можуть
брати участь члени Кабінету Міністрів України з правом
дорадчого голосу.
Не допускається втручання органів законодавчої та
виконавчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і
повноважень Ради Національного банку чи Правління
Національного банку інакше, як в межах, визначених Законом
„Про Національний банк України”.
Національному банку забороняється надавати прямі кредити
як у національній, так і в іноземній валюті на
фінансування витрат Державного бюджету України.
Відповідно до статті 55 Закону „Про національний банк
України”, Національний банк здійснює функції банківського
регулювання і нагляду за діяльністю банків, в межах та
порядку, передбачених законодавством України.
Національний банк здійснює постійний нагляд за
дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та
спорідненими особами банків на території України та за
кордоном, банківськими об'єднаннями, представництвами та
філіями іноземних банків в Україні, а також іншими
юридичними та фізичними особами банківського
законодавства, нормативно-правових актів Національного
банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює
перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб,
зазначених у статті 55.
Національний банк видає нормативно-правові акти з
питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими
для органів державної влади і органів місцевого
самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ
незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Нормативно-правові акти Національного банку видаються у
формі постанов Правління Національного банку, а також
інструкцій, положень, правил, що затверджуються
постановами Правління Національного банку. Вони не можуть
суперечити законам України та іншим законодавчим актам
України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони
згідно з законом пом'якшують або скасовують
відповідальність.
Нормативно-правові акти Національного банку
підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві
юстиції України та набирають чинності відповідно до
законодавства України.
Нормативно-правові акти Національного банку можуть
бути оскаржені відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 57 закону „Про Національний банк
України”, для здійснення своїх функцій Національний банк
має право безоплатно одержувати від банків, банківських
об'єднань та юридичних осіб, які отримали ліцензію
Національного банку на здійснення окремих банківських
операцій, а також від осіб, стосовно яких Національний
банк здійснює наглядову діяльність відповідно до Закону
України "Про банки і банківську діяльність" інформацію про
їх діяльність та пояснення стосовно отриманої інформації і
проведених операцій.
Для підготовки банківської та фінансової статистики,
аналізу економічної ситуації Національний банк має право
безоплатно отримувати необхідну інформацію від органів
державної влади і органів місцевого самоврядування та
суб'єктів господарювання усіх форм власності.
Отримана інформація не підлягає розголошенню, за
винятком випадків, передбачених законодавством України.
З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів
і забезпечення фінансової надійності банків Національний
банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює
для них обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають
g`aegoewsb`rh здійснення контролю за ризиками,
пов'язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів,
інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним
ризиком.
Національний банк визначає розміри, порядок формування
та використання резервів банків для покриття можливих
втрат за кредитами, резервів для покриття валютних,
відсоткових та інших ризиків банків.
Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а
також фонду гарантування вкладів громадян створюються за
рахунок доходу до оподаткування відповідно до законодавства
України.
Національний банк здійснює державне регулювання
діяльності банків у формах, визначених Законом України
"Про банки і банківську діяльність", як безпосередньо,
так і через створений ним орган банківського нагляду.
Національний банк не має права вимагати від банків
виконання операцій та інших дій, не передбачених
законами України та нормативними актами Національного банку.
Література
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної
Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР
2. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7
грудня 2000 р. N 2121-III (із змінами та доповненнями Законом
України від 20 вересня 2001 р. N 2740-III)
3. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (зі
змінами від 8 червня 2000 року N 1807-III)
4. Закон України «Про Національний банк України” № 679-XIV
вiд 20_05_1999.// В редакції закону N 2922-III від 10.01.2002,
ВВР, 2002, N 17, ст.117
5. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного
регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93 .
6. Інструкція НБУ №10 «Про порядок регулювання і аналіз
діяльності комерційних банків» (у новій редакції) // Галицькі
контракти, №2, 1997.
7. Банківська справа. Навчальний посібник.// За ред. проф.
Р.І.Тиркала. – Тернопіль:Карт-бланш, 2001 р.
8. Валютне регулювання. В.Ющенко, В.Міщенко.
К.:”Знання”,1999р.
9. Управління зовнішньоекономічною діяльностю./Під ред. А.І.
Кредісова, К.:ВІРА-Р “Альтерпрес”-2000 р.
10. Філіпенко А.С. Світова економіка, К.:Либідь-2000