При складанні регіональних програм використовуються аналітичні і розрахункові матеріали галузевих та функціональних відділів й управлінь державних адміністрацій, - органів місцевого самоврядування, науково-дослідних і проектних організацій, вузів, дані щодо опитування громадян тощо.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

Програму соціально-економічного розвитку регіону пропонується складати із трьох частин: 1) аналітично-прогнозної; 2) системи основних показників; 3) балансових розрахунків.

Аналітично-прогнозна частина

Цей блок програми містить інформаційні дані та аналіз розвитку продуктивних сил регіону на початок прогнозного періоду, пояснення щодо змісту цілей, завдань і пріоритетів у розвитку економічної та соціально-культурної сфер, напрямів ринкових перетворень в економіці . на майбутнє тощо. Сюди включається також інформація стосовно заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади і самоврядування щодо засобів забезпечення досягнення намічених цілей та виконання програмних завдань уряду країни.

Рекомендується такий приблизний склад аналітично-прогнозної частини:

1. Соціально-економічна ситуація на початок року (періоду)

У цьому розділі дається короткий аналіз соціально-економічної ситуації У регіоні на початок прогнозного періоду з розкриттям найважливіших тенденцій, недоліків та диспропорцій у розвитку господарського комплексу, соціальної сфери, реформуванні економічних відносин, соціальному стані населення та екологічної ситуації.

Основна увага приділяється аналізу тих процесів., які негативно позначаються на ефективності виробництва у провідних сферах (промисловість, сільське господарство, будівництво) та призводять до падіння життєвого рівня населення. Вказуються основні причини негативних процесів та можливості їх усунення.

Наводяться кількісні показники досягнутого стану розвитку у ведучих сферах і галузях економіки, дані про рівень використання природних і трудових ресурсів, виконання доходної та видаткової частин місцевих бюджетів.

2. Основні цілі, завдання та пріоритети соціально-економічного розвитку

У цьому розділі вміщуються пояснення щодо основних цілей і пріоритетів у розвитку економіки та соціально-культурної сфери. визначаються найважливіші завдання та параметри у розвитку окремих сфер економіки, галузей промисловості і сільського господарства, вказуються передбачені засоби вирішення першочергових проблем та усунення диспропорцій.

Головною метою програми на сучасному перехідному етапі реформування економіки є вирішення поточних проблем, а саме: реформування спаду виробництва, його стабілізація, поступове нарощування обсягів виробництва продукції та послуг з урахуванням загальнодержавних завдань і пріоритетів та наявних ресурсних можливостей і стану фінансово-економічного потенціалу регіону.

Найважливішим соціальним завданням є створення міцних засад для послідовного підвищення якості життя населення, ефективної зайнятості трудових ресурсів, поліпшення демографічної ситуації на основі стабільного і ефективного функціонування сфери матеріального виробництва та широкого розвитку міжрегіонального і зовнішньоекономічного співробітництва.

Найбільш характерними завданнями та пріоритетними напрямками для більшості регіонів мають бути:

- удосконалення галузевої структури промисловості за рахунок диверсифікації виробництва, зменшення питомої ваги добувних галузей і підвищення питомої акти переробних галузей, розвитку наукоємних виробництв у машинобудуванні;

- активне проведення санації та реструктуризації підприємств, їх технічного переозброєння, розвиток міжгалузевих виробництв і поглиблення міжрегіональної кооперації у межах країни;

- переорієнтація окремих підприємств машинобудівної, оборонної та інших галузей на випуск якісних товарів народного споживання, медичного обладнання, дефіцитних комплексів машин і устаткування для сільського господарства, будівництва, харчової і переробної промисловості, тарапакувальних матеріалів тощо:

- випереджаючий розвиток АПК, досягнення раціональної спеціалізації регіону щодо виробництва конкурентоспроможних видів сільськогосподарської сировини та продукції її переробки;

- інтенсивний розвиток морегосподарського комплексу (у приморських регіонах);

- розвиток курортно-рекреаційного господарства і туризму (у відповідних регіонах);

- раціональне використання мінерально-сировинних та вторинних ресурсів, відходів виробництва; І

- зміцнення матеріальної бази соціальної інфраструктури у сільській місцевості, районах, де розміщується евакуйоване населення внаслідок аварії на ЧАЕС, а також у районах, куди повертаються на постійне проживання депортовані народи;

- забезпечення надійного водопостачання та стабільної роботи комунального господарства і міського транспорту в обласних центрах та інших містах;

- збереження етнографічної самобутності регіонів, охорона та відродження пам’яток історії і культури.

Слід зауважити, що кожний регіон має свої специфічні проблеми у розвитку .господарства і соціально-культурній сфері, відмінні умови соціально-економічного становища та різні перспективи розвитку у залежності від природних умов, структури господарства, ступеню концентрації промисловості і таке інше. Це зумовлює своєрідність цілей,, завдань і засобів вирішення економічних і соціально-культурних проблем у конкретному регіоні. Але і за цих умов принциповим залишається положення про необхідність дотримання пріоритетів загальнодержавного значення та органічної єдності розвитку продуктивних сил регіонів із завданнями соціальне-економічного розвитку країни в цілому. Пріоритетні напрямки на плановий період встановлюються з врахуванням реальних інвестиційних можливостей території в будівництві об’єктів виробничого призначення, соціальної та виробничої інфраструктури, створення сприятливих умов ..для розвитку, ринкового середовища, експортних та імпортозамінних виробництв у районах, що мають для цього реальні можливості, активного проведення всього комплексу заходів щодо реформування економіки регіону.

Частина ІІ. Система основних показників

Дана частина програми складається з слідуючи розділів (підрозділів):

Розділ І Розвиток сфери матеріального виробництва

Промисловість

Метою планування промисловості є визначення основних цілей і тенденцій розвитку індустріальної складової регіональних продуктивних сил та їх спрямування на забезпечення ефективного використання власних природних ресурсів, створення умов для більш повної зайнятості працездатного населення та вирішення соціальних проблем.

Прогноз розвитку промислового виробництва здійснюється на основі розрахунків валової доданої вартості та необхідних для цього показників валового випуску і проміжного споживання.

Інформаційною базою для розробки програми є матеріали статистичної звітності (Ф.1-П, Ф.СО "Обсяг продукції та промислово-виробничі фонди по галузях промисловості". Ф.5-С "Витрати на виробництво продукції, робіт, послуг", Ф. 11 "Наявність, рух, склад, амортизація і ремонт основних