У 2002 р. було двічі підвищено розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня до 140 грн. і з 1 липня до 165 грн; на 20% збільшився розмір пенсій. Реальна заробітна плата за період з січня по листопад 2002 р. зросла на 18,4%, а реальні доходи громадян — на 21,9%. Це суттєво вплинуло на темпи зростання внутрішнього ринку. Пропозиція товарів на ньому, яка збільшувалась досить високими темпами, та сприятливі умови, що склалися протягом 2002 р. у сільському господарстві, зумовили зниження цін на продовольчі товари (–2,3%), що й стало основною причиною дефляції — певною мірою не очікуваної. Це було зумовлено, з одного боку, адміністративним впливом на місцеві органи влади щодо контролю динаміки цін, з іншого — високим врожаєм, завдяки чому ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися приблизно на 10%. Неабияке значення мало й те, що практично не підвищувалися тарифи на електроенергію, газ та житлово-комунальні послуги — для населення вони залишаються низькими, а для виробництва — високими. Таким чином, рівень перехресного ціноутворення у 2002 р. підвищився, протягом року індекс споживчих цін становив 99,4%.

Заступник держсекретаря Мінекономіки визначила цінову ситуацію 2002 р. як принципово нову для економіки України. Протягом усього періоду незалежності дефляція спостерігалась лише в окремі літні місяці, а в 2002 р. дефляційними були шість місяців. Але необхідно зазначити, що йдеться про дефляцію лише у групі продовольчих товарів (питома вага витрат на придбання цих товарів є найбільшою в загальних споживчих грошових витратах населення — 63,9%). Зростання доходів населення зумовлює зміни у структурі споживання, і приріст доходу реалізується головним чином на непродовольчому ринку, де спостерігалася інфляція.

Вагомим чинником, який також частково зумовив дефляційну динаміку споживчих цін у 2002 р., була тривала стабільність курсу гривні відносно курсу долара США.

На цінах споживчого ринку не позначилось значне збільшення монетарних агрегатів (у р. монетарна база зросла на 33,6%, грошова маса — на 41,6%), оскільки у відповідь на розширення пропозиції валюти на ринку емісія коштів була забезпечена відповідним зростанням виробництва і не носила інфляційного характеру.

Ситуація в бюджетній сфері не створювала жодних передумов для прискорення інфляційних процесів. При формуванні державного бюджету передбачалося, що в 2002 р. дефіцит загального фонду державного бюджету становитиме 2,9 млрд грн., що призвело б до збільшення грошової маси на споживчому ринку. За оцінками Мінекономіки, профіцит загального фонду становить більше 1 млрд грн. Отже, сукупний попит державного сектора скоротився у порівнянні із запланованим майже на 4 млрд грн.

З іншого боку, якщо розглянути явище у більш довгостроковій ретроспективі, то дефляційна динаміка споживчих цін у 2002 р. частково є наслідком близької до нульової (0,9% протягом року) динаміки цін виробників у 2001 р. За словами заступника держсекретаря, такий профіцит значною мірою є штучним, оскільки його було досягнуто за рахунок недофінансування багатьох видаткових статей бюджету — залишилася заборгованість по заробітній платі, по соціальних виплатах сім’ям з дітьми та малозабезпеченим сім’ям, ще за 2001 р. недофінансовані видатки на науку. Рівень виконання річного плану по доходах склав 87,9%, а по видатках — 74,6%, і ця різниця є істотнішою за таку в попередньому році.

Кредити, надані комерційними банками, зросли на 38,4% (динаміка гірша, ніж у минулому році), тим часом вклади населення в банках збільшились, за оперативними даними, приблизно на 60%. Цей показник також трохи менший, ніж у 2001 р. Однак вклади населення все ж таки зростають, і одне з головних завдань міністерства та суміжних відомств, як вважає Л. Мусіна, полягає в тому, щоб трансформувати їх в ефективні інвестиції і шляхом залучення до реального сектора «підживити» зростання економіки.

Пропонуємо низку основних прогнозних макропоказників на 2002–2003 рр. (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка основних прогнозних макропоказників
на 2002-2003 рр. (базовий сценарій)

Показник | 2002 р. | 2003 р.

ВВП (%) | 4,1 факт | 4,0

Інфляція (грудень до грудня, %) | -0,6 факт | 6,0

Промисловість (%) | 7,0 факт | 4,5

Сільське господарство (%) | 3,8 | 3,5

Валове нагромадження основного капіталу (%) | 2,2 | 3,7

Прямі іноземні інвестиції, млн дол. США | 620 | 750

Заробітна плата (%) | 18,6 | 11,7

Експорт (%) | 8,0 | 1,0

Імпорт (%) | 5,5 | 3,5

Прогнозований рівень інфляції 6% виведений, по-перше, на підставі очікуваної стабілізації динаміки тарифів і цін, по-друге, з огляду на наявність ще чималого «монетарного навісу», який повинен спрацювати, і, по-третє, враховуючи істотне зростання цін виробників у 2002 р. (5,7%), яке, на думку Л. Мусіної, вплине на рівень споживчих цін у 2003 р. Вона зазначила, що уряд докладатиме максимальних зусиль, щоб зростання промисловості на 4,5% та сільського господарства на 3,5% відбулося і забезпечило зростання ВВП на рівні 4% та нагромадження основного капіталу на рівні 3,7%. Пріоритетом буде поліпшення можливостей підприємств для збільшення інвестицій у виробництво і зростання кредитування. Додаткові підстави для виправдання наведених прогнозів створює реальна перспектива прийняття цього року закону «Про іпотеку» і внесення відповідних змін до закону «Про заставу», що дозволить знизити ризики кредитування та інвестування, збільшити інвестиційний капітал. Динаміка експорту (зростання на 1%) в поточному році буде гіршою за рахунок високої бази порівняння у минулому році та деяких інших чинників (обмеженість обігових коштів підприємств-експортерів та все ще недостатній рівень конкурентоспроможності). Загальмуються темпи зростання інвестиційного імпорту (загальний приріст імпорту становитиме 3,5%).

За прогнозом фахівців Мінекономіки, зростання цін виробників у 2003 р., як і в