Еластичність попиту і пропонування на індивідуальних ринках. Конкуренція і моделі ринків.

Ми вже знаємо, що величина попиту змінюється обернено пропорційно до зміни ціни. Цінова еластичність попиту, або цінова еластичність показує, наскільки змінюється величина попиту на певний товар зі зміною його ціни. Еластичність означає реакцію, або реагування. Отже, цінова еластичність Еd – це відношення процента зміни величини попиту до процента зміни ціни.

Коефіцієнт еластичності можна обчислити за формулою:

Еd =

Різні товари мають різну еластичність попиту. Їх поділяють на товари еластичного і нееластичного попиту.

Якщо зміна ціни на 1 % спричиняє більшу ніж на 1 % зміну величини попиту, то попит називається еластичним за ціною.

Якщо зміна ціни на 1 % спричиняє меншу ніж на 1 % зміну величини попиту, то попит – нееластичний за ціною.

Якщо відсоток зміни величини попиту дорівнює відсоткові зміни ціни, то попит – одинично-еластичний.

Графічно це можна зобразити так.

Рис. 8.4. Цінова еластичність попиту: а) еластичний, б) одинично-еластичний, в) нееластичний.

На кожному з цих графіків ціна знижується вдвічі і споживачі змінюють величину попиту від А до В. На рис. а зменшення ціни вдвічі збільшило величину попиту втричі. Цей випадок показує еластичність попиту. На рис. В зменшення ціни вдвічі спричинило зростання величини попиту тільки на 50 %. У цьому разі попит нееластичний. На рис. Б подвоєння величини попиту точно відповідає зменшення ціни вдвічі. Це одинично-еластичний попит.

Усе, що було застосовано для визначення попиту, можна використати для аналізу еластичності попиту, можна використати для аналізу еластичності пропонування. Цінова еластичність пропонування виражає ступінь реагування величини пропонування товару на зміну його ринкової ціни. Вона вимірюється процентом зміни величини пропонування внаслідок зміни ціни на 1 %. Формула визначення пропонування така:

Еs =

Еластичність пропонування визначають так само, як і еластичність попиту. Єдина відмінність полягає в тому, що величина реагування пропонування на збільшення ціни додатня, а попиту – від’ємна.

Необхідним і важливим елементом ринкової економіки є конкуренція. Конкуренція – це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Конкуренція означає, що кожен продавець робить маленький внесок у загальний обсяг пропонування.

Широке розосередження економічної влади, що становить основу існування конкуренції, регулює використання цієї влади й обмежує можливості зловживання нею. У ринковій системі конкуренція виконує важливу функцію стимулювання механічного прогресу. Другим важливим аспектом функціонування конкуренції є створення тотожності приватних і суспільних інтересів. Конкуренція виконує також функцію регулювання. Конкуренція виконує функцію контролю і обмежує силу кожного підприємства. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливіше ціна.

Конкуренція може діяти в таких основних формах:

вільна;

монополістична;

олігополістична.

За формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ризику:

чиста конкуренція;

монополістична конкуренція;

олігополія;

чиста монополія.

За чистої конкуренції дуже велика кількість форм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в цей ринок.

За чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма, входження нових фірм у галузь заблокована з низки причин, а диференціації послуг немає.

За монополістичної конкуренції відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію.

За олігополії є лише декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва. Продукти повинні бути стандартизовані й диференційовані, а входження в олігопольні галузі є надто складним і суперечливим процесом.

Усі моделі, окрім модем чистої конкуренції, отримали в економічній теорії назву “недосконалої конкуренції”. Чисту конкуренцію називають досконалою. У теперішній економіці панує недосконала конкуренція.

Питання для обговорення.

За яких умов виникає ринок?

Що являє собою ринкова система і чим вона відрізняється від економічної системи?

Назвіть функції ринку і розкрийте їхній зміст.

Які проблеми здатний розв’язати ринковий механізм?

Як визначається еластичність попиту й пропонування?

Обґрунтуйте протилежності між категоріями попиту і пропонування.

Які функції виконує конкуренція?

Назвіть основні моделі ринків. Які основні ознаки моделі чистої конкуренції?

Класифікація ринків і загальні ознаки їх функціонування.

Принципи класифікації ринків.

Ринок предметів споживання.

Сучасний ринок є складним, полі системним утворенням. Пізнати ринок без глибокого аналізу його структури неможливо. Ринок розмежовують на різні елементи за такими критеріями:

економічне призначення об’єктів ринкових відносин;

ступінь зрілості ринкових відносин;

відповідність окремих ринків чинному законодавству;

територіально-адміністративна ознака.

У цій темі ми розглядаємо класифікацію ринків за економічним призначенням об’єктів ринкових відносин.

За цим критерієм складовими елементами ринку є:

ринок предметів споживання;

ринок виробничих ресурсів – землі, робочої сили і засобів виробництва;

ринок капіталів (капітальних благ);

ринок фінансово-кредитних ресурсів;

фондовий ринок;

ринок науково-технічних розробок та інформації.

Один з найважливіших компонентів суспільного ринку – ринок предметів споживання призначений для задоволення різноманітних особистих потреб людей. Цей ринок безпосередньо характеризує взаємозв’язок виробництва і особистого споживання, націленість виробництва на максимальне задоволення фізіологічних, соціальних і духовних потреб членів суспільства. Безпосередньо споживчі товари і послуги виробляє так званий другий підрозділ суспільного виробництва, а в промисловості – галузі групи “Б”.

На ринку споживчих товарів функціонують товари особистого споживання. Вони поділяються на дві великі групи: матеріальні блага і послуги. Матеріальні блага задовольняють особисті потреби людей своїми фізичними, хімічними і біологічними властивостями. Корисність багатьох матеріальних благ перебуває в прямій залежності від природних властивостей речі. З розвитком виробництва споживання формується в процесі виробництва.

Усезростаючу роль на ринку споживчих товарів виконують послуги. Послуги – відповідна діяльність людини, що спрямована на задоволення особистих потреб, але не набуває речовинно-матеріальної форми.

Послуги, які формують ринок споживчих товарів, обумовлюються набором бажаних характеристик. Саме цей набір диференціює їх як блага і є умовою формування різних галузей у