AD (яку легко побудувати на графіку,ви-

Y=AD ходячи із різниці обсягу доходу і об-

сягу споживання).

Функція споживання має вигляд:

C=C0 + cY,де С0 - певний рівень спожи-

AD вання,який не залежить від рівня дохо-

дів і тяжіє до мінімального споживання;

с - гранична схильність до споживання,

що показує,яка частка з кожної одини-

ці додаткових доходів буде спрямована

на споживання.

Оскільки у моделі приймається,що

Y2 Y0 Y1 Y ставка процента є стала величина(дру-

Кейнсіанський хрест. ге припущення моделі),то ф-ція інвес-

тицій набуває вигляду:I=I

Модель у її спрщенному варіанті має такий вигляд:

Y=AD - загальна умова рівноваги (1)

AD=C+I - структура сукупних витрат (2)

C=C+cY - функція споживання (3)

I=I - функція інвестицій (4)

AD=C+I+cY - випливає із (2),(3),(4) (5)

Y=AD=C+I+cY - випливає із (1),(5) (6)

В економічній науці графічне зображення цієї моделі

прийнято називати "кейнсіанський хрест".Він являє собою поє-

днання на одному графіку двох ліній,одна з яких відображає

ідеальний стан повної відповідності фактичних і запланованих

витрат(Y=AD),а друга заплановані витрати.Лінія що проходить

під кутом 450 до горизонтальної осі, фіксує відповідність фак-

тичних і запланованих витрат.Графічно це саме так, бо кожна

точка,розташована на ній,є рівновіддаленою від горизонтальної

та вертикальної осей.Лінія ф-ції запланованих витрат(AD)має

позитивний нахил до горизонтальної осі(вісь доходу),що цілком

відповідає рівнянню(5),в якому сукупні витрати представлені

як ф-ція доходів.Нахил лінії до горизонтальної осі визна-

чається граничною схильністю до споживання с”: чим схильність

вища,тим нахил до горизонтальної осі більший.А у точці пере-

тину ліній Y та AD досягається рівновага товарного ринку(Y=AD).

Як пояснити сам процес рівноваги,користуючись "кейн-

сіанським хрестом"? Якщо виробництво всіх підприємств країни

знаходиться на рівні Y1, то заплановані витрати(споживання) є

меншим,ніж виробництво.Підприємствам доводиться наг-

ромаджувати запаси товарів.А маючи запаси нереалізованої про-

дукції,вони змушені зменшувати виробництво,тобто відбувається

рух від Y1 до Y0 .Якщо виробництво знаходиться на рівні Y ,то

заплановані витрати (споживання) перевищують фактичне вироб-

ництво.Підприємства мають можливість розпродувати запаси,а їх

скорочення змушує нарощувати виробництво.

Рецесійний розрив – величина, на яку повинен зрости сукупний попит 9сукупні видатки), щоб підвищити рівноважний ВНП до неінфляційного рівня повної заянятості.

Якщо фактичний рівноважний об”єм випуску Y0 нижче потенційного Y* (див.мал.1), то це означає, що сукупний попит неефективний, тобто сукупні видатки недостатні для запезпечення повної зайнятості ресурсів, хоча рівновага AD = AS досягнута. Недостача сукупного попиту надає депресивний вплив на економіку.

AD Y=AD Рецесійний

розрив

B

A E=C+I+G+X

45o

Y0 < Y* Y

Мал.1

Щоб подолати рецесійний розрив і забезпечити повну зайнятість ресурсів, необхідно простимулювати сукупний попит і “перемістити” рівновагу з точки А в точку В. При цьому приріст сукупного рівноважного доходу ДY cкладає:

ДY = x

Інфляційний розрив – величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні видатки), щоб знизити рівноважние ВНП до неінфляційного рівня повної зайнятості.

Якщо фактичний рівноважний рівень випуску Y0 (див.мал.2) більший від потенційного ВНП, то це означає, що сукупні видатки є надлишкові. Надлишковість сукупного попиту викликає в економіці інфляційний бум: рівень цін зростає тому. Що фірми не можуть розширяти виробництво адекватно зростаючому сукупному попиту, так як всі ресурси вже заняті.

AD Y=AD

інфляційний

розрив E=C+I+G+NE

В

45o

Y* < Y0 Y

Мал.2

Подолання інфляційного розриву передбачає стримання сукупного попиту і “переміщення” рівноваги з точки А в точку В (повня зайнятість ресурсів). При цьому скорочення рівноважного сукупного попиту ДY складає:

ДY = х

Парадокс бережливості. Взаємозв”язок моделі AD-AS і Кейнсіанського хреста.

Парадокс бережливості – спроба суспільства більше зберігати обертається таким самим чи меншим об”ємом заощаджень. Якщо приріст заощаджень не супроводжується приростом інвестицій, то люба спроба домашніх господарств більше зберігати виявляється марною, в зв”язку зі значним спадом рівноважного ВНП, обумовленим ефектом мультиплікації.

Економіка стартує в точці А (див.мал.3). В очікуванні спаду домашні господарства намагаються побільше заощаджувати: графік заощаджень переміщається від S до S”, а інвестиційї залишаються на тому ж самому рівні І. В результаті споживчі витрати відносно знижуються, що викликає ефект мультиплікатора і спад сукупного доходу від Y0 до Y1. Так як сукупний доход Y знизився то і збереження в точці В виявляються тими ж, що і в точці А.

S”

S,I S

І”

B A

І

Y1 Y0 Y

Мал.3

Якщо одночасно з ростом заощаджень від S до S” зростуть і заплановані інвестиції від І до І”, то рівноважний рівень випуску залишається рівним Y0 і спад виробництва не виникає. Навпаки, в структурі виробництва будуть переважати інвестиційні товари, що складає добрі умови для економічного росту, але може відносно обмежувати рівень поточного споживання населення. Виникає альтернатива вибору: або економічний ріст в майбутньому при відносному обмеженні поточного споживання, або відмова від обмежень в споживанні ціною погіршення умов довгострокового економічного росту.

Ріст заощаджень може піддати економіку антиінфляційному впливу в умовах, близьких до повної зайнятості ресурсів: спод споживання і послідуюче за ним скорочення сукупних видатків, зайнятості і випуску ( з ефектом мультиплікатора ) обмежують тиск інфляції попиту – сукупний попит понижується від AD що AD1, що супроводжується спадом виробництва від Y1 до Y2 і пониженням рівня цін від P1 до P2 (див.мал.4).

P

AS

P1

A

P2

AD1

Y2 Y1

Мал.4

Модель Кейнсіанського хреста не дозволяє ілюструвати процес зміни рівня цін Р, так як передбачає фіксовані ціни. Хрест Кейнса конкретизує модель AD-AS для цілей короткострокового макроекономічноо аналізу з жорсткими цінами і не може бути використаний для досліджень довгострокових наслідків макроекономічної політики, зв”язаних з ростом або пониженням рівня інфляції.

2.4.-5 Виходячи з останнього рівняння моделі(Y=C+I+cY),можна

визначити залежність між запланованими витратами і випуском.

Для цього зробимо найпростіші перетворення і розв'яжемо його

відносно Y.Матимемо:

Y = C