Накладні витрати розглядалися вище.

Акцизні збори в БП склали 37,24014 тис.грн., в АП – 37,56983 тис.грн. За абсолютним відхиленням збори в АП збільшилися на 0,32969 тис.грн., а відносне відхилення становило 100,9%.

Мито і митні збори в БП становили 80,68797 тис.грн., а в АП 87,66341 тис.грн., за абсолютним відхиленням мито і збори збільшилися на 6,97544 тис.грн., а відносне відхилення склало 108,6%.

Згідно з табл. 2 можна побачити, що ефективність ЗЕД ТзОВ „МегаТрейд” в аналізованому році порівняно із базовим зросла на 18,9 %, тобто фактично збільшилась в два рази. Цьому, безумовно, задовільному показнику передували:

Збільшився прибуток від експортно-імпортних операцій на 28,6 %, що склало 8095 тис. грн.

При цьому експортно-імпортні витрати у аналізованому 2006 році зменшилися на 11,3 % і ці витрати у порівнянні з 2005роком знизились на 7576,089 тис. грн.

При цьому, витрати на експорт зменшились на 11 %, а витрати на імпорт зменшились у порівнянні з базовим роком на 11,9%, що відповідно складає 5192,42тис.грн. та 2383,669тис. грн.

Виручка від імпорту у порівнянні з базовим 2005 роком знизилась на 967,865 тис. грн., що становить 2,9 %.

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту у 2006 році збільшилась на 3,3%, що складає 2601,35 тис. грн.

Висновок

Валютно –курсова політика є визначальною для стабільного розвитку економіки . Водночас протиріччя між довгостроковими та короткостроковими наслідками її впровадження особливо в період трансформаційних процесів в економіці, породжує численні помилки у виборі альтернативних варіантів політики.

Зростання експорту –один з ключових факторів економічного піднесення України. Тому можливе зміцнення гривні викликає стурбованість щодо обмеження експорту і зниження конкурентоспроможності української економіки.

По-перше, на цінову конкурентоспроможність впливає ревальвація реального обмінного курсу, яка в Україні відбувається швидше, через інфляцію, ніж через зміцнення номінального обмінного курсу .

По-друге, з огляду на динаміку реального ефективного обмінного курсу, українська економіка має значний запас цінової конкурентоспроможності.

НБУ як ключовий учасник валютного ринку може дозволяти змінюватися обмінному курсу в значно ширшому коридорі під впливом зміни попиту та пропозиції.

В Україні вже відносно давно проголошено стратегічний напрямок на євро інтеграцію . Слід зауважити , що будучи прив”язаною до долара, гривня протягом останнього періоду суттєвого коливалася відносно євро. Незважаючи на це , частка товарообігу з країнами, що входять до євро зони, або валюти яких прив”язані до євро становила понад третину від його загального обсягу.

Незважаючи на несприятливі умови, валютна політика в Україні впродовж минулого року спрямовувалася на підтримку стабільності вітчизняної валюти. Для Національного банку України це було непросте завдання. Фінансова криза та відплив іноземного капіталу призвели до втрати валютних резервів - запоруки стабільності національної грошової одиниці - і викликали стрімку девальвацію національних грошей.

Варто сказати, що падіння курсу гривні могло бути ще більшим, якби НБУ не вживав у практиці валютного регулювання рішучих адміністративних заходів щодо обмеження валютних операцій. Серед них:

заборона проводити операції з валютою на міжбанківському валютному ринку;

поновлення обов’язкового продажу валюти від експортних надходжень у розмірі 50%;

обмеження комерційним банкам ліміту відкритої валютної позиції;

жорстка прив’язка готівкового курсу валюти до безготівкового;

збільшення переліку документів, необхідних для купівлі валюти на біржовому ринку.

Введення прямих обмежень на валютному ринку негативно позначилося на обсягах продажу валюти і докорінно змінило структуру ринку.

Оцінюючи ревальвацію 2006 року з позиції сьогодення навряд чи суб”єкти господарювання будуть настільки категоричними. Після чергового шоку, цього разу “газового” , ревальвація стала тим факторов , який пом”якшує негативну дію зовнішнього ціннового чинника . Проте це не знімає проблеми обгрунтування валютно курсової політики, спрямування її на забезпечення стабільного розвитку країни та підвищення конкурентоспроможнеості національного виробництва у довгостроковій перспективі.

З метою утримання оптимального рівня інфляції в країні курсова політика НБУ має концентруватися на подальшій підтримці стабільності номінального валютного курсу гривні та запобіганні його стрімкім змінам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. №185/94 - ВР від 23 вересня 1994 року.

Декрет Кабінету Міністрів України №15-93 “Про систему валютного регулювання та валютного когтролю” від 19 листопада 1993 року.

Буторина О. Перекуем доллары на евро//ДЕЛОВЫЕ ЛЮДИ № 83 НОЯБРЬ 1997

Буторина О. Трудный путь к единой европейской валюте//МЭМО №1 1998

Валютная политика капиталистических стран. Ред. Корнев П.П,, М., Наука, 1990.

Валютный рынок и валютное регулирование.//Под редакцией И.Н. Платоновой. М., 1994.

Валютный союз по-европейски / Вл. Крайний // Интерфакс-АиФ. - 1996 №16

Вопросы формирования валютной политики Европейского Валютного Союза.//Вопросы Экономики.-1999.-№1.

Гальчинський С.А. Сучасна валютна система.//Київ.-1996.

Денежное обращение и кредит при капитализме. Ред. Красавиной Л.Н., М., Финансы и Статистика, 1989.

Долан Э.Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ. В.Лукашевича ы др.; Под общ. ред. В.Лукашевича, М.Ярцева. – СПб., 1994. –496с.

Евро - валюта “Соединенных Штатов Европы” / М. Погорелый // Ревизор 1996 №9