При оцінці потенційної країни необхідно враховувати політ. ризик, включає аналіз характерних дій держави в минулому, аналіз думки людей, які знайомі зі станом в країні, оцінка нестабільності.

Розглянемо концепцію послідовного росту при виборі іноземного ринку та форми діяльності на ньому. Ця концепція передбачає використання різних форм міжн. діяльності від найменш капіталоємних методів (експорту і ліцензування) до використання інвестиційних форм (власних виробничих підприємств і філіалів).

Форми виходу підприємства на іноземний ринок

Фактори, які впливають на вибір фірмою форми виходу на іноземний ринок:

Екстеріальні

Інтеріальні

Найбільш важливі екстеріальні фактори впливають:

макроаналіз

загальний аналіз перспектив ведення бізнесу в даній галузі

аналіз специфічних факторів ведення бізнесу

аналіз адекватних ринків потенціалу і конкурентним перевагам підприємства

При макроаналізі необхідно детально вивчити загальноекономічний стан на обраному іноземному ринку, політичне і соціально-культурне оточення, географічні особливості регіону.

Результати макроаналізу дадуть можливість окреслити попередні перспективи ведення зовнішньоекономічних операцій. На основі попередніх перспектив ведення бізнесу в даній галузі, що включає можливість росту ринку для аналогічних продуктів, наявність і доступність маркетингової інф-ї, розмір ринку, його стадії розвитку, податки і мито

Проведений загальний аналіз перспектив ведення бізнесу надасть можливість окреслити можливі перспективи ведення бізнесу фірмою на обраному іноземному ринку.

Наступним кроком діяльності підприємства повинен бути аналіз факторів ведення бізнес, а саме:

існуюча і потенційна конкуренція

ступінь складності пов’язаний з виходом на іноземний ринок

витрати

надійність маркетингової інформації

прогноз збуту

ймовірність позитивного відношення до продукту

потенціал прибутковості

На основі аналізу вище перерахованих факторів є можливість окреслити ймовірні перспективи для міжнародної діяльності підприємства

Завершальним аналізом екстераільних факторів, які впливають на вибір підприємством методу виходу на іноземний ринок є аналіз адекватних цільових ринків потенціалу і конкурентних переваг підприємства.

Сукупність екстераільних факторів, які впливають на вибір підприємством методу виходу на іноземний ринок включає:

ринкові фактори країн цільових ринків, а саме розмірів ринку і перспектива роботи, конкурентна структура

фактори оточення країн цільових ринків: політичні, економічні, соціально-культурні характеристики, включаючи урядову політику по відношенні до прямих іноземних інвестицій, географічну відстань, економічний ріст

виробничі фактори країн цільових ринків наявність, якість, вартість сировини, робочої сили, а також ступінь розвитку інфраструктури

фактори країн базування: розмір ринку, вартість виробництва, умови конкуренції, рівень урядової підтримки міжнародного бізнесу

Серед інтеріальних факторів, які найбільше впливають на вибір форми іноземної діяльності слід виділити 2 основні групи

продуктові – ступінь диференції продукту, після-продажне обслуговування, технологічний рівень, потенціал глобальної стандартизації

ресурсні -–-----------управлінські інвестиції, технологічні ресурси, виробничий і маркетинговий досвід, оцінка важливості закордонної діяльності вищим керівництвом підприємства

Оптимальним буде такий вибір, який забезпечить отримання максимального прибутку в попередньо визначений термін часу з врахуванням обмежень, викликаних ступенем забезпеченості ресурсами, прийнятним рівнем ризику, а також необхідністю вирішення завдань, які не пов'язані на пряму з отриманням прибутку.

Вирішувати питання виходу на іноземний ринок підприємство повинно розглянути наступні альтернативні варіанти:

експорт

ліцензування

спільні підприємства

організація виробничого філіалу або дочірнього підприємства

Для підприємства, яке знаходиться на початковому етапі зовнішньоекономічної діяльності можна виділити 4 основні групи цілей:

цілі, орієнтовані на прибуток

норма прибутку

ліквідність

скорочення витрат

цілі, орієнтовані на ринок

ринкова стабілізація

проникнення на ринок

ринкова диверсифікація

цілі, орієнтовані на успішну конкуренцію

завоювання стабільних ринкових позицій

адаптація до дій конкурентів

вплив на конкурентну структуру і фактори бізнесу

стратегічні цілі

придбання і посилення стратегічних вантажів

трансфер технологій і ноу-хау

географічна диверсифікація

продуктова диверсифікація

контроль

В залежності від галузевих особливостей, а також від потенціалу зовнішньоекономічної діяльності підприємства будуть змінюватися пріоритетність кожного підприємства з урахуванням точки зору досягнення цих цілей

Вибір форми виходу на іноземний ринок буде також визначатися ступенем готовності підприємства до ринку, а також співвідношення між довготерміновими і короткотерміновими цілями.

Доцільність кожної з форм можна визначити за формулою

, де ------Оі- – пріоритетність мети і-тої

Р-і – оцінка привабливості експорту з точки зору мети і

n – кількість цілей

відповідно до умов вибору в якості оптимальної форми іноземної діяльності будуть:

Для експорту

А-ехр> max (A---lic, A-jv, A100% FA)

jv=СП спільний рух

Для ліцензування

A---lic > max (А-ехр, A-jv, A100% FA)

A---lic > max (А-ехр, A-jv, A100% FA)

Для спільної діяльності підприємства

Для виробничого філіалу

A100%FA= max (А-ехр, A-jv, A---lic)

Переваги та недоліки можливих форм виходу підприємств на іноземні ринки |

Переваги | Недоліки

Експорт | Підтримка під-ва в середині країни | Вразливість перед зарубіжними протекціоніськими бар’єрами, чутливість до коливань валютних курсів

Контрактні коопераційні угоди:

ліцензування

франчайзинг | Невисока потреба в інвестиціях | Мінімальний рівень реального контролю

СП (спільне товариство ) | Мінімальний рівень ризику, потреба в менших витратах в порівнянні зі створенням власного виробничого філіалу | Необхідність високо-деталізованої контрактної роботи , важкість у керівних процесах

Виробничий філіал | Збереження повного контролю, локалізація під-ва | Необхідність значних інвестицій

При виході підприємства на іноземний ринок часто виникає потреба про вибір про вихід на декілька іноземних ринків або ж орієнтація тільки на один ринок з використанням надбаного досвіду для освоєння потенційно-недоступних в майбутньому. Одночасний вихід одразу на декілька іноземних ринків вимагає дуже великих фінансових та інших ресурсних витрат, що може бути неприйнятим для підприємства, яке не має досвіду ведення ЗЕД. З іншого боку шляхом одночасного освоєння декількох іноземних ринків підприємство може отримувати додаткові конкурентні переваги, які пов'язані з фактором часу і потенційною економією на масштабі.

Зустрічна торгівля, її види. Посередницькі та орендні операції

1. Класифікація угод зустрічної торгівлі

2. Операції з давальницькою сировиною

3. Характеристика та класифікація посередників

4. Міжнародний лізинг.

1. В залежності від предмета характеру проведення зовнішньоекономічної операції існують різні форми зустрічної торгівлі

1. Торгівля готовою продукцією. Можлива перепродажа підготовка з врахуванням інтересів імпортера

2. Торгівля продукцією в роздрібному виді. При цьому імпорт обкладається зниженими митними платежами, що дозволяє