в інших галузях. У такому випадку кількість фірм в галузі буде стабільною і це означає, що галузь знаходиться в рівновазі або у спокої.
Отже, рівність ціни та мінімальних середніх загальних витрат у довгостроковому періоді означає, що конкурентні фірми використовуватимуть найефективніші доступні технології та призначатимуть найнижчу ціну, сумісну з їх витратами виробництва; рівність ціни і граничних витрат означає, що ресурси буде розподілено відповідно до смаків та уподобань споживачів.
Значення досконалої конкуренції в мікроекономічному аналізі.
Розглянуту вище ринкову структуру можна віднести до ідеальної. Досконала конкуренція не описує які-небуть реально існуючі ринки, а представляє ідеальний тип ринкової структури. Звичайно, термін “ідеальна ринкова структура” означає не те, що ця структура є гарною, а те, що вона існує як абстрактна ідея. До ідеальних ринкових структур, що існують реально, можуть тільки наближатися.
Дотримання всіх, вище вказаних, умов на практиці досягнути дуже важко. Так, товари не можуть бути цілком однаковими з позиції споживача, адже великий вплив на його рішення справляє те, в якому місці продається товар, як він запакований, яка його ціна. Відсутність бар`єрів для входження в галузь є також нездійсненою у чистому вигляді. Держава надає виробникам ліцензії для певних видів діяльності, великі переваги для започаткування справи велике виробництво має перед середнім і дрібним. А головне - виникають і існують домовленості як між виробниками, так і між споживачами.
Отже, можна твердити, що ідеальних ринкових структур у світі не існує. У ХІХ ст. Л. Вальрас твердив, що “Теорія вільної конкуренції стає різновидом утопії, оскільки вона, як раніше, зображає економіку у вигляді сукупності численних дрібних виробництв, якою економіка вже давно не є”. Селигмен Б. Основние течение современной економической мисли. М: Прогресс, 1969. С. 105. Подібну оцінку досконалої конкуренції дав і В. Лєонт`єв: “Вільна конкуренція і автоматизм нині стали легендою” Там само. С. 247. Проте, на нашу думку, це аж ніяк не означає, що аналіз досконалої конкуренції є недоцільний.
Виникає питання: Яке значення має аналіз моделі досконалої конкуренції для мікроекономіки?
Значення полягає у наступному:
аналіз досконалої конкуренції розкриває, як би розміщувалися ресурси і встановлювалась ціна, якби не було ніяких ринкових недосконалостей - диференціації продуктів, немобільності ресурсів, поганого знання ринку;
аналіз досконалої конкуренції описує декілька галузей економіки;
аналіз досконалої конкуренції - це найпростіша ситуація, для дослідження якої можна застосувати поняття доходу і витрати. Досконала конкуренція є зрозумілим і виразним відправним пунктом для будь-якої дискусії про визначення ціни та обсягу виробництва.
аналіз досконалої конкуренції показує шлях до найефективнішого розміщення ресурсів за певних умов чи обмежень.
аналіз досконалої конкуренції допомагає нам вивчити таку економічну систему, в якій рух товарів, послуг і ресурсів є безперешкодним.
аналіз досконалої конкуренції дозволяє побудувати точні моделі, які демонструють всі альтернативи відносно обсягу випуску продукції та рівня цін. Досконала конкуренція є моделлю ринку, яка допомагає нам вивчити і оцінювати, що відбувається в реальному світі.
аналіз досконалої конкуренції пропонує нам стандарт або зразок, з яким можна порівнювати і оцінювати ефективність реальної економіки.
Таким чином, досконала конкуренція - ідеальна структура ринку, яка має вагоме аналітичне і деяке практичне значення.
Найбільша відповідність теоретичної моделі досконалої конкуренції є ринки сільськогосподарських товарів, фондова біржа і ринок іноземних валют. Розглянемо сільське господарство, як галузь, яка найближче характеризує модель досконалої конкуренції. Сільське господарство - це відносно велика сфера економічної діяльності суспільства. Розглянемо ринок сільськогосподарських товарів у Львівській області (таб. №4, №5, №6)
Таблиця №4: Кількість виробників сільськогосподарської продукції.(на початок року; одиниць)
Показники | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999
Кооперативи | 65 | 59 | 44 | 35 | 21
Спілки селянських господарств | 325 | 348 | 302 | 239 | 146
Колективні с/г підприємства | 58 | 53 | 134 | 112 | 57
Акціонерні господарства | 40 | 41 | 47 | 50 | 35
Колгоспи | 9 | 9 | 9 | 5 | -
Радгоспи | 80 | 72 | 40 | 25 | 19
Міжгосподарські с/г підприєм-ства | 18 | 18 | 7 | 5 | 4
Агрофірми і агроторги | 29 | 29 | 36 | 70 | 12
ТзОВ та інші формування | 25 | 18 | 31 | 66 | 218
Приватно-орендні, приватні | - | - | - | 59 | 142
Селянські господарства | 1139 | 1189 | 1191 | 1218 | 1182
Підсобні господарства населення, тисяч | 377 | 390 | 391 | 399 | 400
Власники землі в колективних садах і городах, тисяч | 214 | 212 | 217 | 235 | 245
Джерело: Статистичний щорічник Львівської області за 1998 р., Львів, 1999 р. Державний комітет статистики. С. 180.
Таблиця №5: Зміни розмірів сільськогосподарських угідь.
(на початок року; тисяч гектарів)
Показники | 1991 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999
Сільськогосподарські угіддя
Всі категорії господарств | 1283,1 | 1275,8 | 1275,8 | 1275,6 | 1275,6
у тому числі:
с/г підприємства | 1139,0 | 851,1 | 825,3 | 795,9 | 789,4
господарства населення | 144,1 | 424,7 | 450,5 | 479,7 | 486,2
Рілля
Всі категорії господарств | 870,4 | 854,4 | 850,6 | 850,6 | 842,0
у тому числі:
с/г підприємства | 754,5 | 623,9 | 609,1 | 583,0 | 562,3
господарства населення | 115,9 | 230,5 | 241,5 | 267,6 | 279,7
Джерело: Статистичний щорічник Львівської області за 1998 р., Львів, 1999 р. Державний комітет статистики. С. 180.
Таблиця №6: Валова продукція сільського господарства. |
91-95рр.
Показники