5. Угода ТРІМС (про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи) обмежує висування вимог до іноземних інвесторів щодо використання ними національних комплектуючих, регулювання імпорту комплектуючих та частки експорту у виробленій продукції. Це зменшує підконтрольність діяльності іноземних інвесторів, перешкоджає регулюванню галузевої і регіональної структури іноземних інвестицій.

Отже, держава виявляється обмеженою в своїх інструментах реалізації економічної політики, забезпечення конкурентоспроможності виробництва. Зміна регуляторного середовища відчуватиметься на становищі галузей економіки, щодо яких застосовувалися свого часу певні важелі державного регулювання, а після їх скасування збільшуватимуться витрати та зменшуватиметься прибуток. До таких галузей належать сільське господарство, сільське машинобудування, автомобіле-, авіа-, суднобудування, електронна промисловість, легка і деякі підгалузі харчової промисловості та ін.

Економічна політика України щодо мінімізації негативних наслідків приєднання до СОТ має забезпечувати такі напрями:*   

модернізацію системи захисту внутрішнього ринку відповідно до вимог СОТ;*   

підтримку експортних виробництв та вдосконалення структури експорту;*   

структурну перебудову національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності відповідно до вимог міжнародної конкуренції.

Для ефективного входження України на міжнародні економічні ринки уряду необхідно терміново розробити систему захисту внутрішнього ринку, вміло використовувати наявний економічний потенціал країни, підвищувати конкурентоспроможність як вітчизняного товаровиробника, так і вітчизняного споживача. Адже відсутність цілісної стратегії підвищення конкурентоспроможності національної економіки не лише обумовлює гальмування національного економічного розвитку, а й призводить до значних ускладнень у міждержавних торговельних стосунках України з іншими державами.

Для налагодження рівноправних партнерських відносин з іншими країнами, уряд у найближчі часи повинен:*    

удосконалювати повноцінний ринок факторів виробництва та банківської системи (кредитування, страхування, інвестиційно-інноваційні проекти);*    

поліпшувати інвестиційний імідж країни;*    

здійснити якісні зміни спеціалізації України у світовому поділі праці за допомогою впровадження комплексної експортної стратегії, орієнтованої на підвищення частки в експорті інноваційної та традиційної української продукції з високим рівнем доданої вартості, збільшення надання високотехнологічних послуг;*    

активізувати роль міжнародної науково-технічної кооперації, передусім на стадіях комерціалізації розробок;*     

підвищувати конкурентоспроможність національної економіки на основі формування високотехнологічної економіки;*      

переорієнтувати імпортну стратегію з комплексним вирішенням проблем модернізації національної промисловості та активної політики імпортозаміщення (обмеження ввезення в країну імпортних товарів, які можуть вироблятися в нас);*      

нарощувати експортні можливості вітчизняної транзитної системи.

Ураховуючи існуючі унікальні природно-кліматичні умови України, не можна не використовувати цей потенціал для сучасного розвитку сільського господарства, агропромислового комплексу, «зеленого» туризму.

Практична реалізація орієнтирів зовнішньоекономічної стратегії України вимагає реалізації конкретних заходів державного регулювання вже у коротко- та середньостроковому періодах:

1.  Впровадження заходів щодо підтримки експортерів, зокрема, спрощення митних процедур; упровадження спеціалізованої системи експортного кредитування; спрощення процедури надання дозволів на експорт капіталу з метою створення за кордоном збутових та сервісних мереж вітчизняних товарів.

2.  Забезпечення інформаційної підтримки експортної діяльності, зокрема посилення практичної роботи торговельно-економічних місій за кордоном щодо розширення можливостей збуту продукції українських виробників, запровадження виробничої кооперації, захисту їхніх інтересів на зовнішніх ринках.

3.  Впровадження інструментів заохочення інвестиційного імпорту, зокрема імпорт технологічного обладнання та технологій, що вносяться у статутний капітал підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних підприємств не повинен обкладатися податком на додану вартість.

4.  Сприяння діяльності стратегічних іноземних інвесторів.

5.  Розробка стратегічної програми адаптації та реалізації існуючого потенціалу економіки України до членства в СОТ, зокрема оволодіти інструментарієм захисту внутрішнього ринку, що передбачений документами СОТ; проаналізувати умови та терміни системного захисту пріоритетних галузей економіки, максимально використовуючи механізми, дозволені СОТ; розробити спеціальні заходи, спрямовані на компенсацію очікуваних короткострокових негативних наслідків від вступу до СОТ; підготувати спеціалістів, здатних використовувати правові норми СОТ і діючу систему вирішення суперечок для відстоювання інтересів України на зовнішніх ринках.

Використовуючи досвід країн, нових членів СОТ, слід модернізувати політику просування України до отримання членства, спрямувавши її на пріоритетне використання переваг від членства задля зміцнення конкурентоспроможності національної економіки. Така політика повинна включати:

1.  Здійснення інвентаризації та предметне вивчення можливостей використання в умовах України всіх захисних засобів, дозволених системою ГАТТ/СОТ. Збір інформації про торговельну політику країн-партнерів у цій сфері. Визначення напрямів інституційних та економіко-правових змін, необхідних для їх застосування в повному обсязі.

2. Гармонізація системи стандартів у суворій відповідності до вимог технологічної, екологічної безпеки і безпеки життєдіяльності, а також технологічної й економічної доцільності.

3. Оновлення термінів перехідних періодів для реструктуризації неконкурентоспроможних та «проблемних» нині галузей і виробництв.

4. Нівелювання негативного соціального ефекту.

СОТ є потужною міжнародною організацією. Послідовна та системна реалізація стратегічних і тактичних заходів сучасної економічної політики України сприятиме адаптації та входженню національної економіки до Світової організації торгівлі, що буде певною гарантією прозорості економічних та політичних механізмів. Затримка й зволікання зі вступом до цієї організації може призвести до торговельно-економічної ізоляції України від міжнародного співтовариства, втрати певних ринків продукції, зниження конкурентоспроможності вітчизняного виробництва.

ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ ПІДТРИМУЮТЬ ТІЛЬКИ МАРОККО ТА РУМУНІЯ

16 червня 2005 року відбулося виїзне засідання Ужгородського прес-клубу у рамках регіонального інформаційного семінару на тему: «Чи стане Україна членом Світової організації торгівлі?». На семінарі обговорювалися переваги й недоліки імовірного вступу нашої держави до СОТ.
За словами виконавчого директора Українського центру міжнародної інтеграції Наталії Ясько, зі вступом до СОТ українське суспільство отримає ряд суттєвих переваг, зокрема, можливість інтеграції до світових економічних процесів. Членство у СОТ — це також потужний стимул для внутрішніх державних реформ, запорука стабільності та прозорості торговельного режиму, прогнозованість економічної політики, зменшення корупції та обмеження втручання уряду в економічний процес. «Усі ці аспекти сприятимуть поліпшенню інвестиційної привабливості нашої держави. Окрім того, СОТ дає українцям доступ до ринків 148-ми країн – учасниць організації», — зауважила Наталія Ясько.
Разом з тим перспектива вступу до СОТ для України загрожує і низкою економічних ризиків. Передусім їх