Ринок: сутність, функції та моделі

Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Ринок і його сутність. Попит і пропонування.

Складовою ринкової економіки є ринкова система. Ринкова система – це система ринків, цін і конкуренції. Ринкова система являє собою механізм, що виконує одночасно дві корисні функції:

сповіщає споживачів, виробників і постачальників ресурсів про рішення, які кожен з них прийняв;

синхронізує ці рішення, що забезпечує узгодження виробничих цілей.

Конкретними ланками ринкової економіки (системи) є такі категорії, як попит, пропонування, рівноважна ціна, конкуренція, ринок.

Ринкові відносини – це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів. Суб’єктами ринкових відносин є споживачі, виробники і постачальники ресурсів.

Споживачами виступають ті суб’єкти які мають гроші: підприємці, наймані працівники, дрібні товаровиробники, пенсіонери, учні та студенти.

Виробниками продукції виступають підприємства і прості товаровиробники. Вони виробляють товари і послуги, які мають задовольнити потреби споживачів-покупців.

Постачальниками ресурсів таких як земля, праця і підприємницький хист, є власники цих ресурсів.

При аналізі ринкових відносин прийнято також виділяти два таких основних суб’єкти: домогосподарства і підприємства.

Домогосподарства виконують дві основних функції в ринковій економіці: вони є основними постачальниками всіх економічних ресурсів і водночас основною видатковою групою в національному господарстві.

Підприємства є другим основним компонентом приватного сектору. Підприємства – це основна ланка народного господарства, яка забезпечує виробництво товарів і послуг та здійснює комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

У змішаній ринковій економіці важливим суб’єктом ринкових відносин є держава (на Заході – уряд). Держава і ринкова система ділять між собою основні фундаментальні проблеми ринкової економіки.

Основними об’єктами ринкових відносин є:

товари і послуги, які постачені на ринок або які можуь бути постачені за певного рівня ціни. До товарів ми включаємо і капітальні блага, тобто засоби виробництва;

робоча сила, або праця;

земля та інші природні ресурси;

нерухомість: будівлі, споруди, житло.

Ринкові відносини знаходять своє втілення в такій категорії, як ринок.

Ринок – економічна категорія, яка протягом останніх 300 років є центральною в економічній науці. Тлумачення категорій “ринок” необхідно розмежовувати на різних рівнях. З погляду буденної свідомості, ринок – це місце, де можна придбати товар, тобто де зустрічаються покупець і продавець. Економічна наука розглядає ринок двояко, як сферу товарного обміну та як одну з форм економічної організації суспільства. Основні складові ринку індивідуальних товарів – попит, пропонування і ціна.

Найбільш типове і загальноприйняте визначення ринку таке: ринок – це обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва і обміну. Сутнісну основу цього обміну становлять ціна, що визначається співвідношенням попиту і пропонування.

Ключовими категоріями ринку є попит і пропонування. Попит – сукупна потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і визначена в грошовій формі. Попит з позиції одного споживача називають індивідуальним. Ринковий попит – це сукупність попитів усіх споживачів за різних можливих цін. Величина попиту залежить від таких нецінових чинників:

грошові доходи споживачів;

кількість споживачів на ринку;

ціни на суміжні товари;

смаки та уподобання споживачів.

Рис. 8.1. Крива попиту.

Зменшення дії одного або кількох названих чинників веде до зменшення попиту, як показано на рис. 8.1., до переміщення кривої попиту ліворуч і навпаки – зростання впливу зміни чинників веде до збільшення попиту. А зниження ціни (переміщення по кривій попиту з точки а до в) веде до збільшення попиту. Діє закон попиту – обсяг продажу товару перебуває в оберненій залежності від його ціни.

Пропонування – це кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу. Пропонування означає не тільки кількість товарів для продажу, а і відповідний рівень цін цих товарів. Свобода взаємодії попиту і пропонування за вільного доступу на ринок покупців і продавців формує ринкову ціну і становить серцевину функціонування ринку.

Рис. 8.2. Крива пропонування

На рис. 8.2. легко побачити прямий зв’язок між ціною і кількістю продукції, що пропонується. З підвищенням цін відповідно зростає і величина пропонування. Прямий зв’язок між пропонуванням і ціною називається законом пропонування. Крива пропонування ще залежить і від таких чинників:

ціни на ресурси;

технологія та організація виробництва;

податки і субсидії;

кількість продавців на ринку.

Зміна одного або кількох чинників пропонування веде до зміни величини пропонування.

Сутність ринку розкривається через регулюючу, стимулюючу, розподільну та інтегруючу функції. Конкуренція та механізм формування ринкових цін впливають на рівень витрат виробництва продукції чи надання послуг, тим самим вирівнюються прибутки підприємств, результатом чого є регулювання пропозицій. Крім того, конкурентна боротьба між суб’єктами стимулює їх до раціонального використання економічних ресурсів, тим самим реалізується стимулююча функція ринку. Великий попит на товар чи послугу формують ринкову ціну, де забезпечується високий рівень норми прибутку, унаслідок чого капітали переливаються в певну сферу діяльності. А це означає, що ринок виконує і розподільну функцію. Інтегруюча функція полягає в тому, що ринок через систему попиту та пропонування, об’єднує в єдине ціле взаємодію виробників і споживачів, формуючи відповідні інституції.

Ціну, за якої немає ні дефіциту, ні надлишку, а також немає підстав для того, щоб ціна на продукцію відхилялась від неї, називають ціною рівноваги, а кількість продукції, що може бути продана за цією ціною, - рівноважною кількістю.

Графічно це буде так.

Рис. 8.3. Графік рівноваги попиту і пропонування.

Точка перетину спадної кривої попиту (D) і висхідної кривої пропонування (S) вказує на рівноважну ціну і рівноважну кількість продукту. Результатом діяльності є встановлення рівноваги між покупцями та продавцями. Ціна ринкової рівноваги – це ціна,