень доходу) строк погашення кредитів становить 17 років, з них пільговий період – 5 років, протягом яких сплачуються лише відсотки, що становлять близько 6,5 % річних (плаваюча ставка). Кредитною угодою встановлюються частини позики, які будуть передані відповідним субпозичальникам, а також визначаються категорії витрат, які можуть бути здійснені в межах проекту. У 1999 р. за рахунок позик Світового банку запроваджено 13 інвестиційних проектів на загальну суму 458,52 млн. дол.

Європейський банк реконструкції