банку. Кожен банк може видати у вигляді кредитів лише суму,

що дорівнює наявним надлишковим резервам, але уся банківська

система можне значно збільшити кредитну емісію завдяки вико-

ристанню часткових банківських резервів. Величина такого пе-

ревищення прямо пов'язана з рівнем резервних вимог через

співвідношення, яке назвали мультиплікатором депозитів.

100 100

Мультиплікатор депозитів = --------------------- = -----

Резервна норма Rn

Отже, якщо норма обов'язкових резервних вимог цен-

трального банку дорівнює 20%, то мультиплікатор депозитів

дорівнює 5. Він показує, у скільки разів банки завдяки сис-

темі резервів зможуть збільшити безготівкову грошову масу в

порівнянні з величиною надлишкових резервів, які є у їх роз-

порядженні. Тобто, якщо останні складають, наприклад 50 млрд.

дол., то межа кредитної емісії знаходиться на рівні 250 млрд.

дол. (якщо мультиплікатор дорівнює 5).

Яку ж норму обов'язкових резервних вимого повинен вста-

новити центральний банк? Це залежить від суми чекових

вкладів, фактичних і надлишкових банківських резервів

(останні регулюються через операції на вільному ринку дер-

жавних цінних паперів), а також від економічної ситуації в

країні, яка визначає напрям грошово-кредитної політики (сти-

мулюючої чи стримуючої). Це можна показати на цифровому прик-

ладі, який відображено в таблиці.

Таблиця Норма обов'язкових резервних вимог

і кредитна емісія (гіпотетичні дані)

Резер- Чекові Факти- Обо- Надли- Можлива Мульти- Можлива

вна вклади чні в'яз- шкові кредит- пліка- кредитна

норма, тис. резер- кові резер- на емі- тор де- емісія

% дол. ви, резер- ви, сія од- позитів усіх ба-

тис. ви, тис. ного нків,

дол. тис. дол. банку, тис.дол.

дол. тис.дол

10 800 200 80 120 120 10 1200

20 800 200 160 40 40 5 200

25 800 200 200 0 0 4 0

30 800 200 240 -40 -40 3.33 -133.2

У даній ситуації встановлення норми обов'язкових резер-

вних вимог на рівні 25% взагалі припинить будь-яку кредитну

емісію, адже усі надлишкові банківські резерви перетворились

в обов'язкові. Центральний банк взагалі може зруйнувати всю

систему кредитування, якщо за даних обставин встановить ре-

зервну норму на рівні 30%. Щоб вийти із даної ситуації, ко-

мерційні банки повинні скоротити поточні рахунки і водночас

збільшити резерви, для чого слід припинити кредитування, про-

дати частину державних облігацій, додавши одержану виручку до

своїх обов'язкових резервів. Результатом стане зменшення про-

позиції грошей.

При зменшені норми обов'язкових резервних вимог кредитна

емісія зростає, адже обов'язкові резерви комерційних банків

перетворюються в надлишкові. Чим менша буде резервна норма,

тим більші можливості банківської системи створювати без-

готівкові гроші шляхом кредитування.

Більш широко, ніж зміну норми обов'язкових резервних ви-

мог, центральний державний банк використовує регулюючу роль

облікових процентних ставок.

Центральний банк країни, що є "банком банків", надає по-

зику комерційним банкам під певну ставку проценту, яка нази-

вається "обліковою". При цьому комерційний банк передає цен-

тральному боргове зобов'язання, яке підкріплюється додатковим

забезпеченням - як правило, державними цінними паперами. Дана

позика збільшує надлишкові резерви комерційних банків, вона

не потребує обов'язкових резервів, адже забезпечується дер-

жавними облігаціями. Це розширює можливості кредитування і

зростання маси безготівкових грошей.

З точки зору комерційних банків, облікова ставка - вит-

рати, викликані придбанням резервів. Тому падіння облікової

ставки викличе попит на нові резерви і збільшить позику

цнтральних банків, а її зростання - зменшить попит і мож-

ливості кредитування. тому через підвищення облікової про-

центної ставки можна зменшити пропозицію грошей в країні, а

через її зниження - підвищити пропозицію грошей.

Серед трьох видів грошового контролю найважливішим регу-

лятором є операції на відкритому ринку. Облікова ставка менш

важлива тому, що кількість резервів комерційних банків, які

утворюються через позики центрального банку, порівняно неве-

лика (лише 2-3% резерів), з одного боку, а з іншого - саме

активна кредитно-грошова політика центрального банку, пов-

'язана з операціями на відкритому ринку, змушує комерційні

банки вдаватись до кредитів центрального банку. Постійна

зміна обов'язкових резервних вимог центрального банку нега-

тивно позначається на діяльності комерційних банків, тому цей

метод слід застосовувати обережно. Операції на відкритому

ринку мають перевагу більшої гнучкості, адже державні цінні

папери можна продавати чи купувати у великих кількостях, що

дає можливість достатньо швидко впливати на обсяг резервів

комерційних банків.

Політика "дешевих" і "дорогих" грошей.

Держава, маніпулюючи через свій центральний банк важеля-

ми кредитного регулювання - операціями на відкритому ринку

цінних паперів, зміною норми обов'язкових резервних вимог і

зміної облікової процентної ставки, може здійснювати політику

"дешевих" і "дорогих грошей".

Політика "дешевих" грошей має на меті зробити кредит де-

шевим і легкодоступним, щоб збільшити обсяг сукупних витрат і

зайнятості в умовах економічного спаду чи депресії. Політика

"дорогих" грошей полягає в обмеженні пропозиції грошей, щоб

зменшити сукупні витрати і стримати інфляцію. У першому ви-

падку відображається кейнсіанські уявлення про грошово--

кредитне регулювання, а у другому - неокласичні (монета-

ристські).

Коли центральний банк проводить політику "дешевих" гро-

шей, він намагається збільшити їх пропозицію такими діями:

1) купівля державних облігацій в комерційних банків і насе-

лення; 2) зниження резервної норми або 3) зниження облікової

ставки проценту. Це зовсім не означає, що усі ці дії повинні

відбуватись обов'язково і одночасно,- центральний банк може

застосовувати лише один із цих важелів регулювання пропозиції

грошей (як правило, це купівля державних цінних паперів).

Якщо проводиться політика "дорогих" грошей, він здійснює такі

заходи: 1) продає державні облігації; 2) підвищує резервну

норму або 30 підвищує облікову процентну ставку.

Таблиця Механізм грошово-кредитної політики.

Політика "дешевих" грошей - Політика "дорогих" грошей -

спрямована проти економічного спрямована проти інфляції

спаду і безробіття

Центральний банк купує держа- Центральний банк продає об-

вні облігації, знижує резер- лігації, підвищує резервну

вну норму або знижує облікову норму або підвищує облікову

ставку ставку

Пропозиція грошей зростає Пропозиція грошей зменшується

Процентна ставка падає Процентна ставка зростає

Інвестиції зростають Інвестиції