5 В РУ до її компетенції належить:

прийняття змін та скасування законів

затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики

укладання міжнародних договорів України

приведення чинного законодавства України у відповідності з правилами встановленими міжнародними договорами, встановлення спеціальних режимів ЗЕД

направляє та координує діяльність міністерств державних комітетів та відомств в Україні по управлінні ЗЕД

погоджує роботу торгових представництв іноземних держав

забезпечує виконання міжнародних договорів з питань ЗЕД всіма державними органами управління і вносить на розгляд пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств

забезпечує укладання платіжного балансу зведеного валютного плану

здійснює заходи, щодо раціонального використання коштів державного доходу України

НБУ забезпечує зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей:

представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та фінансово-кредитними установами, регулює курс національної валюти України, здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних кредитах і позиках, проводить операції з центральними валютними ресурсами , які видаються з державного валютного фонду України, виступає гарантом кредитів, що надаються підприємством і органом ЗЕД іноземними банками під заставу державного валютного доходу та іншого майна України

Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України:

забезпечує проведення єдиної ЗЕ політики

координує ЗЕД

здійснює заходи не тарифного регулювання ЗЕД

Державний митний комітет України

здійснює митний контроль у країні згідно з чинним законом

Антимонопольний комітет:

здійснює контроль за дотриманням підприємствами і організаціями зовнішньоекономічного антимонопольного законодавства

Місцеві ради парламентних депутатів України діють згідно законами України про місцеві органами ради.

Стан і головні напрямки

Зовнішньоекономічна політика держави при формування ринкової моделі господарювання. Концепція зовнішньоекономічної політики в України

Торговельний баланс. Сальдо торговельного балансу. Структура платного балансу.

Методи регулювання платіжного балансу.

Розвиток нових форм зовнішньоекономічних зв’язків в Україні.

Зовнішні фактори, які впливають на підприємство:

економічний стан

конкурентоспроможність

політична ситуація в державі

життєвий цикл товару

мито, квота і ліцензія

географічне розташування

податкові пільги

валютний курс

ризик

Стан і напрямки розвитку ЗЕД в Україні визначаються стратегічними напрямами її інтернаціоналізації, яка повинна відбуватися за такими напрямами:

системна інтеграція у світове господарство із забезпеченням реальної міжнародної конкурентоспроможності

ефективно міжнародна спеціалізація скоординована з внутрішньою структурною модифікацією та орієнтовані на доступні прогресуючі сегменти світового ринку

міжнародна диверсифікація, спрямована на ліквідацію монопольного залежності від окремих зарубіжних ринків

встановлення власних транснаціональних економічних структур з глобальним менталітетом

інтеграційна макровзаємодія з СНД, ЄС та іншими країнами

забезпечення належного рівня, економічної безпеки з дійовими механізмами захисту від несприятливих змін міжнародної кон’юктури та фін рис.

Реалізація вище вказаних пріоритетів можлива в результаті співпраці з міжнародними організаціями МВФ, Світовий банк інші

2 Загальну картину міжнародного становища держави представляє платіжний баланс. Перші спроби врахування масштабів і оцінки наслідків міжнародно-економічних операцій проявляються в Англії в кінці XIV ст. і були пов'язані з економічними поглядами раннього меркантилізму. Намагання запобігти відтоку золота з країни, яке уособлювало національне багатство, викликало необхідність осмислення природи і оцінки масштабів зовнішньої торгівлі, а потім зовнішньоекономічних операцій. Перехід світової науки до сучасної стадії, відмічений ростом вивозу капіталу, а швидкий розвиток міжнародно-економічних операцій привів до розширення змісту платіжних балансів. Платіжний баланс являє собою балансовий рахунок міжнародних операцій, що відображають вартість вираз всього комплексу зовнішньоекономічних зв’язків країни у формі поступлень, співвідношень і платежів

Балансовий рахунок міжнародних операцій являє собою кількісний і якісний вартісний вираз масштабів, структури, характеру зовнішньоекономічних операцій країни, її участі у світовому господарстві. На практиці прийнято користуватися терміном платіжний баланс, а показники валютних потоків по всіх операціях розглядаються як платежів та поступлення. Останнім часом на додаток до платіжного балансу, який вміщує дані про рух потоків цінностей між країнами складається баланс міжнародних активів і пасивів країни який відображає її міжнародне фінансове становище в категоріях запасу. Він показує на якому ступені інтеграції у світове господарство знаходиться країна. У ньому відображається співвідношення на даний момент вартості, наданих і отриманих країною кредитів, інвестицій та інших фінансових активів. Показники міжнародної фінансової позиції і платіжного балансу взаємопов’язані. Платіжний баланс завжди знаходиться в рівновазі за основними його розділами або є має місце активне сальдо, якщо поступлення є більшими, ніж платежі і пасивне за умовами, якщо платежі перевищують поступлення.

Структуру кожного платіжного балансу складає торговий баланс, баланс послуг і некомерційних платежів, баланс руху капіталу і кредитів щодо кожної з вище перерахованих позицій. Історично зовнішньоекономічна торгівля виступає формою міжнародно-економічних зв’язків поєдную чого національного господарства у світове. Співвідношення експорту та вартості імпорту товарів утворюють торговий баланс. Оскільки значна частка зовнішньої торгівлі проводиться в кредит, існує розбіжність між показниками торгівлі, платежів і поступлень, фактично здійснених за відповідний період.

Економічне значення активу або дефіциту платіжного балансу щодо конкретної країни залежить від її становища у світовому господарстві, характеризуючи її зв’язків з партнерами і загальною економ. політикою.

Для країн, які відстають від лідерів за рівнем економічного розвитку, активний платіжний баланс необхідний як джерело валютних засобів для оплати міжнародних зобов’язань за іншими статтями платіжного балансу.

Для розвинутих країн активне сальдо платіжного балансу використовується для утворення другої економ. за кордоном.

Пасивний торговий баланс вважався небажаним і звичайно оцінується як ознака слабкості зовнішньоекономічних позицій країни. Це можливо для країн, що розвиваються і відчувають нестачу валютних поступлень.

Баланс послуг включає платежі і поступлення по транспортним перевезенням, страхуванню, видах зв’язку, міжнародного туризму, обміну науково-технічним і виробничим досвідом, експортних послугах, утримання дипломатичних, торгових та інших представництв за кордоном. Послуги представляють собою сектор економічних зв’язків, що динамічно розвиваються, його роль і вплив на об’єкт і структуру поступлень постійно зростає.

З ростом рівня життя в розвинутих країнах різко збільшились масштаби міжнародного