і послуги, що надаються безкоштовно іншим інституційним одиницям і суспільству в цілому;
Продукцію і незавершене виробництво, що призначені для неринкового використання і надходять до запасів матеріальних оборотних коштів у виробника.
ВВ = РП + З1 – З2,
де РП – вартість реалізованої продукції, З1 – вартість продукції, що спрямована у запаси, за цінами на момент її спрямування, З2 – вартість продукції, що була використана із запасів, за цінами на момент її використання.
Валовий випуск неринкових послуг, що надаються секторам органів державного управління і некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства, визначається як сума витрат на виробництво. Такі розрахунки здійснюються за формулою:
ВВ = МВ+ОП+А+(П-С),
де МВ – витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання, ОП – оплата праці працівників, А – споживання основного капіталу (амортизація), (П-С) – чисті інші податки на виробництво, тобто інші валові податки за мінусом субсидій.
ВВ організацій банківської системи від їхньої посередницької діяльності визначається за формулою:
ВВ=В1-В2,
де В1 - %, отримані банками від розміщення залучених ресурсів; В2 - %, сплачені банками за залучені вільні фінансові ресурси.
ВВ страхових компаній:
ВВ=СП-СВ+В-ТСР,
де СП – страхові премії, що надійшли до страхових компаній, СВ – страхові відшкодування, що сплачені страховим компаніям, В - %, отримані страховими компаніями від інвестованих страхових технічних резервів і цінні папері або інші ліквідні фінансові інструменти; ТСР – приріст технічних страхових резервів.
Головним показником при розробці СНР, основним показником результатів економічної діяльності на макрорівні є валовий внутрішній продукт (ВВП). ВВП – це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.
Особливість показника ВВП полягає в тому, що термін “валовий” означає включення до складу його споживання основного капіталу (амортизації).
Показник ВВП можна розрахувати трьома методами:
1. За виробленою продукцією (виробничий метод). 2. За витратами (метод кінцевого використання). 3. За доходами (розподільчий метод).
При розрахунку ВВП виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії:
ВВП=S(ВВ-МВ)+(ПП-С),
де МВ – матеріальні витрати окремих галузей, ПП – продуктові податки (ПДВ, акцизи, мито тощо), С – субсидії, (ПП-С) – чисті продуктові податки.
Для прикладу розглянемо таблицю 2. де наведені дані про ВВП України, обчислений виробничим методом.
Таблиця 2. Динаміка ВВП України, обчисленого виробничим методом (млрд. крб.) (дані Держкомстату України).
Показник
При розрахунку ВВП методом кінцевого використання ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов’язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг:
ВВП = СВ+ВІ+ДЗ+ЧІ,
де СВ –споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла); ВІ – валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на будівництво будинків і споруд, придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій, амортизацію тощо; ДЗ – державні витрати на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектора економіки тощо; ЧЕ – чистий експорт товарів і послуг за кордон (розраховується як різниця між експортом і імпортом). Відзначимо, що ВІ складаються із двох елементів:
ВІ=ЧІ+А, де ЧІ – чисті інвестиції, тобто які спрямовуються на приріст капіталу та запасів, А – амортизація, тобто інвестиції, які йдуть на відновлення зношеного капіталу.
Для прикладу наведемо таблицю 3, де наведені дані про структуру ВВП України обчисленого за методом витрат.
Таблиця 3. Структура ВВП України за категоріями використання (%) (Дані Держкомстату України).
Відзначимо, що валове нагромадження основного капіталу – це вкладення інвестицій в об’єкти основного капіталу для створення нового доходу в майбутньому шляхом використання їх у виробництві.
Зміна запасів матеріальних оборотних фондів включає зміну вартості виробничих запасів (сировини, матеріалів, запасних частин, палива тощо), незавершеного виробництва, готової продукції і товарів для перепродажу. Зміна вартості запасів матеріальних оборотних фондів повинна визначатись як різниця між надходженнями продукції у запаси і вилученням її із запасів за ринковими цінами, що діють відповідно на момент надходження або вилучення.
Чисте придбання цінностей – це нова категорія в СНР. Цінності – це предмети, які придбані не для виробничих або споживчих цілей, а для збереження вартості, тобто це предмети, цінність яких з часом зростає.
Згідно з розподільчим методом ВВП - це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік:
ВВП=ЗП+ВКП+ЗД+(НП-С),
де ЗП – зарплата найманих працівників, ВКП – Валовий корпоративний прибуток, який поділяється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (НрП); ЗД – змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу; НП – неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт; С – субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом і імпортом; (НП-С) – чисті неприбуткові податки.
Відзначимо, що в економічній практиці розподільчий метод має другорядне значення і обмежене застосування.
3. Крім показника ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і послуги економіці, в СНР є ряд похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий внутрішній продукт, валовий і чистий національний доход, наявний національний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход та ін.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) розраховують як різницю між ВВП і споживанням основного капіталу, тобто сумою амортизації поточного року (А):
ЧВП=ВВП-А
Валовий національний доход (ВНД) – це сума внутрішніх первинних доходів, тобто ВВП плюс чисті зовнішні первинні доходи, які отримані резидентами даної країни від інших країн.
Чисті зовнішні первинні доходи (ЧПДз) визначаються як різниця між первинними доходами,