Переваги і недоліки СОТ

Світова організація торгівлі нині об’єднує 148 держав, на які припадає 95% світової торгівлі та майже 85% світового валового національного продукту.

СОТ є результатом становлення та розвитку на основі багатосторонніх домовленостей системи глобальних правил міжнародної торгівлі, спрямованих на створення вільного передбачуваного та прийнятного для учасників середовища, в якому здійснюють міжнародні економічні відносини.

Із-поміж держав колишнього СРСР членами СОТ є Вірменія, Грузія, Естонія, Киргизстан, Латвія, Литва та Молдова. Майже всі інші пострадянські країни ведуть переговори щодо вступу в організацію.

Серед беззаперечних переваг вступу України до СОТ аналітики називають отримання виробниками полегшеного доступу до світових ринків.

Як вважають експерти, вступ до СОТ буде позитивним і для макроекономіки держави, оскільки в короткотерміновій перспективі з’являться додаткові стимули для проведення внутрішніх реформ.

Проте вступ до СОТ матиме, на думку багатьох експертів, і чимало недоліків. Зокрема, фахівці побоюються посилення впливу світової кон’юнктури на економіку України внаслідок подальшої лібералізації торгівлі.

Імовірно, у виробників виникнуть труднощі через їхню неготовність до жорсткої конкуренції та до зменшення безпосередньої підтримки з боку держави для певних галузей.

Проблеми можуть з’явитися й в аграрному секторі, де лібералізація внутрішнього ринку може призвести до домінування імпортних продуктів.

Опоненти швидкого приєднання України до СОТ наводять свої аргументи. СПУ, наприклад, вважає, що деякі проекти цієї організації небезпечні для переробної галузі. Зокрема, зменшення ставки експортного мита на насіння льону, соняшнику та рижію передбачає збільшення обсягів експорту насіння та, відповідно, зменшення експорту вітчизняної олії, що невигідно Україні. За словами соціалістів, виконання вимог СОТ підвищить вартість вітчизняних автомобілів майже в 1,5-2 рази, погіршає стан вітчизняної металургії, яка забезпечує близько 40% українського експорту та валютних надходжень тощо.

Ігор Осташ із фракції “Наша Україна” є прихильником вступу в СОТ. –

Якщо поставити на терези інтереси України як держави, а з іншого боку – інтереси деяких лобістів, яких, на жаль, дуже багато зібралося в парламенті, я думаю, що інтереси держави переважать, – заявив він “Газеті”.

Щодо суперечностей між інтересами національного виробника та вступом до СОТ, то, на думку пана Осташа, держава все одно матиме змогу захищати виробника.

Ігор Осташ переконаний: СОТ – це стратегічна мета. І якщо парламент не проголосує за прийняття цих законопроектів, то цілком можливо, що невдовзі членами організації стануть декілька держав, перед якими згодом доведеться йти на значно більші поступки, ніж ті, що на них Україна погоджується тепер. –

У разі провалу доведеться мати набагато складніші переговори, скажімо, з тією ж Росією, – переконаний він. – Зрештою, такий провал, без сумніву, серйозно понизить інвестиційний рейтинг держави. Серйозні капітали не прийдуть до нас, якщо не будемо членами СОТ, оскільки це означає, що ми не працюємо за міжнародними стандартами конкуренції.

Олександр Голуб, представник фракції комуністів, зрозуміло, є противником вступу в СОТ. –

По-перше, позиція, яку  уряд займає сьогодні, є абсолютно необґрунтованою. Її нам диктують США і транснаціональні корпорації, – заявив він “Газеті”. – По-друге, вважаємо, що швидкий вступ до СОТ є неможливим без гарантій від членів цієї організації, без гарантій з боку уряду вітчизняним товаровиробникам у тих галузях, які фактично є визначальними для нас: ВПК, авіабудування, приладобудування, суднобудування. По-третє, вступ до СОТ означає відкриття наших ринків, а це буде нищівний удар по вітчизняному сільському господарству. Сільське господарство, яке в Україні останніми роками дещо піднялося (а це і виробництво цукру, і птахівництво, і переробка молока та м’яса), фактично знищать, оскільки до нас прийде маса продуктів, дешевших, ніж наші.

На його думку, вітчизняна продукція буде неконкурентоспроможною, порівняно з імпортною. –

Адже вони здатні виділяти десятки мільйонів доларів на підтримку своїх виробників, а в нас таких грошей немає, можемо лише захищати свій ринок певними тарифами, – зазначив пан Голуб. – Нині уряд відмовляється від цих тарифів. Для прикладу, маленька Південна Корея, вступаючи до СОТ, отримала 30 мільярдів доларів на адаптацію власного сільського господарства до умов існування за стандартами СОТ. А про жодні компенсації з боку уряду України ми взагалі нічого не чуємо. Зрештою, доведеться закривати фактично 80% шахт – вони стануть нерентабельними, до нас надходитиме вугілля з-за кордону. Уже наступного року такі дії можуть призвести до того, що кількість безробітних зросте приблизно на чотири мільйони осіб і цілі галузі припинять існування.

Переваги та недоліки вступу України до Світової організації торгівлі

Олена СЕРГІЄНКО,
кандидат економічних наук, доцент МАУП

Світова організація торгівлі (СОТ) є міжнародною міжурядовою організацією, заснованою в 1994 р. згідно з угодою, укладеною в м. Марракеш (Марокко) під час Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів під егідою Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Відповідно до угоди, країнами-засновницями СОТ стали всі сторони-учасниці ГАТТ. Правовою основою СОТ є Генеральна угода з тарифів і торгівлі у редакції 1994 р., включно із низкою нових угод, домовленостей та рішень, Генеральна угода з торгівлі та послуг (ГАТС), Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС), а також інші правові акти і міжнародні домовленості.

У сучасних умовах абревіатура СОТ має подвійне значення: по-перше, СОТ є організацією, по-друге, СОТ — це комплекс правових документів, який визначає права та обов'язки урядів у сфері міжнародної торгівлі товарами та послугами. Отже, серед основних завдань СОТ — підтримка та розвиток «певних правил гри» руху товарів і послуг, за якими працюють уряди країн-членів СОТ.

Сучасна СОТ — провідна міжнародна організація, членами якої є 149