Досягнення поступок з боку кредиторів вимагає вироблення чіткої переговорної позиції. Необхідно акцентувати увагу на тому, що Україна не зможе виконувати свої платіжні зобов’язання, якщо її економіка продовжуватиме занепадати під тиском значних боргових виплат. Не варто також виключати і можливість дефолту, оголошення якого суперечить інтересам кредиторів, отже – вони самі намагатимуться не допустити його.
Спираючись на міжнародний договір і відстоюючи власні національні інтереси, Україна повинна також залучити механізми активного управління зовнішнім боргом, започаткувавши обмін боргових зобов’язань держави на акції підприємств, які перебувають у державній власності, погашення боргів товарними поставками, викуп державних облігацій на вторинному ринку за гроші.
Для врегулювання боргових проблем країн, переобтяжених зовнішнім боргом, світовою практикою напрацьовано багато схем, які передбачають зменшення боргового тягаря: до вартості боргових зобов’язань застосовуються спеціальні знижки, що враховують котирування цінних паперів на вторинному ринку. Такий підхід дає переваги для обох сторін: держава-боржниця викуповує свій борг із знижкою, а кредитор одержує матеріальні або фінансові активи, вартість яких перевищує ринкову вартість боргових зобов’язань.
Одним з методів зниження боргового навантаження є викуп боргових зобов’язань держави на вторинному ринку, з дисконтом за іноземну валюту. Для цього можуть використовуватися як офіційні валютні резерви країни, так і кредити міжнародних фінансових організацій.
Сценарій ІІ розвитку подій, який передбачає застосування обґрунтованих методів розв’язання боргової проблеми в Україні, наведено у таблиці:
Показники | Роки
1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005
І. Основні макроекономічні показники
Темп інфляції (% у середньому за рік) | 22,7 | 23 | 21 | 18 | 16 | 16 | 15
ВВП у поточних цінах (млрд.грн.) | 127 | 154,5 | 191,7 | 230,7 | 274,3 | 327,8 | 390,1
Валютний курс (середньорічний) (грн./дол.) | 4,3 | 6,3 | 8,1 | 9,4 | 10,5 | 11,7 | 12,9
Доходи Зведеного бюджету (% ВВП) | 25,6 | 25 | 25 | 25 | 25 | 25 | 25
Доходи Державного бюджету (% ВВП) | 15,5 | 15,0 | 14,3 | 13,8 | 13,8 | 13,8 | 13,8
Первинне сальдо Зведеного бюджету (% ВВП) | 0,9 | 3,6 | 3,6 | 3,6 | 3,5 | 3,5 | 3,4
Сальдо Зведеного бюджету (% ВВП) | -1,5 | 0,4 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2
Процентні ставки за державним боргом (% у валюті позики):
- внутрішні державні позики | 27,4 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0
- зовнішні державні позики | 9,6 | 9,5 | 9 | 9 | 9 | 9 | 9
Сеньйораж (% ВВП) | 0 | 1,7 | 1,7 | 1,7 | 1,7 | 1,7 | 1,7
ІІ. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу:
- виплата процентів за внутрішніми державними позиками (млрд.грн.) | 1,3 | 0,4 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0
- виплата процентів зовнішнім кредиторам (млрд. грн.) | 1,8 | 4,5 | 4,5 | 4,9 | 5,2 | 5,4 | 5,4
Видатки бюджету по виплаті процентів за державним боргом (% ВВП) | 2,4 | 3,2 | 2,3 | 2,1 | 1,9 | 1,6 | 1,4
Видатки бюджету по виплаті процентів (% доходів Зведеного бюджету) | 9,4 | 12,7 | 9,3 | 8,5 | 7,6 | 6,6 | 5,6
Видатки бюджету по виплаті процентів (% доходів Державного бюджету) | 15,5 | 21,1 | 16,4 | 15,5 | 13,9 | 11,9 | 10,1
ІІІ. Державний борг (на кінець року):
- за внутрішніми позиками (млрд. грн.) | 11,4 | 0,69 | 0,58 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0
- зовнішній державний борг (млрд. дол.) | 12,4 | 11,4 | 10,6 | 9,9 | 9,0 | 8,1 | 7,1
Державний борг (усього) (% ВВП) | 60,0 | 54,8 | 49,2 | 42,7 | 36,4 | 30,4 | 24,7
ІV. Видатки бюджету, не пов’язані з сплатою процентів (%) | 24,7 | 21,4 | 21,5 | 21,7 | 21,9 | 22,2 | 22,4
Можна припустити, що темпи девальвації гривні у 2000-2001 рр. дещо випереджатимуть зростання споживчих цін у зв’язку з переоцінкою реального обмінного курсу в минулому. Починаючи з 2002 р. темпи її девальвації уповільняться, і під впливом нормалізації загальноекономічної ситуації в країні, а також скорочення її зовнішнього боргу відбудеться незначна реальна ревальвація. При цьому темпи девальвації будуть нижчими ніж у попередньому сценарії, - з огляду на скорочення зовнішнього боргу і зменшення витрат на його обслуговування. Тим часом темпи інфляції поступово знижуватимуться.
При розробці прогнозного сценарію враховували можливість реструктуризації заборгованості на умовах зниження боргового навантаження.
Як свідчать результати проведених розрахунків (сценарій ІІ), реалізація пропонованих заходів дасть можливість:
істотно скоротити обсяг державного боргу України;
зменшити бюджетні видатки на його обслуговування;
нормалізувати ситуацію з фінансуванням соціально-економічних програм.
У цілому застосування пропонованих методів зниження боргового навантаження сприятеми обмеженню боргової залежності української економіки, що, у свою чергу зумовить оздоровлення соціально-економічної ситуації в державі.
3.1. Боргові парадокси і орієнтири державних запозичень
Боргова складова у системі державних фінансів має функціональне походження від державного кредиту і в умовах економічного сьогодення України набуває особливого значення. Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів.
Економічна суть державного боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому функції: а) фіскальна – залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних