ТЕМА. Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки.
1. Напрями основних потоків ринку праці та їх зв'язок із ви-
дами безробіття.
2. Вплив відхилень безробіття від природнього рівня на вели-
чину фактичного ВНП. Закон Оукена.
3. Суть неокласичного та кейнсіанського пояснень явища без-
робіття.
4. Зміст моделей фрикційного, структурного та циклічного без-
робіття.
1. Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як
явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат
певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано
далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від
норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової
економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також
вважати своєрідною нормою.
Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачен-
ня наводять, як правило, два аргументи.
Перш за все наявність безробіття є свідченням недовико-
ристання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в
бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.
По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість
людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення су-
купного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з
двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.
Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує зав-
жди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити
припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною
мірою природним явищем. Щоб зрозуміти природність певної нор-
ми безробіття, слід розглянути основні потоки на ринку праці:
Знайшли роботу або повернулися на старі робочі місця
ПРАЦЕЗДАТНІ
Втратили роботу надовго че-
рез структурні зміни або
скорочення
залишили роботу за власним бажанням
Вийшли зі складу Повертаються до
працездатних (пен- роботи
сіонери, матері, що
доглядають дітей) Вперше шукають
роботу
Пояснення до схеми:
1. Ця досить спрощена схема потоків на ринку робочої сили
ілюструє пряме та опосередковане (непрацездатними) перет-
ворення працюючих на безробітних, і навпаки.
2. Загальна кількість безробітних формується чотирма пото-
ками:
а) працівниками, що втратили роботу внаслідок струк-
турної перебудови виробництва або його скорочення у період
кризи;
б) працівниками, що залишили роботу добровільно;
в) тими, що раніше не працювали і вперше з"являються на
ринку праці у пошуках роботи;
г) тими, що колись мали роботу і з"являються на ринку
праці повторно.
2. Вважається, що нормальний (природний) рівень без-
робіття є величиною змінюваною. Він змінюється під впливом
рівня добробуту домогосподароств, застосованих у підприє-
мницькому секторі технологій, урядової політики тощо. Зок-
рема, прийнято вважати, що наприкінці 60-х років природний
рівень безробіття становив близько 5% , а у 80-х роках зріс
до 5,5-6% від загального числа працездатних.
Як існування неприродного безробіття визначає стан еко-
номіки, макроекономічну рівновагу? Щоб відповісти на це запи-
тання, розглянемо зв"язок: безробіття - реальний ВНП (сукупна
пропозиція).
Вважається, що перевищення безробіттям природного рівня
спричиняє певну втрату ВНП:
= -
У вищенаведеній формулі складність для розрахунку може
становити лише визначення потенційного (природного) ВНП.
Останній визначається так:
= х х
Перший множник для розрахунку потенційного рівня без-
робіття означає: у формулі закладено, що нормальним (природ-
ним) рівнем є 5,5% (100% - 94,5% = 5,5%).
Непрямий (обернений) зв"язок між відхиленням безробіття
від природного рівня і відхиленням реального ВНП від природ-
ного був визначений Артуром Оукеном. Суть розкритого ним
зв"язку можна сформулювати так: 1% пункт відхилення без-
робіття від природного рівня (6%) означає відхилення ре-
ального ВНП від потенційного на 2,5%-их пункти.
Рівень Відповідно до цього за-
безро- кону, якщо безробіття
біття встановилося на рівні
% 8%, тобто перевищило
8 природний рівень на 2
6 процентні пункти.
4 (8%-6%=2%), то реальний
2 ВНП відхилився від по-
тенційного на 5 процент-
них пунктів.
90 95 100 (2,5*2=5).
ВНП нормальний/ ВНП потенційний %
3. Різні макроекономічні аспекти явища безробіття відмічені
у його двох трактуваннях: неокласичному та кейнсіанському.
Із вступного курсу економічної теорії, в якому роз-
глядається класичне і кейнсіанське трактування безробіття,
відомо, що більш "макроекономічним" є кейнсіанське пояснення.
Адже саме воно пов'язує безробіття із сукупним попитом. Кла-
сичне пояснення пов"язувало безробіття із рівнем зарплати.
Проте сучасні неокласики, котрі пов"язують безробіття також
із загальним рівнем цін, економічними передбаченнями головних
економічних суб"єктів, зробили це пояснення більш "макро-
економічним". Отже, зупинимось на неокласичному поясненні
безробіття. Воно акцентує увагу на таких явищах, як
жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо
інфляції.
Жорсткість зарплати. Ідея жорсткості зарплати є роз-
витком і конкретизацією ідеї класиків про завищеність зар-
плати. Жорсткість, тобто нездатність зарплати бути гнучкою і
регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайня-
тості, пояснюється принаймні трьома причинами: законодавством
про мінімальну зарплату, монополізмом профспілок, намаганням
використати зарплату з метою стимулювання ефективності вироб-
ництва. Графічно вплив цих факторів відображається так:
W S Пояснення до графіка:
1. Від традиційного зображення
рівноваги на ринку праці цей
графік відрізняється розміщен-
ням лінії пропозиції вертикаль-
Wr A но щодо осі зарплати. Це зроб-
лено для того,щоб підкреслити
заданість (відносну незмін-
We D ність) кількості працездатних.
2. Проекція точки А, що утво-
рюється на перетині ліній по-
зайняті безробітні L питу на працю і жорсткої зарп-
лати (Wr ) на горизонтальну
вісь, демонструє розподіл працездатних на працюючих і непра-
цюючих.
Розглянутий графік засвідчує, що рівень зарплати є засо-
бом вирішення або загострення суперечності між працюючими
(інсайдерами) і непрацюючими (аутсайдерами). Чим вищою стає
зарплата для працюючих, тим за інших рівних умов стає більшою
кількість безробітних. У цьому напрямі діє підвищення
мінімальної зарплати і явний (чи неявний) тиск профспілок при
укладанні трудових угод між найманими працівниками і
підприємцями. Уявлення, що зарплату можна використовувати як
стимул для кращої роботи і засіб запобігання плинності
кадрів, також зумовлює "негнучкість" зарплати щодо зниження.
Негнучкість цін. Коли йдеться про рівень зарплати, зав-
жди мають на увазі реальну зарплату, тобто W/P. Зрозуміло, що
рівень цін на товари та послуги (P) є зовнішнім,