1. кономічне зростання та його чинники. економічні цикли

1.1 Зміст і типи економічного зростання. Нагромадження та інвестиції, їх роль в економічному зростанні

міст і типи економічного зростання. Рушійні сили економічного зростання (прогресу). Нагро-мадження та його норма. Інвестиції та їх ефек-тивність. Вплив НТР на економічний розвиток.

Зміст і типи економічного зростання. Проблеми економіч-ного зростання особливо гостро постали перед людством у XX ст., але це не означає, що вони нікого не хвилювали раніше. Уперше про економічне зростання заговорили меркантилісти, а більш-менш предметно цю проблему поставив фізіократ Ф. Кене. Протягом останніх десятиліть однією з найважливіших довгострокових ці-лей економічної політики уряду будь-якої країни є стимулювання економічного зростання, підтримка його темпів на стабільному та оптимальному рівні. Усе це вимагає чіткого уявлення про еконо-мічне зростання, фактори його стимулювання і стримування.

Економічне зростання є надзвичайно складним явищем. З да-ного приводу відомий американський історик економічної думки Б. Селігмен зазначав, що задовільна теорія економічного зрос-тання повинна враховувати природні ресурси, політичні інститу-ти, законодавство, а також багато психологічних і соціальних фа-кторів. Розробка такої всеохоплюючої теорії, на думку вченого, — майже нездійсненне завдання. Відомі економісти, автори теорій економічного зростання, ясна річ, не претендували на створення всеохоплюючої та універсальної теорії, не робили спроб «обійня-ти неосяжне». Тому кожна теорія або модель мають відповідні припущення та абстракції, які дозволяють виділити і вивчити найбільш суттєві фактори економічного зростання.

У теоретичному і практичному аспектах поняття «економічне зростання» тісно пов'язане з терміном «розширене відтворення», але за своїм змістом — це не тотожні економічні категорії. Так, остання (розширене відтворення) охоплює процеси як на макрорівні (національна, світова економіка), так і на мікрорівні (галузь, підприємство). Економічне зростання характеризує стратегічні цілі руху економіки в основному на макрорівні (національному чи світовому). Тут на перший план висувається проблема кількіс-ного та якісного розвитку національної економіки. Сам механізм економічного зростання, як правило, у західній економічній літе-ратурі розглядається незалежно від існуючих соціально-еконо-мічних відносин у тій чи іншій країні (економічній системі).

Сутність поняття «економічне зростання» можна визначити як кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва (товарів, послуг) та його основних фа-кторів. У західній літературі під цим терміном прийнято розуміти збільшення обсягів товарів і послуг, створених за даний період.

Дійсно, головною метою економічного зростання є збільшен-ня обсягів економічних благ, що сприяє поліпшенню життя насе-лення, створенню стабільної сприятливої соціально-політичної ситуації в країні, підвищенню її міжнародного авторитету. З точ-ки зору етимології (походження) терміну «зростання» близьким є поняття «розвиток», але останнє ширше за змістом. Економічний розвиток — це процес переходу країни від одного стану еконо-міки до іншого, більш досконалого — тобто якісно нового на ос-нові відповідних структурних та інституціональних зрушень. Комплексно це проявляється в якісному вдосконаленні всієї еко-номічної системи.

Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення об-сягів функціонуючих факторів виробництва і практично за збе-реження незмінними їх попередніх техніко-технологічних пара-метрів. Інтенсивний тип економічного зростання характери-зується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу. Як відхилення від закономірного проце-су економічного розвитку в окремі періоди для ряду країн може мати (і має) місце регресивний тип зростання, для якого харак-терне тривале зниження обсягів суспільного виробництва. Зок-рема, таке явище спостерігалось протягом 90-х рр. у всіх країнах СНД, у тому числі і в Україні, що в літературі отримало назву трансформаційного спаду.

Щодо основних типів економічного зростання, то на практиці вони не існують в абсолютних формах. У реальному житті вони проявляються або як переважно екстенсивний, або як переважно інтенсивний тип економічного зростання. Нині в розвинутих краї-нах переважає інтенсивний шлях економічного розвитку. В Україні після тривалого спаду виробництва необхідно підготувати мате-ріальну базу для інтенсивного економічного зростання. Чим ра-ціональніше функціонує процес відтворення, тим вище ефектив-ність суспільного виробництва. Ефективність вимірюється дина-мікою таких макроекономічних вартісних показників як ВНП, ВВП, НД до загальних витрат, тобто ефективність суспільного виробництва на рівні країни — це співвідношення:

Результати виробництва

укупні витрати

Воно показує, з якими витратами отримано той чи інший об-сяг відповідного макроекономічного показника.

1.2 Рушійні сили економічного зростання (прогресу). Суспіль-не виробництво перебуває в постійному русі, але він відбувається не просто по замкненому колу, а по висхідній лінії, хоча й не завжди рівномірно.

Аналіз змісту рушійних сил економічного зростання почина-ється з розгляду відтворення суспільного виробництва як безпе-рервного процесу виробництва. Розвиток виробництва, підви-щення його ефективності досягаються зусиллями людей, їх пра-цею та соціально-економічною активністю. Але що спричиняє людей до вчинків і дій? Відповідь на дане запитання є надзви-чайно важливою для розуміння умов економічного розвитку.

Джерелом економічного прогресу, як і кожного іншого дина-мічного піднесення, є суперечності. Тобто економічний розвиток має діалектичний характер, тому відсутність внутрішніх супереч-ностей рівнозначна призупиненню розвитку явища чи процесу, припиненню самого життя. Адже насправді існувати — це зна-чить перебувати в процесі руху. У такому аспекті рух становить єд-ність внутрішніх суперечностей. Співіснування двох взаємно супе-речливих сторін, їх боротьба є сутністю діалектичного розвитку. Відтворюваність тотожності сторін діалектичних суперечностей ро-бить будь-яку систему чи процес саморушійним організмом.

Загальною основою і рушійною силою розвитку виробництва є його суперечлива взаємодія зі споживанням. З одного боку, еко-номічні потреби породжують ідеальний образ продукту і в тако-му сенсі стимулюють його створення. У реальному житті ця су-перечність — лише найзагальніша основа розвитку виробництва незалежно від