фінансування державного бюджету шляхом дороговартісних внутрішніх та зовнішніх запозичень, а також про подальше загострення боргової проблеми.
Особливе занепокоєння викликає загрозлива динаміка зовнішніх боргових платежів та їх значна питома вага, яка переважає частку платежів із внутрішніх боргових зобов'язань (див. таблицю 7), що також підтверджує наявність зазначених вище системних прорахунків.
Таблиця 7. Динаміка зовнішніх боргових платежів [21]
Відсотки
Показники | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. (план)
Платежі з обслуговування і погашення державного боргу, всього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0
У тому числі
зовнішнього | 55,0 | 54,0 | 71,0 | 64,0 | 75,0
внутрішнього | 45,0 | 46,0 | 29,0 | 36,0 | 25,0
Наведені в таблиці 7 показники свідчать про значну фінансову залежність України від іноземних кредиторів, а також про наявність надзвичайно великих ризиків для державного бюджету в разі значної девальвації гривні щодо іноземних валют, передусім - щодо долара США та євро.
Така девальвація гривні щодо євро вже нині відчутно впливає на зростання витрат із обслуговування та погашення зовнішніх боргових зобов'язань, деномінованих у євро. Так, якщо у 2002 році гривня девальвувала відносно долара США лише на 0,6%, то відносно євро - на 18,5 відсотка.
Автор статті є прихильником реалізації заходів, спрямованих на зменшення державного боргу, і в цьому аспекті підтримує позицію керівництва Національного банку України. Тим більше, можливості щодо дострокового погашення державного боргу вже не перший рік передбачаються у законах про Державний бюджет України, проте урядом та Міністерством фінансів України вони не реалізуються.
Водночас, приймаючи остаточне рішення щодо дострокового погашення державного боргу, слід, в першу чергу, обрати найефективніший для держави його варіант.
У зв'язку з цим акцентуємо особливу увагу на вартості зовнішніх боргових зобов'язань, що відображено в таблиці 8.
Таблиця 8. Вартість зовнішніх боргових зобов'язань [21]
Основні групи кредиторів | Сума боргу, млрд. доларів США | Питома вага в зовнішньому державному борзі, відсотки | Вартість обслуговування, відсотки
Міжнародні фінансові організації (МВФ, МБРР, ЄБРР, ЄС) | 4,6 | 43 | близько 3
Уряди іноземних держав | 2,9 | 27 | 3,7-5,8
Комерційний борг | 3,14 | 30 | 7,65-11
У тому числі
ОЗДП 1995 року | 0,16 | 8,5
ОЗДП 2000 року | 2,18 | 10-11
ОЗДП 2003 року | 0,8 | 7,65
За підрахунками , видатки з обслуговування облігацій зовнішньої державної позики 2000 року до кінця їх дії (2007 рік) становитимуть понад 450 млн. дол. США, що у 10 разів перевищує економію від дострокового погашення позик МВФ.
3.3. Показники державного прямого та гарантованого боргів України
За станом на 30 квітня 2005 року державний прямий та гарантований борг України становив 80’512’811,78 тис.грн. або 15’943’131,03 тис.дол.США, в тому числі: державний прямий та гарантований зовнішній борг – 57’793’102,04 тис.грн. (71,8% від загальної суми державного прямого та гарантованого боргу) або 11’444’178,62 тис.дол.США; державний прямий та гарантований внутрішній борг – 22’719’709,74 тис.грн. (28,2%) або 4’498’952,41 тис.дол.США.
Державний прямий борг України становив 64’425’851,43 тис.грн. (80,0%) або 12’757’594,33 тис.дол.США. Державний прямий зовнішній борг становив 41’707’107,94 тис.грн. (51,8%) або 8’258’833,26 тис.дол.США. Державний прямий внутрішній борг становив 22’718’743,49 тис.грн. (28,2%) або 4’498’761,07 тис.дол.США.
Гарантований борг України становив 16’086’960,35 тис.грн. (20,0%) або 3’185’536,70 тис.дол.США, в тому числі: гарантований зовнішній борг – 16’085’994,10 тис.грн. (20,0%) або 3’185’345,36 тис.дол.США; гарантований внутрішній борг – 966,25 тис.грн. або 191,34 тис.дол.США.
Протягом січня-квітня 2005 року сума державного прямого та гарантованого боргу України зменшилась у гривневому еквіваленті на 4’888’324,42 тис.грн. (5,7%) або на 153’890,16 тис.дол.США [21].
При цьому, державний прямий зовнішній борг зменшився на 5’021’909,84 тис.грн. (10,7%) або на 548’988,55 тис.дол.США. Зменшення державного прямого зовнішнього боргу за січень-квітень 2005 року спричинене в основному перевищенням виплат з погашення боргу над сумою запозичень (найбільші виплати з погашення державного прямого зовнішнього боргу було здійснено за ОЗДП 2000 року) та зниженням курсів євро та дол.США по відношенню до грн., а також проведенням в березні взаємозаліку заборгованості з Російською Федерацією на суму 97’750,00 тис.дол.США. Державний прямий внутрішній борг збільшився на 1’765’436,37 тис.грн. (8,4%) або на 549’330,86 тис.дол.США. Збільшення частки державного прямого внутрішнього боргу спричинене перевищенням залучення коштів від випуску ОВДП над погашенням боргу. Зважаючи на зростання інтересу до запозичень у національній валюті України в міжнародних масштабах та підвищення інвестиційної привабливості держави серед іноземних інвесторів за січень-квітень 2005 року Міністерством фінансів України було розміщено середньострокових облігацій внутрішньої державної позики загальною номінальною вартістю 5’880,3 млн.грн., при цьому, протягом квітня на номінальну суму 3’124,3 млн.грн. було проведено операції дострокового погашення та заміни більш дешевими позиками частини боргу за процентними облігаціями внутрішньої державної позики 2000 року, що знаходяться у портфелі Національного банку [20, с.90].
Гарантований борг України зменшився на 1’631’850,95 тис.грн. (9,2%) або на 154’241,68 тис.дол.США, що пов‘язано в основному з погашенням боргу перед МВФ, виконанням гарантійних зобов’язань держави перед Баварським банком та зниженням курсів євро, дол.США та СДР (спеціальні права запозичення) по відношенню до грн.
4. БОРГОВІ ПАРАДОКСИ І ОРІЄНТИРИ
ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ
Боргова складова у системі державних фінансів має функціональне походження від державного кредиту і в умовах економічного сьогодення України набуває особливого значення. Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів.
Економічна суть державного боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому функції: а) фіскальна – залучення