Відкритість економіки. Міжнародний розподіл праці, високий рівень спеціалізації та кооперації національних економік у світовому господарстві роблять їх залежними від міжнародної конкуренції, світових цін та про-центних ставок. Відкритість економіки і лібералізація зовнішньої торгівлі в цілому підвищують жорсткість цін, особливо у напрямку зниження. Жор-сткості цін однозначно сприяють міжнародна конкуренція, міжнародний кредит та міграція робочої сили. Внутрішні ціни і процентні ставки відкритої економіки йдуть за світовою тенденцією. Стабільність світових цін робить внутрішні ціни жорсткішими, а нестабільність навпаки — гнучкішими. Короткострокове зниження міжнародної вартості вітчизняних товарів до-сягається, як правило, за рахунок девальвації внутрішньої валюти, а не

зниження рівня цін. Сучасна система валютних курсів збільшує гнучкість цін сукупної пропозиції у бік підвищення, але зменшує їхню гнучкість до зниження.

2.2.2. Цінові фактори сукупної пропозиції

Цінові фактори визначають нахил короткострокової кривої сукупної про-позицій. До цінових факторів належать різноманітні причини, які сприяють або, навпаки, протидіють зростанню середніх витрат і підвищенню рівня цін при збільшенні сукупного випуску. Чим більшою тенденцією до зростання рівня середніх витрат і рівня цін при збільшенні випуску характеризується суспільне виробництво, тим більшим кутом нахилу до горизонтальної осі сукупного випуску характеризується крива SRAS.

Цінові фактори сукупної пропозиції поділяються на дві основні групи:

1. Головною причиною підвищення рівня цін при збільшенні сукупного випуску є зростання витрат виробництва на одиницю продукції кінцевого використання. Причиною загального підвищення цін сукупної пропозиції є тенденція до збільшення індивідуальних витрат підприємств при розширенні випуску. Причинами зростання відносних цін на ресурси є структурні дис-пропорції та загальна обмеженість вироблених і природних ресурсів вироб-ництва. Загальним макроекономічним наслідком дії зазначених факторів є поступове збільшення частки проміжного споживання вироблених товарів та послуг у виробництві і зменшення частки продукції, що залишилась для кінцевого використання. Обсяг продукції кінцевого споживання (ВВП) в результаті збільшення виробництва зростає, але проміжне споживання і попит зростають швидше. Тому суспільні витрати і рівень цін виробництва при цьому також підвищуються.

Фактори зростання середніх витрат виробництва при збільшенні сукуп-ного випуску наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. Цінові фактори сукупної пропозиції: фактори зростання середніх витрат виробництва при збільшенні випуску.

1. Індивідуальні середні витрати при перевищенні оптимального випуску*

Виникнення "вузьких місць" при забезпеченні додаткового випуску сировиною, приміщеннями, комплектуючими виробами, технологічним обладнанням, фахівцями потрібних професій, транспортом.*

Використання резервних потужностей з нижчою ефективністю.*

Заміщення технологій, обладнання та складових матеріальних витрат.*

Збільшення та інтенсифікація праці при незмінних обсягах капіталу.*

Зростання середніх витрат внаслідок зниження віддачі обладнання та матеріальних ресурсів при збільшенні інтенсивності праці й використання обладнання.*

Залучення додаткової робочої сили з нижчим рівнем кваліфікації.

2. Структурні зміни та природні умови*

Нерівномірне досягнення повної зайнятості в окремих галузях.*

Утворення структурних диспропорцій па ринку ресурсів, підвищення ціп на відносно дефіцитні ресурси і фактори виробництва.*

Розширення сукупного попиту за рахунок товарів з більшими питомими витратами праці, капіталу й матеріальних ресурсів.*

Розширення випуску за рахунок збільшення кількості діючих підприємств.*

Розширення випуску па менш ефективних підприємствах.*

Збільшення масштабів перерозподілу ресурсів.*

Використання дорогих природних ресурсів, які звичайно не використовуються.*

Виробництво за межами сезонного періоду, порушення ритмічності виробництва.

3. Зовнішньоекономічні фактори*

Розширення збуту па дорогих ринках (нових, віддалених, нсосвоєних, зайнятих, захищених тарифами, регульованих та корумпованих).*

Імпортні тарифи, податки та квоти па товари, що є ресурсами виробництва.*

Плата за перевищення експортних та внутрішніх квот па реалізацію.*

Антидемпінгові включення в ціни вітчизняних експортерів.

4. Інституційні фактори

Ставки податків на додану вартість та з обігу.

Обмежувальні нормативи використання ресурсів і техногенного навантаження.*

Прогресивні ставки рентних платежів за використання природних ресурсів.*

Прогресивні тарифи за понаднормове споживання палива та електроенергії.*

Екологічні нормативи та санкції.*

Штрафи за порушення норм санітарної, трудової, технічної та пожежної безпеки. 

2. Іншою причиною підвищення цін при збільшенні випуску є введення додаткових витрат у ціни. Внаслідок конкуренції, державного регулювання та інерційності цін у короткостроковому періоді далеко не всі додаткові витрати вводяться в ціни одразу. Тому більшість факторів жорсткості цін є одночасно факторами нечутливості цін сукупної пропозиції до середніх ви-трат при збільшенні випуску протягом короткострокового періоду. Жорсткість цін зменшує чутливість їх до випуску і робить короткострокову криву су-купної пропозиції SRAS похилішою.

Механізми впливу більшості факторів зростання середніх витрат при збільшенні випуску, наведені в таблиці 4.2, добре знайомі і не потребують особливих коментарів. Детальніше розглянемо лише вплив непрямих податків на підприєм-ства.

Податки та обов'язкові пла-тежі, які нараховуються на додану вартість, фонд заробітної плати або вартість реалізованої