Особливості інвестування народногосподарського комплексу Прикарпаття

Величина, структура, темпи зростання інвестицій в економіку країни (регіону, області, району) є важливими показниками поступального розвитку народногосподарського комплексу України. Динаміка кожного з цих показників визначається історичними, природними, соціально-економічними, побутовими умовами, специфікою періоду, який переживає країна в цілому. Виходячи з цього, характеристика процесу інвестування народногосподарського комплексу Прикарпаття у певній мірі може бути наглядною ілюстрацією тих змін, які відбуваються сьогодні в економічному житті України.

У 2002 р. інвестиції у розвиток народногосподарського комплексу Івано-Франківщини склали 953 млн. 856 тис. грн. і зросли порівняно з попереднім роком на 6,7 %. Структура інвестицій була слідуючою: сільське господарство – 1,3 %, добувна промисловість – 13,6 %, обробна – 23,7 %, будівництво – 6,2 %, торгівля – 3,9 %, транспорт – 20,4 %, інші галузі – 30,9%.

Таке співвідношення капіталовкладень викликає неоднозначне враження. В принципі, позитивним можна вважати прискорений розвиток транспорту. Зрозумілою є й порівняно висока питома вага інвестицій в обробну промисловість. В той же час доля їх в добувній промисловості, на наш погляд, недостатня. У будівництво було направлено 58 млн. 943 тис. грн., що в масштабах області навряд чи можна вважати значною величиною. Більше того, у порівнянні з 2001 роком інвестиції в цю галузь зменшились на 6,4 %. Поряд з цим, викликає подив фактична відсутність капіталовкладень у розвиток сільського господарства.

Наведену характеристику вважаємо за доцільне доповнити даними про структуру капіталовкладень за формами власності. З вказаної раніше загальної величини інвестицій в народногосподарський комплекс Прикарпаття на долю надходжень від приватного сектору припадало 10,5 %, колективного – 58,5 %, питома вага державних капіталовкладень становила 27,1 %, комунальної власності – 3,1 %, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав – 0,8 % (детальніше див. табл. 1). Перш за все звертає на себе увагу незначна питома вага надходжень в економіку області від міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав. Причому, наявні надходження цього виду концентруються, головним чином, в сфері торгівлі, а не у виробничій, як це по логіці повинно бути. У розрізі основних видів економічної діяльності в структурі капіталовкладень є суттєві розбіжності. Так, наприклад, якщо в добувній і обробній промисловості переважають інвестиції колективів підприємств (відповідно 96,1 і 96,7 %), то в інших галузях порівняно високою є доля приватних надходжень. Державні кошти вкладаються головним чином в розвиток транспорту.

В контексті вищесказаного особливий інтерес представляють дані про структуру освоєних в області капіталовкладень за джерелами фінансування. Такими основними джерелами інвестицій є кошти державного бюджету, кошти місцевих бюджетів, власні кошти підприємств і організацій, кредити банків та інші позики, кошти іноземних інвесторів, кошти вітчизняних інвесторів, інші джерела фінансування. Серед перерахованих видів найвищу питому вагу займають власні кошти підприємств і організацій – 68,9 %. Доля інших джерел фінансування в структурі капіталовкладень Івано-Франківщини у 2002 році складала 11,4 %, коштів іноземних інвесторів – 8,4 %. Питома вага кредитів банків та інших позик і коштів місцевих бюджетів становила відповідно 5,4 і 3,3 %. По суті, незначною є доля коштів державного бюджету – всього 2 %. Ще нижчою є питома вага коштів вітчизняних інвесторів – 0.6 %. Підсумовуючи сказане, напрошується висновок, що народногосподарський комплекс Прикарпаття розвивається за рахунок самофінансування, власними коштами підприємств і організацій.

Цікавими, на наш погляд, є й результати аналізу про цільове спрямування виділених коштів за формами власності. Так, наприклад, кошти державного бюджету, якою б не була їх величина, направляються головним чином на підтримку господарств державної форми власності – 61,7 % всього об’єму, кошти місцевих бюджетів – комунальної власності (58,8 %). Кредити банків та інші позики направляються виключно на підтримку колективних форм господарювання. Сюди ж спрямовуються й кошти іноземних інвесторів. Вітчизняні інвестори, як правило, вкладають свої збереження у господарства державної форми власності (детальніше див. табл. 2).

Наведена вище характеристика процесу інвестування народногосподарського комплексу Прикарпаття була б неповною без даних стосовно структури капіталовкладень за видами основних засобів, наприклад, питомої ваги інвестицій в житлові будівлі; будівлі та споруди виробничого призначення; машини, обладнання, інструмент, інвентар; транспортні засоби; інші види основних засобів. Структура капіталовкладень по вказаних напрямах має такий вигляд. У житлові будівлі було вкладено 11,3 % загального об’єму інвестицій, у будівлі і споруди (крім житлових) направлялася основна частина коштів – 53,2 %. Позитивним, на наш погляд, є й те, що на придбання машин, обладнання, інструменту, інвентарю з загального об’єму капіталовкладень була виділена фактично третя частина інвестицій – 29,8 %. На підтримку транспортних підприємств спрямовано 4,5 % всіх капіталовкладень. Далі. Житлове будівництво в області, як свідчать дані статистики, велося, в основному, приватним способом, будівлі та споруди (крім житлових) зводилися головним чином колективними господарствами, тобто підприємствами і організаціями; ними ж витрачалася основна (80,9 %) частина коштів на придбання машин, обладнання, інструменту й інвентарю (детальніше див. табл. 3).

Таким чином, підсумовуючи вищесказане, можна зробити ряд висновків.

По-перше, розподіл капіталовкладень по основних сферах господарської діяльності на Прикарпатті відображає як специфіку періоду, який переживає сьогодні наша країна, так і реальний стан справ в її економічному житті.

По-друге, визначальною особливістю інвестування народногосподарського комплексу Івано-Франківщини є, по суті, відсутність бюджетних асигнувань. Економіка краю розвивається за рахунок власних коштів підприємств і організацій. Незважаючи на всю неоднозначність такого становища, у цьому не можна не побачити і