1. Міжнародна класифікація організаційних форм бізнесу

Будь-який підприємець мріє про комерційний успіх.

Починаючи організацію своєї справи, слід мати уявлення про орга-нізаційні форми бізнесу з тим, щоб обрати найбільш привабливий вид підприємництва.

Міжнародна класифікація організаційних форм бізнесу розрізняє підприємства за такими ознаками: *

мета діяльності;*

правовий стан;*

форма власності;*

вид та характер господарської діяльності;*

належність капітал у і контролю; « сфера діяльності;*

технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядку-вання;*

розмір підприємства.

Групування підприємств за вищевказаним!! ознаками наведено у табл. 5.1.

Комерційні підприємства на відміну від некомерційних мають за мету своєї діяльності отримання прибутку.

За правовим станом усі фірми у зарубіжних країнах можна поді-лити на такі види:

одноосібне володіння;

товариство (партнерство);

об’єднання підприємств.

Одноосібне володіння (індивідуальна приватна фірма) — це-фірма, яка належить одній особі. У ній можуть працювати наймані працівники. Переваги одноосібного володіння:*

легкість заснування та ліквідації;*

особистий контроль за фірмою, повна свобода дій та рішень;*

можливість одержувати задоволення, працюючи на самого себе;*

податкові пільги;*

конфіденційність (плани, звіти, стратегії, клієнтура, ноу-хау);*

можливість індивідуально присвоювати увесь прибуток.

Таблиця 5. l.

Міжнародна класифікація організаційних форм бізнесу

Класифікація ознаки

1 | 2

Мети діяльності |

Комерційні

Некомерційні

Правовий стан |

Одноосібне володіння

Товариство

Об'єднання підприємств

Форма власності |

Приватні

Державні

Кооперативні

Вид га характер господарської |

Промислові Діяльності

Торговельні

Сільськогосподарські

Будівельні

Транспортні

Фінансово-Кредитні, Страхові

Туристські

Готельні

Консалтингові

Інші види

Належність капіталу і контролю |

Національні

Іноземні

Спільні (змішані)

Багатонаціональні

Сфера діяльності |

Міжнародні

Транснаціональні

Офшорні

Технологічна (територіальна) |

Головні (материнські) цілісність і ступінь

Дочірні підпорядкування

Філії

Розмір підприємства за певними критеріями |

Малі

Середні

Великі

Недоліки: *

необмежена відповідальність власника;*

обмеженість фінансових ресурсів;*

недостатність менеджерських здібностей, кваліфікації, практич-них навичок;*

ускладнення при спробі одержати кредит під низькі відсотки;*

строк функціонування одноосібного володіння залежить від волі, рішення однієї особи (власника) або тривалості його життя.

Якщо один підприємець боїться почати справу самостійно, то він може розділити з будь-ким і ризик, і прибуток завдяки веденню бізнесу разом з партнером. У цьому випадку можна організувати товариство.

Товариство (партнерство) — це узаконене добровільне об'єднання двох або більше осіб, які виступають як співвласники фірми та здійсню-ють управління нею з метою одержання прибутку. Товариство має такі переваги: простота створення, право юридичної особи;*

можливість об'єднати практичні навички і здібності, матеріальні ресурси для ведення спільного бізнесу;*

розширення джерел фінансування і кредитування; *

податкові пільги, можливість розгорнути більш перспективну справу;*

продовження бізнесу незалежно від власників.

Недоліки:*

необмежена відповідальність головних партнерів (засновників);*

імовірність особистих ліктів між партнерами (членами фірми);*

недостатньо чітке розмежування відповідальності партнерів в управлінні;*

потенційна загроза конкуренції між найманими робітниками за статус партнера.

Об'єднання підприємств здійснюється, як правило, на добровільних засадах та передбачає об'єднання виробничої, комерційної або іншої діяльності.

Переваги об'єднання підприємств:*

розширення капіталу, матеріальної бази, джерел постачання си-ровини, матеріалів або готової продукції;*

можливості зниження витрат виробництва;*

підвищення конкурентоспроможності, розширення ринку; *

здобуття "менеджерського таланту" іншого підприємства;*

зниження ступеня господарського ризику, можливості більш ра-ціональних капіталовкладень;*

об'єднання фінансових ресурсів на науково-дослідні роботи та подальший розвиток;*

можливості більш раціонального продажу та розподілу про-дукції;*

придбання цінних промислових ноу-хау, репутації торгової мар-ки іншої фірми.

Недоліки:*

втрата гнучкості, ускладнення організаційної структури; « можливості втрати торгової марки, назви підприємства, репу-тації, клієнтури;*

імовірність конфлікті в та суперечностей у внутрішній структурі створюваного об'єднання;*

можливості тимчасового припинення виробничого процесу.

Кожна країна має свою законодавчу базу і організаційну структуру підприємницької діяльності.

У США основними організаційними формами бізнесу є:*

індивідуальна приватна фірма; *

товариство; *

корпорація.

Найчисельніші — індивідуальні приватні фірми, особливо у сфері обслуговування. Найбільш стійкі і широкомасштабні за обсягом гос-подарського обороту — корпорації.

Корпорація — це зареєстрована у встановленому порядку юридична особа, власниками якої є акціонери, які несуть обмежену відпові-дальність по її боргах залежно від їхнього внеску в акції. Особливості корпорації;*

має право на економічну діяльність, володіння власністю та її продаж, складання контрактів, одержання кредитів;*

право володіння корпорацією окремими особами визначається кількістю акцій - часткою капіталу;*

доход корпорації обкладається відповідним податком з корпо-рацій;*

акціонери можуть вільно продавати і купувати акції за ринко-вою ціною.

У США існують такі основні типи корпорацій: комерційна, некомерційна, приватна, відкритого і закритого типу, державна, квазідержавна, професійна, S-корпорація.

Комерційна корпорація — компанія, призначення якої — отримання прибутку в інтересах її власників.

Некомерційна корпорація — організація корпоративного типу, чиї власники мають обмежену відповідальність та призначення якої — на-дання громадських послуг, а не одержання прибутку.

Приватна корпорація — компанія, якою володіють приватні особи або інші компанії (наприклад, "Дженерал Моторе").

Корпорація відкритого типу — корпорація, яка продає акції на відкритих торгах, наприклад, "Форд Моторе", "Каммонвелс Едісон". Корпорація закритого типу — корпорація, яка не продає свої акції на відкритих торгах, а надає перевагу фінансуванню свого розвитку з власних доходів або одержує фінансову допомогу за рахунок будь-яко-го іншого джерела (наприклад, "ХаєтХотелз", "Холлмарк", "Юнайтед Парсел Сервіс").

Державна корпорація — корпорація, яка є власністю держави та ство-рена для спеціальних державних цілей (наприклад, для управління місцевими школами, розвитку будь-якого району США).

Квазідержавна корпорація — підприємство, яке має монополію щодо надання основних громадських послуг (постачання електроенергії, води, природного газу, місцевий телефонний зв'язок).

Професійна корпорація — це компанія, власники акцій якої про-понують професійні послуги (медичні, юридичні, інжинірингові), яка має можливості для організації програм страхування і пенсій-ного забезпечення.

S-корпорація — це корпорація з кількістю не більше 35 акціонерів. Доходи цієї структури обкладаються податками у таких розмірах, як і для товариств. Разом з тим, власники акцій у S-корпорації, як і власни-ки акцій у звичайній корпорації., мають обмежену відповідальність. Така обмеженість виражається не тільки у кількості акціонерів, що входять до її складу. S-корпорація не може володіти більше 80% акцій іншої корпорації та одержувати понад 25% свого-доходу з пасивних джерел (рента, відсотки, орендна плата) ("Інленд Асфальт Компані").

Корпоративна форма організації бізнесу мас певні переваги і недо-ліки.

Переваги: *

право участі в управлінні справами корпорації; *

обмежена відповідальність власників (акціонерів);*

легкість залучення необхідного капіталу шляхом продажу акцій;*

можливість одержання акціонерами