Курсова робота

З макроекономіки:

«Макрорегулювання економіки України»

План.

Вступ

1. Суть та інструментарій макроекономічного регулювання

1.1. Поняття макроекономічного регулювання.

1.2. Необхідність і моделі макроекономічного регулювання.

2. Макроекономiчна координація в командно-адмiнiстративнiй економіці.

2.1. Суть директивного планування.

2.2. Причини постійної розбалансованості в економіці.

2.3. Причини краху командної економіки.

3. Становлення макрорегулювання ринкового типу в економіці України.

3.1. Формування фіскальних інструментів, як основного знаряддя макроекономічного регулювання.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Здобувши державну незалежність, Україна розв’язує надзвичайно важливе завдання - створення економіки, спроможної забезпечити гідне життя народові. Тому Україна здійснює перехід до ринкової економіки. В процесі цього переходу відбуваються глибокі зміни в різних сферах економічного життя. Однією з найвагоміших змін є перехід до нового типу макроекономічного регулювання, яке пов’язує окремі галузі та виробництва у національну економіку.

Процес формування механізму макроекономічного регулювання ринкового типу в Україні відбувається повільно внаслідок труднощів перехідного періоду. Хоча сьогодні найважливіші елементи цього нового механізму уже сформовано, але їх вплив на досягнення макроекономічної стабільності ще невагомий. Це пояснюється багатьма обставинами, насамперед, непослідовністю економічної політики, мінливістю пріоритетів, слабкістю основних складових ринкової інфраструктури, монополізмом виробників, а також, тим, що більшість нормативних актів, які стосуються цієї проблеми не узгоджені між собою. У результаті макроекономічна нестабільність набула таких масштабів, що підриває підвалини існування українського суспільства. Усе це зумовлює необхідність вивчення і узагальнення досвіду становлення механізму макроекономічного регулювання в перехідній економіці України.

У вітчизняній науці проблема макроекономічного регулювання ще недостатньо розроблена. Передусім, це стосується співвідношення складових макроекономічного регулювання, основного інструмен-тарію, державного впливу на економіку. Водночас залишаються ще слабо вивченими теоретичні аспекти цієї проблеми. Зокрема, відмінність між монетаризмом та кейнсіанством, головно лежить в сфері макроекономічного регулювання.

Метою курсової роботи є:

1.Суть та інструментарій макроекономічного регулювання

1.1 Поняття макроекономічного регулювання.

Термін “макроекономічне регулювання” в економічну науку ввійшов порівняно недавно. В радянській економічній літературі поширення набув такий термін, як “господарський механізм”. У світовій економічній науці використовують терміни “макроекономічне регулювання” та “макроекономічна координація”.

У вузькому розумінні макроекономічне регулювання - механізм, за допомогою якого досягається збалансованість національної економіки.

Механізм макроекономічного регулювання у ринковій системі господарства включає в себе такі три начала: ринковий механізм, фірми і домогосподарства та державу.

Ринковий механізм забезпечує доведення рішень окремих ринкових суб’єктів один до одного, а саме головне, - він здійснює ув’язку прийнятих рішень через систему цін та конкуренцію. В будь-якій економічній системі існує потреба в певному кількісному відношенні між певними частинами, сферами, галузями, підгалузями, тощо. Найважливішими макроекономічними пропорціями є співвідношення між споживанням і заощадженням; між сукупним попитом і сукупною пропозицією.

Дія ринкового механізму грунтується на взаємодії між попитом і пропозицією, як на окремих ринках, що функціонують в національній економіці (ринки ресурсів, продуктів, фінансові ринки) так і в масштабі всього національного ринку. В ході взаємодії попиту та пропозиції встановлюється ціна.

У ринковій системі домогосподарства виступають власниками ресурсів, які вони поставляють фірмам через ринки ресурсів. На ринках продуктів домогосподарства є покупцями і від них великою мірою залежить сукупний попит. Фірми є покупцями на ринках ресурсів і продавцями на ринках продуктів. Домогосподарства і фірми ухвалюють свої рішення свідомо, але на їх економічну поведінку великою мірою впливає держава.

Держава є ключовим елементом макроекономічного регу-лювання і від неї залежать умови функціонування двох попередніх складових. Саме держава забезпечує свободу економічної діяльності фірм та домогосподарств, відповідальність останніх за результати своєї господарської діяльності, а також функціонування багатьох інститутів ринкової економіки.

Для впливу на економіку держава використовує різноманітний інструментарій. Економісти виділяють два принципово відмінні види цього інструментарію: 1) правові та адміністративні; 2) економічні.

Правовий інструментарій включає в себе нормативні, законодавчі акти. Правова держава характеризується в першу чергу верховенством закону. В ній не може бути жодної посадової особи, яка стояла поза законом або над ним Кравець Є. Верховенство закону в економіці проблеми вдосконалення правового регулювання // ЕУ 1990.-10жовт.. Економічний інструментарій - державний бюджет з його податками та видатками, гроші, кредит та ін. Нині економісти в своїй більшості виділяють два основні види економічного інструментарію. Це фіскальна та монетарна політика як основні економічні знаряддя макроекономічного регулювання. Фіскальна політика використовує два основні знаряддя: податки, видатки. Монетарна політика використовує: операції на відкритому ринку, зміна облікової ставки, зміна норми резервування.

Отже, макрорегулювання містить три підсистеми: ринкову, підсистему регулювання з боку фірм і державну підсистему регулювання, або просто державне регулювання. Ці підсистеми скеровані на досягнення макроекономічної стабільності.

1.2 Необхідність і моделі макроекономічного регулювання.

Співвідношення трьох підсистем в макроекономічному регулюванні на різних етапах розвитку ринкової економіки неоднакове, але необхідність макрорегулювання очевидна.

До середини ХІХ ст., тобто в умовах вільної конкуренції, рин-ковий механізм сам забезпечував макроекономічну координацію. Фірми ж були надто дрібними, щоб впливати на господарське життя. В цей період держава забезпечує загальні зовнішні умови нормального функціонування національної економіки і не здійснює макро-економічної координації.

В останній третині ХІХ ст. в економіці передових країн відбуваються глибокі зміни, насамперед формується машинне виробництво і поглиблюється поділ праці, галузеве виробництво зосереджується в руках все меншої кількості фірм, які починають істотно впливати на національну економіку. За цих обставин щораз вагомішу роль в макроекономічному регулюванні відіграє держава.

У середині 50-х рр. під впливом кейнсіанських ідей склався новий механізм макроекономічного регулювання ринкової економіки. В цьому механізмі важливу роль відіграє підсистема