К Т И В П А С И В
Валютні резерви (ВР) Готівкові гроші в обігу (ГГО)
(золото та іноземна валюта)
Цінні папери (ЦП) Депозити комерційних
банків (ДКБ)
Кредити комерційних Депозити уряду (ДУ)
банків (ККБ)
Кредити уряду (КУ) Інші пасиви (ІП)
Інші активи (ІА)
ВР + ЦП + ККБ + КУ + ІА = ГГО + ДКБ + ДУ + ІП
Як засоби платежу можуть викорстовуватися тільки го-
тівкові гроші в обігу (ГГО).
Депозити комерційних банків (ДКБ) не є грошима, але слу-
жать резервами грошової системи.
Грошова = Готівкові + Депозити
маса гроші
Грошова Готівкові Мінімальні Гроші ви-
база = гроші + банківські = сокої ефе
резерви ктивності
З метою запобігання банкрутств комерційні банки повинні
мати резерви готівкових грошей.
У сучасній дворівневій банківській системі (Центральний
банк - комерційні банки) для комерційних банків встановлю-
ються нормативи мінімальних резервів (r) у вигляді обов-
'язкових безпроцентних внесків до Центрального банку. Їхній
розмір визначається в процентах від депозитів у комерційних
банків.
ГРОШОВИЙ ТА ДЕПОЗИТНИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОРИ.
Сума обов'язкових Кредитні ре-
Депозити - банківських = сурси комер-
резервів ційного банку
Усі разом комерційні банкив умовах дворівневої бан-
ківської системи "створюють" гроші, коли надають позики в
обсязісвоїх кредитних ресурсів.
Можливість "створення" грошей всією банківською системою
визначається депозитним мультиплікатором.
Депозитний мультиплікатор (m) обернено ропорційний нормі
мінімальних банківських резервів (r):
m = l / r
Він показує, у скільки разів комерційні банки збільшують
розмір грошової маси в обігу.
Грошова пропозиція (Мs) по'вязана з грошовою базою (Н)
таким чином:
s
М = m H
s
Де М - приріст пропозиції грошей;
m - депозитний мультиплікатор;
Н - приріст грошової бази.
Грошовий мультиплікатор (m*) - це ускладнений варіант
депозитного, в якому враховується поведінка як банків, так і
населення:
m* = l + d / r + d
де m* - грошовий мультиплікатор;
d - відношення готівкових грошей до депозитів у населен-
ня;
r - норма обов'язкових банківських резервів (відношення
резервів до депозитів).
Грошовий мультиплікатор - визначається як відношення
грошової маси (Ms) до грошової бази (Н) (гроші Центрального
банку).
Грошовий мультиплікатор (m*) показує, у скільки разів
зміниться обсяг грошової маси (МS) в разі зміни грошової бази
(Н).
Готівкові гроші Резерви банків
------------------------- ------------
Грошова база (Н)
(гроші на балансі
Центрального банку
---------------------------------------- ----------------
Готівкові гроші Кошти на рахунках Грошова маса (М1)
(депозити)
Таким чином грошову масу можна представити як добуток
грошової бази і мультиплікатора:
s
М = H * m
Грошовий мультиплікатор використовується інститутами
грошової системи для макроекономічного прогнозування пропо-
зиції грошей і регулювання грошової маси.
Важливу роль у цьому процесі відіграє Центральний банк,
який контролює грошову базу (Н).
Крім мінімального резервного покриття комерційні банки
часто відраховують певний процент від отриманих внесків у
свій депозитний резерв - тримають власну касу. Формування
надлишкових резервів (В) обмежує можливості комерційних
банків у наданні кредитів.
Співвідношення грошової маси і маси товарів та послуг є
основним питанням "здоров'я" грошової системи і визначає
купівельну спроможність грошей.
Купівельна спроможність грошей - визначає кількість то-
варів і послуг, які можна купити на грошову одиницю.
Очевидно, що з підвищенням рівня цін купівельна спро-
можність грошей знижується.
Грошовий агрегат (М1) (сума готівки та депозитів до за-
питання) залежить як від маси грошей високої ефективності
(Mh), так і від співвідношення резервів і депозитів комер-
ційних банків (r) та співвідношення готівкових коштів та де-
позитів населення (d):
М1 = m*Mh
2. Якщо проаналізувати конкретну грошову політику у певних
країнах і в певні періоди, то можна побачити, що дії різних
урядів вносять до неї безліч різноманітностей. У теорії ж
розрізняють два принципово відмінних підходи до грошової
політики: кейнсіанський та монетаристський. Для того, щоб
відобразити відмінності між ними, скористаємось логічною таб-
лицею. Слід попередньо зазаначити, що і кейнсіанці, і монета-
ристи визнають, що центральна проблема грошової політики - це
маніпулювання грошовою пропозицією з метою впливу на анйваж-
ливіші макроекономічні параметри. Розбіжності у підходах по-
чинаються з відповіді, як і на які параметри може впливати
грошова пропозиція. Саме це і відображено в таблиці 1.
Таблиця 1.
Макроекономічні Характер впливу
показники, на
які впливають
зміни грошової За кейнсіанцями За монетаристами
пропозиції
Може впливати опосе- Впливає безпосередньо:
Сукупні редковано через змі- оскільки швидкість
витрати ну ставки процента. обертання грошей V є
стабільною величиною,
то за формулою M*V=P*Y
зміни М тягнуть зміни
у P*Y(сукупних витрат)
Може впливати, оскі- Не впливає, оскільки
Реальний випуск льки випуск залежить рівень виробництва ви-
(продукт) від попиту, а попит- значається його струк-
від витрат. турою і наявними ресу-
рсами.
Може впливати, при Впливає обов'язково,
цьому і швидкість оскільки швидкість
обертання V, і обсяг обертання V є відносно
виробництва Y можуть стабільною, а обсяг
Ціни змінюватись. виробництва визнача-
ється структурою виро-
бництва. Звідси: зміна
V, за формулою M*V=P*Y
спричиняє зміну Р.
Кейнсіанська модель грошової політики. Загалом кейн-
сіанці ставляться до грошової політики як до менш впливової
(результативної) порівняно з бюджетно-податковою.
Визначаючи певні можливості впливу на економіку через
зміну грошової пропозиції, кейнсіанці виходять з такої логіки
зв'язків: зміна грошової пропозиції змінює ставку процента,
яка визначає рівень інвестування; інвестиції ж, як елемент
сукупних витрат, впливають на загальний обсяг останніх і змі-
нюють рівноважний обсяг виробництва.
s s
i M1 M2 i
D D
i1
i2
M1 M2 I1 I2 I
Графік 1 Графік 2
I AD
C+I2+G
C+I1+G
45
I Yk Yf
Графік 3 Графік 4
Пояснення до системи графіків:
1. Три взаємопов'язаних графіки (графік 3 викорис-
товується лише для переходу від другого до четвертого) де-
монструють логіку кейнсіанського погляду на грошову політику.
2. Графік 1 відображає зв'язок між грошовою пропозицією
та рівноважною ставкою процента: при збільшенні пропозиції
(за умови