Макроекономічні показники

План.

Передумови розвитку Системи національних рахунків. Суть та особливості СНР.

Основні макроекономічні показники.

Похідні показники ВВП в СНР.

1. Протягом майже 70-и років у колишньому СРСР розвивалась і використовувалась система макроекономічних показників, яка мала назву Баланс народного господарства (БНГ), або система народногосподарського балансу (СНБ). Характерною особливістю цієї системи був поділ суспільного виробництва на дві нерівнозначні сфери :

матеріальне виробництво;

невиробнича сфера.

Баланс народного господарства за 1923-1924 рр., розроблений в ЦСУ СРСР під керівництвом П.І.Попова і опублікований 1926 року, було визнано одним із перших у світі офіційних розрахунків макроекономічних показників. Знадобилося ще майже чверть сторіччя, перш ніж аналогічні макроекономічні розробки з’явилися в таких капіталістичних країнах, як США, Англія, Голландія та ін. Проте, ці розрахунки було проведено вже у формі Системи національних рахунків (СНР), яка виникла на основі вдосконалення методології розробки БНГ.

Відомі три історичні етапи розвитку систем макроекономічних показників (таб. 1):

1 етап

30-і – початок 50-х рр.

В колишньому СРСР склалась і закріпилась система статистичного обліку у формі БНГ

2 етап

50 – 60-і рр.

У міжнародній статистиці фактично і офіційно функціонують дві за змістом і формою системи макроекономічних показників:

СНР – в капіталістичних країнах

БНГ – в соціалістичних країнах

3етап

70-і рр. – до ц.ч.

Практично всі країни світу використовують СНР

З травня 1992 року за Указом Президента в Україні також впроваджується СНР.

Отже, Система національних рахунків (СНР) - це система взаємопов’язаних показників і класифікацій, які використовуються для описування та аналізу найзагальніших результатів і аспектів економічного процесу на макрорівні. СНР сформульована в категоріях і термінах ринкової економіки, її концепції та визначення передбачають, що економіка, описана за її допомогою, функціонує на основі дії ринкових механізмів та інститутів.

Однією з важливих особливостей СНР є її всеосяжний характер. Це означає, що СНР містить впорядковану певним чином інформацію про: всі господарські суб’єкти, які беруть участь в економічному процесі: юридичні особи та домогосподарства; всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом і перерозподілом доходів, накопиченням активів та іншими аспектами економічного процесу; всі економічні активи і пасиви, які формують національне багатство (основні фонди, матеріальні обігові кошти, монетарне золото та інші фінансові активи, вартість землі і корисних копалин тощо).

В основу СНР покладено концепцію господарського кругообігу (кругообіг ресурсів, продукту і доходів), яка побудована на таких принципах:

1) продуктивною є будь-яка праця, що приносить доход, тому у сферу обліку включається і сфера нематеріального виробництва (яка в СНБ називається невиробничою); 2) грошові витрати і доходи в суспільстві еквівалентні, тобто доходи дорівнюють витратам; 3) виробництво, розподіл, обмін і споживання продукту і доходів розглядаються як взаємопов'язані сторони єдиного процесу відтворення.

Базовою одиницею СНР слугує так звана інституційна одиниця, під якою розуміють економічну одиницю, що характеризується єдністю поведінки й самостійністю у прийнятті рішень у сфері своєї основної діяльності. Інституційна одиниця веде повний набір бухгалтерської звітності і є юридичною особою.

Національна економіка в цілому визначається як сукупність всіх інституційних одиниць – резидентів (економічних одиниць), що функціонують на даній території протягом тривалого часу (понад рік).

Інституційні одиниці є резидентами даної країни, якщо центр їхніх економічних інтересів пов’язаний з економічною територією даної країни. Поняття резидента не збігається з поняттям громадянства або національності. Резиденти-підприємства даної країни – це економічні одиниці, що зайняті виробництвом на економічній території даної, включаючи змішані та спільні підприємства, філіали зарубіжних фірм і корпорацій тощо.

Усі інституційні об’єкти об’єднуються у сектори: підприємства, що виробляють товари і послуги, крім фінансових послуг (нефінансові підприємства); фінансові установи; громадські й приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічні зв’язки.

Згідно з концепцією, затвердженою ООН у 1993 році, на початку 1995 року Мінстат України завершив розробку національних рахунків України. Вони розроблені відповідно до Методології СНР і включають шість консолідованих рахунків. Це насамперед рахунок товарів і послуг, рахунки виробництва, розподілу і використання доходу і рахунок капіталу.

В СНР вирізняють такі поняття:

проміжна продукція – це товари і послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки або для перепродажу;

кінцева продукція – товари і послуги, що купуються з метою кінцевого споживання;

додана вартість фірми – вартість виробленої фірмою продукції без вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані фірмою і використані в процесі виробництва.

2. СНР національних рахунків передбачає обчислення багатьох макроекономічних показників. Первинним із них є валовий випуск. Валовий випуск (ВВ) – це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. При цьому, під базовими цінами, розуміють ціни, які складаються із собівартості та прибутку і не включають в себе продуктові податки (акцизний збір, податок на додану вартість, мито та ін.).

Відповідно до прийнятої в СНР (1993 р.) трактування меж виробничої діяльності, ВВ включає: 1 – усі товари, незалежно від місця їх використання; 2 – послуги, що надаються іншим інституційним одиницям, та ін.

Розрізняють два типи валового випуску: ринковий та неринковий.

Ринковий ВВ включає:

Товари і послуги, що реалізуються шляхом продажу або бартеру;

Товари і послуги, що надаються працівникам як оплата праці в натуральній формі;

Товари і послуги, що виробляються одним підрозділом даного підприємства, який знаходиться на самостійному балансі, і надаються іншим підрозділам цього ж підприємства для використання у виробництві.

Готову продукцію і незавершене виробництво, які надходять у запаси матеріальних оборотних засобів у виробника і призначені для ринкового використання.

Неринковий ВВ включає:

Товари і послуги, що вироблені економічними одиницями для їх власного кінцевого споживання і нагромадження.

Товари