Система узгоджених двосторонніх або багатосторонніх квот передбачає домовленість між країнами експортерами та імпортерами або групами експертів у цих країнах перед встановленням квот на певні частини для окремих сторін. Регулювання ліцензування за допомогою двосторонніх квот залишається в руках країн-експортерів.

Двостороннє та багатостороннє квотування сприяє зменшенню тиску внутрішніх імпортерів на їх власний уряд та розвиткові із зарубіжними експортерами, що поліпшує ф-ня даної системи.

США використовують обмеження на певні імпортні товари шляхом впровадження узгоджених квот, визначених урядами країн-постачальників. Ці квоти називають добровільні експортні обмеження. Не зважаючи на свою назву добровільна експортна квота насправді є імпортною квотою, оскільки ініціативами її впровадження виходить із імпортуючої країни, а мотивацією є захист внутрішньої промисловості.

При використанні тарифної квоти в країну дозволяється вводити лише визначену кількість продукту після сплати відповідного мита. Цей продукт може вводитися без сплати мита, однак, будь-яка кількість додаткового імпорту вже вводиться за вищими імпортними ставками. Таким чином тарифна квота поєднує в собі властивості як тарифу, так і квот. Експорт теж може стати предметом кількісних обмежень з боку державних структур. Цей експортний контроль повинен виконувати такі завдання:

запобігти потраплянню стратегічних товарів до недружніх держав

попередити вивезення всіх або значної частини певних продуктів, яких бракує на внутрішньому ринку

дати можливість здійснювати контроль за торговими балансом всієї країни з метою досягнення стабільності виробництва і цін.

Відмінності між квотами і тарифами

квоти більш ефективні для швидких дій адміністративних органів; тарифи часто вимагають відповідного законодавства, що унеможливлює нагальні дії

квоти – пряме джерело монопольних прибутків, тарифи не обов’язково передбачають монополістичні дії і як правило, вони теж виняткові для споживачів

квоти неодмінно стримують імпортну конкуренцію, тарифи зазвичай допускають її

квотами простіше і легше керувати, ніж тарифами, але вони позбавляють уряд доходу, що нагромаджується

через те, що квоти є більш ефективним інструментом обмеження, вони більш ефективні для протидії та досягнення домовленостей.

6. Інші нетарифні торгівельні обмеження складають неоднорідний набір урядових постанов на адміністративних заходів які в той чи інший спосіб або дискримінують імпорт або дискримінують на користь експорту.

За тематикою нетарифного регулювання можна виділити наступні напрямки:

ліцензування

облік реєстрація ЗЕ контрактів

сертифікація імпортної продукції

Аналіз існуючої системи державного контролю дозволяє зробити висновок, що для здійснення ЗЕД необхідно пройти певну процедуру отримання дозвільних документів державних органів, висновки яких є підставою на одержання право на здійснення експорту або імпорту.

Система державного контролю побудована таким чином, що дозвільні документи повинні надаватися на момент митного оформлення та є підставою для його завершення.

Демпінг – інструмент проведення протекціоніської політики через посередництво міжнародної цінової дискримінації. Порушення принципів вільної торгівлі через посередництво демпінгу відбувається тоді, коли через посередництво тимчасового встановлення низьких цін, витісняється конкурент з даного ринку. Цьому демпінгу протиставляється тариф в імпортуючій країні. Вводяться так звані антидемпінгові мита, які приносять вигоду імпортуючим країнам, примушуючи імпортера ще більше знизити ціну.

Митно-тарифне регулювання ЗЕД

Характеристика органів державного регулювання митної справи, їх структура організація митного контролю, форми здійснення митного контролю.

Порядок митного оформлення товарів.

Єдиний митний тариф, види і ставки мита.

Митні документи та специфіка їх оформлення, декларування товарів. ВМД (вантажно-митна декларація )

Митна вартість, митні платежі, митні збори. Нарахування акцизного збору та ПДВ

1. Основним нормативно-правовим актом, який регулює порядок формування і застосування єдиного митного тарифу України при ввозі на митну територію і вивозу за межі даної території товарів та інших предметів є ЗУ „Про єдиний митний тариф” від 05.02.95 р

Напрямом дії ЗК є єдина митна територія України. Єдиний митний тариф (ЄМТ) – автоматизований перелік ставок мита, якими обкладаються товари і ніші предмети, які ввозяться або вивозяться за межі митної території України – ЄМТ базується на нормах міжнародного права та розвиваються в напрямі максимальної відповідності загальноприйнятим у міжнародній практиці нормам митної справи.

Ставки ЄМТ є єдиними для всіх суб’єктів ЗЕД незалежно від форми власності, організації господарської діяльності і територіального розміщення. При Кабміні діє Митно - тарифна рада в компетенцію якої входить розробка пропозицій за основним напрямами митно-тарифної регулювання. Функції робочого апарату митно-тарифної ради здійснює Державний митний комітет України.

Важливим питанням митно-тарифного регулювання є ставки і види мита, які встановлюються ЗУ

В ЄМТ товари класифіковані з деталізацією до товарної позиції. Ця схема називається товарна номенклатура, базується на гармонізованій системі опису та кодуванні товарів.

В чотирьохзначний цифровий код товарної номенклатури закладені основі дані про товар і його місце в товарній номенклатурі. Перші два знаки означають групу інші два – товарну позицію. Чотирьохзначний цифровий код уніфікований у відповідності з гармонізованою системою

Країною походження товару вважається країна де товари були повністю виготовлені або піддані достатній переробці або обробці.

Одним з важливих питань митного регулювання є митні платежі та порядок їх стягнення.

З метою