– через кілька місяців. Це дає змогу емітентам зменшити витрати, оскільки у них з'являється можливість отримати додатковий прибуток при зниженні ставок і/або захистити від девальвації валюту на час між початковими і кінцевими платежами. Популярність цих облігацій залежить від прогнозів руху процентних ставок і валютних курсів. Емісії з негайними платежами – це облігації, всю суму випуску яких емітент одержує одразу.
7. За виплатою доходу державні позики можуть бути процентні (з фіксованою чи плаваючою ставкою), з нульовим купоном (дисконтні), а також виграшні, процентно-виграшні, безпрограшні, безпроцентні. Під процентною розуміють позику, дохід від якої визначають у певному проценті номіналу кожного цінного папера, сплачують на основі купонів або одноразово при погашенні, без щорічних виплат. При розміщенні дисконтних позик їх купують зі знижкою від номінальної вартості (з дисконтом), а погашають за номіналом. Різниця між ціною купівлі та погашення і є доходом інвестора. Прибуток за виграшними позиками власники цінних паперів одержують при погашенні зобов'язань у формі виграшів, що потрапили в тиражі виграшів. Державні цінні папери, на які не випали виграші, через певний час викуповуються за номіналом. Умовами випуску процентно-виграшних позик передбачається виплата частини доходу за купонами, а іншої – у формі виграшів. Безпрограшні випуски позик гарантують, що протягом терміну дії позики виграш припаде на кожний цінний папір. Безпроцентні позики не передбачають виплату доходу у грошовій формі, вони погашаються у формі надання різноманітних товарів підвищеного попиту.
У сучасних умовах функціонування ринку державних запозичень найчастіше використовують дві форми виплати доходу – сплата процентів і дисконту (для облігацій з нульовим купоном). Відсотковий платіж встановлюється фіксований або з плаваючим доходом. При використанні державних цінних паперів з плаваючим доходом процентні ставки враховують зміни кон'юнктури ринку: динаміку облікової ставки, рівень дохідності державних цінних паперів та інфляцію.
8. За характером обігу державні цінні папери поділяють на такі, що вільно продаються і купуються, і такі, власники яких не можуть змінюватися.
9. За методами розміщення розрізняють добровільні та примусові позики. Нині в Україні кошти залучаються на принципах добровільності, вигідності та гарантованості повернення.
10. За терміном погашення державні позики бувають коротко-, середньо- та довгостроковими. Законодавство іноземних країн по-різному класифікує строки надання і повернення кредитів. Якщо більшістю визначено короткостроковий термін до одного року, то довгостроковими позиками в Німеччині є цінні папери з періодом 7-30 років, в Англії – понад 15 років, у Франції – 10-30 років, в Україні – понад 5 років.
11. За типом запозичення державні позики поділяють на некомерційні та комерційні. Перші найчастіше надаються іноземними країнами, міжнародними фінансовими організаціями, які зазвичай позичають на довгостроковий період, на пільгових умовах (відстрочення погашення позики), з порівняно невисокою процентною ставкою за кредитні ресурси. Напрямки та обсяги використання отриманих коштів контролюють кредитори. Умови надання позик можуть включати перелік економічних і політичних вимог до дій країни-позичальника. Комерційні позики (фідуціарні) – це запозичення на зовнішніх ринках капіталу з метою фінансування дефіциту бюджету. Фідуціарна основа передбачає надання іноземними банками позики Україні за рахунок коштів, отриманих від випуску і розміщення серед інвесторів облігацій банку-фідуціарія. Відповідальність за погашення облігацій та сплату відсотків несе держава, що позичає кошти, а не банк-фідуціарій. У вітчизняній практиці фідуціарні позики були номіновані в доларах, дойчмарках та євро, частина зобов'язань вже реструктуризована урядом України.
12. За напрямками використання розрізняють такі кредити:
на фінансування дефіциту бюджету та погашення державного боргу;
на підтримку національної валюти і фінансування платіжного балансу;
на фінансування інвестиційних та інституційних проектів, у тому числі під гарантію уряду;
на фінансування експорту товарів (робіт, послуг).
За напрямками використання позики згруповані в додатку 2. Значною є питома вага кредитних ресурсів, що надходять із зовнішніх джерел.
13. За характером погашення заборгованості розрізняють кредити з поверненням одноразово і частинами. Застосовують три варіанти погашення позик: позика погашається рівними частинами протягом кількох років; щоразу наростаючими сумами (застосовується тоді, коли передбачається в перспективі щорічне збільшення доходів держави); сумами, які кожного разу зменшуються (застосовується тоді, коли передбачається, що зменшуватимуться доходи держави чи збільшуватимуться державні видатки).
14. За зобов'язаннями держави в погашенні боргу розрізняють позики з правом дострокового погашення і без цього. Право дострокового погашення дає змогу державі враховувати ситуацію на фінансовому ринку.
Структура державних запозичень і питання про те, які саме інструменти слід застосовувати в умовах трансформаційного періоду, визначається на основі таких чинників:
мінімізація вартості обслуговування заборгованості з прийняттям інвесторами таких умов;
стимулювання розвитку фінансових ринків;
гнучкість при фінансуванні;
забезпечення прозорості операцій уряду із заборгованістю.
Розділ 2. Аналіз показників державного кредиту України за останній період
2.1. Аналіз показників фінансування державного бюджету України та розміру державного боргу за 2004 рік
Розмір дефіциту державного бюджету за 2004 рік склав 10 ,6 млн. грн., що більше запланованого на 2 ,4 млн. грн., або на 137,1Порівняно з 2003 роком дефіцит бюджету за 2004 рік збільшився на 9 ,5 млн. грн., тобто майже у 10 разів.
По відношенню до орієнтовного обсягу ВВП за 2004 рік розмір дефіциту державного бюджету склав 2,9проти запланованих 2,1ВВП.
Такий значний обсяг дефіциту бюджету за 2004 рік викликаний тим, що фактично до бюджету надійшло більше надходжень від приватизації державного майна від запланованого їх обсягу і це дозволило провести в 2004 році більше видатків з державного бюджету, ніж планувалося. Ці видатки мали соціальне спрямування і здійснювалися згідно зі статтею 109-3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік". Оскільки "видатки" = "доходи" + "фінансування, у тому числі надходження