оплати праці найманих працівників і підвищення частки чистих податків на виробництво та імпорт (табл. 2.1). В Україні частка оплати праці найманих працівників у ВВП мала найменше значення у 1993 і 1994 роках, коли в умовах гіперінфляції і політики обмеження заробітної плати цей показник складав відповідно 38,5і 39,7проти 53,1у 1990 році. Тенденція збільшення цього показника знайшла прояв у 1995 році і спостерігалася протягом наступних двох років (табл. 2.1). У 1997 році питома вага оплати праці у ВВП склала 47,57що на 6,43 процентних пункту нижче, ніж у 1990 році і пов'язано із заходами щодо стримування заробітної плати в умовах жорсткого режиму економії державних коштів. При розгляді динаміки цього по-ка-з-ника у порівняльних цінах з урахуванням дефлятора ВВП протягом 1992-1997 років спостерігається постійне зниження обсягів оплати праці. Проте, як свідчить досвід країн з ринковою економікою, необхідною умовою виходу з кризового стану є збільшення грошових доходів як джерела споживання та заощадження, зростання масового споживання. Заходи ж щодо обмеження заробітної плати в Україні у 1992-1997 роках призвели до підриву особистого споживання та особистого і сукупного попиту, що відповідно скоротило пропозицію товарів (за кейнсіанською теорією, пожвавлення споживчого попиту веде до пожвавлення інвестицій, а отже, і виробництва). Аналіз пропорцій формування ВВП по доходах свідчить, що хоча у 1995-1997 роках і проводилася більш зважена соціальна політика, проблема скорочення особистого попиту зберігається і негативно впливає на економічний розвиток. За сучасних умов від підвищення заробітної плати (або хоча б її своєчасної виплати) значною мірою залежить розв'язання проблеми стимулювання сукупного попиту та вихід країни з кризи.
Таблиця 2.
Структура та динаміка формування ВВП по доходах в Україні у 1990-1997 роках (за матеріалами Міністерства економіки України та НДЕІ) [23, 75]
Показники | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997
У фактичних цінах, млн. крб. | (млн. грн.)
ВВП | - | - | 5,03 | 148,3 | 1203,8 | 5451,6 | 80510 | 92484
У тому числі: | | | | | | | |
оплата праці найманих працівників (1) | - | - | 2,57 | 57,1 | 477,9 | 2371,4 | 36149 | 43993
валовий прибуток і змішаний дохід (2) | - | - | 2,41 | 79,9 | 517,6 | 2038,9 | 28903 | 27775
чисті податки на виробництво та експорт-імпорт (3) | - | - | 0,05 | 11,27 | 208,3 | 1041,3 | 15458 | 20717
У процентах
ВВП | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100
У тому числі: | | | | | | | |
(1) | 53,1 | 58,9 | 51,1 | 38,5 | 39,7 | 43,5 | 44,9 | 47,6
(2) | 38,5 | 44,5 | 47,9 | 53,9 | 43,0 | 37,4 | 35,9 | 30,0
(3) | 8,4 | -3,4 | 1,0 | 70,6 | 17,3 | 19,1 | 19,2 | 22,4
Аналіз показників структури формування ВВП за останні роки показує, що в Україні значно збільшилася питома вага чистих податків на виробництво і експорт-імпорт (за мінусом субсидій). Ці зрушення у динаміці чистих податків обумовлені частими змінами у державній податковій політиці (до останнього часу у бік збільшення податкового тиску на товаровиробника) та зменшенням підтримки збиткових виробництв за рахунок коштів бюджету.
Частка валового прибутку (змішаного доходу), розрахована за різницею між ВВП та іншими видами первинних доходів у його структурі, за умов тривалого скорочення виробництва і вкрай обмеженого платоспроможного попиту більшості юридичних і фізичних осіб має тенденцію до зменшення і в 1997 році складала 30,0% ВВП. Це відбулося під впливом зміни питомої ваги інших складових ВВП і через зміну внутрішньої структури цього показника. У внутрішній структурі валового прибутку скоротилася частка змішаного доходу домашніх господарств (ДГ) та збільшилася частка споживання основного капіталу. Отже, ВВП за категоріями доходів формувався за умов триваючого спаду виробництва, платіжної кризи, зниження заробітної плати, що певним чином вплинуло на особливості його використання (адже всі зазначені вище доходи в основному є відповідно джерелами споживання та заощадження (інвестицій) населення, держави та підприємницького сектора).
У структурі використаного ВВП України у 1994-1998 роках в умовах постійного спаду виробництва спостерігається тенденція збільшення витрат на кінцеве споживання, особливо ДГ. Це обумовлюється тим, що через падіння реальних доходів населення в умовах інфляції дедалі більша частка ВВП спрямовується на підтримання рівня життя населення за рахунок зниження нагромадження (табл. 2.2). У 1998 році у складі ВВП за категоріями використання в номінальному обчисленні зберігалася тенденція збільшення кінцевих споживчих витрат за рахунок деякого зростання споживчих витрат ДГ та значно більшого зростання споживчих витрат сектора загальнодержавного управління (ЗДУ), що призвело до зростання питомої ваги кінцевих споживчих витрат за рахунок зростання питомої ваги споживчих витрат сектора ЗДУ. Все це значною мірою вплинуло на утворення частки кінцевих споживчих витрат в цілому за рік.
Витрати ДГ, які складають більше 2/3 загального обсягу кінцевих споживчих витрат, формувалися в рамках утворених в економіці первинних доходів найманих працівників і надходжень від особистого підсобного сільського господарства, інших видів діяльності. Темпи зростання реальних споживчих витрат ДГ на душу населення випереджали зростання реальної заробітної плати, яка є основною складовою грошових доходів
