З МАКРОЕКОНОМІКИ

на тему:

“Кейнсіанська теорія, як вихідна база розвитку макроекономічної динаміки”

ЗМІСТ

План

1.Сукупний попит і сукупна пропозиція………………..4

2.Ефект зміни сукупного попиту і сукупної прпозиції..7

3.Базова модель Кейнса: роль споживання і

заощадження …………………………………………….10

4.Мультиплікатор випуску за витратами. Базова

модель Кейнса: інвестиції………………………………17

5.Ускладнена модель Кейнса. Мультиплікатор

державних податків …………………………………….18

6. Базова модель Кейнса: зайнятість……………………19

ВСТУП

Проблема макроекономічної рівноваги – одна з найгостріших і найдискусійніших в економічній науці. Існують дві основні концепції стосовно даного питання: класична, а сьогодні неокласична, та кейнсіанська.

В даній курсовій роботі я буду розглядати кейнсіанське макрорегулювання, постараюся доказати, що кейнсіанська теорія є вирішальною базою в розвитку макроекономічної динаміки .

Ідея макроекономічного моделювання і регулювання виникла тоді, коли стало зрозуміло, що ринкових механізм сам не в змозі подолати наростаючі диспропорції, відновити втрачену економічну рівновагу. Переломним моментом стала найглибша в історії ринкової економіки 1929-33 рр. (так звана «велика депресія». У деяких країнах (США, Великобританія, Швеція) під її впливом намагались застосувати нетрадиційні методи стабілізації, адже методи, які застосовувались за неокласичними рецептами – маневрування ставкою процента і рівнем заробітньої плати, перестали давати ефект. Держава змушена була більш глибоко втручатися у процеси відтворення. Проте відчувалась нагальна необхідність створення нової економічної теорії, яка б пояснила причини порушень економічної рівноваги і дала рекомендації по її досягненню, тобто створила загальну модель економічного розвитку в нових умовах.

Таку теорію створив Дж.М. Кейнс (1883-1946рр) – видатний англійський економіст Дж.М. Кейнс формально був учнем А.Маршала – безсумнівного лідера неокласичної теорії початку 20 ст. Він закінчив Кембріджський університет – вотчину неокласиків. Проте свою теорію побудував на запереченні неокласичний принципів;макроекономічна теорія не має аналогів, вона грунтується на власних закономірностях і категоріях.

. Основні положення даної теорії викладені в його праці «Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей»(1936). Ця книга здійснила справжній переворот в економічній науці, поклавши початок широким макроекономічним дослідженням. Кейнс створив нову науку – макроекономіку, виявивши її категорії і закони, економічні фактори, які ніяк не проявляються на мікроекономічному рівні, а тому не були досліджені, адже до Кейнса економічна теорія зосереджувалася на мікроекономічних аспектах.

1. Сукупний попит і сукупна пропозиція

Кейнсіанська економічна теорія оспорює існування такого механізму саморегулювання. На основі емпіричних даних, отриманих в період Великої Депресії, Д.Кейнсу вдалось доказати, що повна зайнятість в нерегульованій економіці може виникнути тільки випадково. Рівновага попиту і пропозиції, як правило, неспівпадають з повною зайнятістю ресурсів: в точці А встановлюється рівновага AD = AS, але рівноважний об”єм виробництва Y0 < Y*.

P AS

Р0

A

У0?У*

Однією із причин такого неспівпадання являється неспівпадання планів інвестицій і заощаджень, які являються різними економічними агентами по різним мотивам і визначаються різними факторами.

Мотиви заощаджень домашніх господарств:

Мотиви інвестицій фірм:

Згідно кейнсіанської економічної теорії не ставка процента, а величина доходу домашніх господарств являється основним фактором, визначаючим динаміку вживання і заощаджень. При цьому зберігається та частина доходу, яка залишається після здійснення всіх споживчих видатків. Вплив ставки процента грає відносно невелику роль по відношенню до впливу доходу на споживання і заощадження. В той же час, динаміка інвестицій визначається передусім динамікою процентних ставок, що знаходить відображення у відповідних функціях споживання, заощаджень і інвестицій.

Сукупні показники утворюються шляхом агрегування,тобто об'єднанням великої кількості одиничних показників в агрегати (сукупності). Зокрема,ціни на окремі товари і послуги в масштабах макроекономіки характеризуються як загальний рівень цін - як сукупна пропозиція,а суспільна потреба в товарах і послугах,представлена доходом нації,при даному рівні цін – як сукупний попит.

Саме сукупний попит є центральною ланкою макроекономічної кейнсіанської моделі(на відміну від класичної,де в центрі уваги була пропозиція).З ефективним попитом Кейнс пов'язував суть своєї теорії.

Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від рівня цін.Подібна залежність уже розглядалась в законі попиту(тема 1). Графічне зображення цієї залежності дано на рисунку,де АD - крива сукупного попиту.

На графіку крива АD помітно відхиляється вниз і вправо.Є кілька причин такої її поведінки.Для кривої попиту окремого

товару цими причинами були ефект P

доходу(зростання доходу спожива-

ча дає йому можливість купувати

більшу кількість даного товару)і

ефект заміщення(при падінні ціни

даного товару споживач готовий

купити більшу його кількість,то-

му що він стає дешевшим відносно

інших товарів).

Але ці причини не діють при AD1 AD AD2

аналізі агрегатів,ефект доходу 0 Q

зникає тому,що доход нації незмінний,а ефект заміни не діє внаслідок того,що береться сукупність усіх товарів.

На поведінку кривої сукупного попиту впливають інші фактори:1)ефект процентної ставки;2)ефект багатства; 3)ефект імпортних закупівель.

Ефект процентної ставки полягає у тому,що із зростанням загального рівня цін зростає і процентна ставка,що веде до скорочення споживчих витрат та інвестицій.У свою чергу,це спричиняє зменшення сукупного попиту.Ефект багатства,або ефект матеріальних цінностей(касових залишків) проявляється у зменшенні фінансових активів домашніх господарств(банківських строкових рахунків та облігацій)при зростанні загального рівня цін.Ефект імпортних закупівель полягає у зменшенні су-

купного попиту на вітчизняні товари,якщо ціни на них будуть вищі,ніж на зарубіжні.

Розглянуті фактори показують зміну сукупного попиту під впливом зміни цін.Але сукупний попит може змінюватись і під тиском інших,нецінових факторів.До них відносять: 1) зміну в споживчих витратах при зміні обсягу фонду споживання; 2) зміну в інвестиційних витратах при зміні обсягу