Валютні резерви (ВР) Готівкові гроші в обігу (ГГО)

(золото та іноземна валюта)

Цінні папери (ЦП) Депозити комерційних

банків (ДКБ)

Кредити комерційних Депозити уряду (ДУ)

банків (ККБ)

Кредити уряду (КУ) Інші пасиви (ІП)

Інші активи (ІА)

ВР + ЦП + ККБ + КУ + ІА = ГГО + ДКБ + ДУ + ІП

Як засоби платежу можуть викорстовуватися тільки го-

тівкові гроші в обігу (ГГО).

Депозити комерційних банків (ДКБ) не є грошима, але слу-

жать резервами грошової системи.

Грошова = Готівкові + Депозити

маса гроші

Грошова Готівкові Мінімальні Гроші ви-

база = гроші + банківські = сокої ефе

резерви ктивності

З метою запобігання банкрутств комерційні банки повинні

мати резерви готівкових грошей.

У сучасній дворівневій банківській системі (Центральний

банк - комерційні банки) для комерційних банків встановлю-

ються нормативи мінімальних резервів (r) у вигляді обов-

'язкових безпроцентних внесків до Центрального банку. Їхній

розмір визначається в процентах від депозитів у комерційних

банків.

ГРОШОВИЙ ТА ДЕПОЗИТНИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОРИ.

Сума обов'язкових Кредитні ре-

Депозити - банківських = сурси комер-

резервів ційного банку

Усі разом комерційні банкив умовах дворівневої бан-

ківської системи "створюють" гроші, коли надають позики в

обсязісвоїх кредитних ресурсів.

Можливість "створення" грошей всією банківською системою

визначається депозитним мультиплікатором.

Депозитний мультиплікатор (m) обернено ропорційний нормі

мінімальних банківських резервів (r):

m = l / r

Він показує, у скільки разів комерційні банки збільшують

розмір грошової маси в обігу.

Грошова пропозиція (Мs) по'вязана з грошовою базою (Н)

таким чином:

s

М = m H

s

Де М - приріст пропозиції грошей;

m - депозитний мультиплікатор;

Н - приріст грошової бази.

Грошовий мультиплікатор (m*) - це ускладнений варіант

депозитного, в якому враховується поведінка як банків, так і

населення:

m* = l + d / r + d

де m* - грошовий мультиплікатор;

d - відношення готівкових грошей до депозитів у населен-

ня;

r - норма обов'язкових банківських резервів (відношення

резервів до депозитів).

Грошовий мультиплікатор - визначається як відношення

грошової маси (Ms) до грошової бази (Н) (гроші Центрального

банку).

Грошовий мультиплікатор (m*) показує, у скільки разів

зміниться обсяг грошової маси (МS) в разі зміни грошової бази

(Н).

Готівкові гроші Резерви банків

------------------------- ------------

Грошова база (Н)

(гроші на балансі

Центрального банку

---------------------------------------- ----------------

Готівкові гроші Кошти на рахунках Грошова маса (М1)

(депозити)

Таким чином грошову масу можна представити як добуток

грошової бази і мультиплікатора:

s

М = H * m

Грошовий мультиплікатор використовується інститутами

грошової системи для макроекономічного прогнозування пропо-

зиції грошей і регулювання грошової маси.

Важливу роль у цьому процесі відіграє Центральний банк,

який контролює грошову базу (Н).

Крім мінімального резервного покриття комерційні банки

часто відраховують певний процент від отриманих внесків у

свій депозитний резерв - тримають власну касу. Формування

надлишкових резервів (В) обмежує можливості комерційних

банків у наданні кредитів.

Співвідношення грошової маси і маси товарів та послуг є

основним питанням "здоров'я" грошової системи і визначає

купівельну спроможність грошей.

Купівельна спроможність грошей - визначає кількість то-

варів і послуг, які можна купити на грошову одиницю.

Очевидно, що з підвищенням рівня цін купівельна спро-

можність грошей знижується.

Грошовий агрегат (М1) (сума готівки та депозитів до за-

питання) залежить як від маси грошей високої ефективності

(Mh), так і від співвідношення резервів і депозитів комер-

ційних банків (r) та співвідношення готівкових коштів та де-

позитів населення (d):

М1 = m*Mh

2. Якщо проаналізувати конкретну грошову політику у певних

країнах і в певні періоди, то можна побачити, що дії різних

урядів вносять до неї безліч різноманітностей. У теорії ж

розрізняють два принципово відмінних підходи до грошової

політики: кейнсіанський та монетаристський. Для того, щоб

відобразити відмінності між ними, скористаємось логічною таб-

лицею. Слід попередньо зазаначити, що і кейнсіанці, і монета-

ристи визнають, що центральна проблема грошової політики - це

маніпулювання грошовою пропозицією з метою впливу на анйваж-

ливіші макроекономічні параметри. Розбіжності у підходах по-

чинаються з відповіді, як і на які параметри може впливати

грошова пропозиція. Саме це і відображено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Макроекономічні Характер впливу

показники, на

які впливають

зміни грошової За кейнсіанцями За монетаристами

пропозиції

Може впливати опосе- Впливає безпосередньо:

Сукупні редковано через змі- оскільки швидкість

витрати ну ставки процента. обертання грошей V є

стабільною величиною,

то за формулою M*V=P*Y

зміни М тягнуть зміни

у P*Y(сукупних витрат)

Може впливати, оскі- Не впливає, оскільки

Реальний випуск льки випуск залежить рівень виробництва ви-

(продукт) від попиту, а попит- значається його струк-

від витрат. турою і наявними ресу-

рсами.

Може впливати, при Впливає обов'язково,

цьому і швидкість оскільки швидкість

обертання V, і обсяг обертання V є відносно

виробництва Y можуть стабільною, а обсяг

Ціни змінюватись. виробництва визнача-

ється структурою виро-

бництва. Звідси: зміна

V, за формулою M*V=P*Y

спричиняє зміну Р.

Кейнсіанська модель грошової політики. Загалом кейн-

сіанці ставляться до грошової політики як до менш впливової

(результативної) порівняно з бюджетно-податковою.

Визначаючи певні можливості впливу на економіку через

зміну грошової пропозиції, кейнсіанці виходять з такої логіки

зв'язків: зміна грошової пропозиції змінює ставку процента,

яка визначає рівень інвестування; інвестиції ж, як елемент

сукупних витрат, впливають на загальний обсяг останніх і змі-

нюють рівноважний обсяг виробництва.

s s

i M1 M2 i

D D

i1

i2

M1 M2 I1 I2 I

Графік 1 Графік 2

I AD

C+I2+G

C+I1+G

45

I Yk Yf

Графік 3 Графік 4

Пояснення до системи графіків:

1. Три взаємопов'язаних графіки (графік 3 викорис-

товується лише для переходу від другого до четвертого) де-

монструють логіку кейнсіанського погляду на грошову політику.

2. Графік 1 відображає зв'язок між грошовою пропозицією

та рівноважною ставкою процента: при збільшенні пропозиції

(за умови