¦ Вдосконалення податкової політики з ме-тою зниження податкового тиску на роботодав-ців і стимулювання створення робочих місць в
перспективних галузях економіки.

4. Розв'язання проблем зайнятості населення у сільській місцевості.

5. Сприяння зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.

¦ Створення робочих місць для окремих соціально демографічних груп населення (молоді, жінок, інвалідів, колишніх військовослужбовців тощо) шляхом надання роботодавцям дотацій за
рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

¦ Забезпечення можливостей для соціально незахищених категорій громадян (молоді, жі-нок, інвалідів) в отриманні у повному обсязі послуг з підвищення їх конкурентоспроможнос-ті на ринку праці.

¦ Забезпечення соціального захисту грома-дян, які мають додаткові державні гарантії щодо працевлаштування, вдосконалення механізму бронювання робочих місць та підвищення ефек-тивності їхнього використання.

6. Регулювання соціально-трудових відносин.

¦ Розробка і впровадження механізму надан-ня першого робочого місця випускникам шкіл, випускникам професійних і вищих навчальних закладів.

¦ Залучення коштів місцевих бюджетів і робо-тодавців для реалізації заходів зі сприяння зайнятості працівників, які підлягають вивільненню.

¦ Розвиток соціального партнерства на всіх рівнях, розробка механізмів взаємодії органів виконавчої влади, роботодавців, професійних спілок та інших представницьких органів при
вирішенні проблем незайнятості населення.

¦ Посилення державного регулювання пи-тань "прихованого безробіття" і одержання до-помоги в цих умовах.

¦ Удосконалення управління процесами ви-вільнення працівників, в першу чергу, з підприємств, що реструктуруються або відносно яких порушені справи про банкрутство, з метою збе-реження робочих місць та соціального захисту працівників, регулювання цих питань через колективні договори.

¦ Регулювання процесів трудової міграції, розвиток співробітництва з державами, що ма-ють спільні кордони з Україною.

¦ Створення умов для підвищення територіальної, професійної і соціальної мобільності ро-бочої сили.

¦ Легалізація "тіньової" зайнятості, зокрема в сфері малого бізнесу та підприємництва.

7. Надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним.

¦ Вдосконалення професійної освіти безро-бітних громадян з метою підвищення їх конку-рентоспроможності на ринку праці і можливості якнайшвидшого працевлаштування.

¦ Зниження рівня й тривалості безробіття, особливо молодіжного, сімейного та сільського шляхом розвитку заходів активної політики зайнятості, залучення безробітних до підприєм-ницької діяльності.

¦ Розвиток тимчасових, сезонних та оплачу-ваних громадських робіт шляхом поширення їх видів та напрямів.

¦ Надання матеріальної допомоги безробіт-ним та членам їх сімей, поступове наближення мінімальних розмірів соціальних виплат загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до прожиткового мінімуму.

¦ Консолідація фінансових коштів для реалі-зації заходів по запобіганню безробіттю і підви-щенню ефективності їх використання.

¦ Координація дій державних органів вико-навчої влади, місцевих органів виконавчої вла-ди, об'єднань роботодавців і профспілок по за-лученню фінансових ресурсів, що виділяються на здійснення заходів, пов'язаних з регулюван-ням ринку праці і сприянням зайнятості.

3.5 Допомога при безробітті

Якщо людина втрачає роботу, їй необхідно протягом 7 днів із дня звільнення звернутись до Державної служби зайнятості в тому районі, де людина проживає, і зареєструватись як такою, що шукає роботу. Це слід зробити обов'язково, інакше буде втрачено право на призначення допомоги по безробіттю. Протягом семи днів із дня реєстрації служба зайнятості повинна запропонувати підходящу роботу. Велике значення має причина, через яку людина втрачає роботу. Якщо людина була звільнена з роботи у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, то їй надаються особливі гарантії, якщо з інших причин, — то така людина реєструється в службі зайнятості на загальних підставах.

Якщо людина, що була звільнена з роботи у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в період пошуку роботи відмовилась від двох пропозицій підходящої роботи, то вона втрачає право на отримання статусу безробітного строком на 3 місяці, а потім перереєструється на загальних підставах. Інші громадяни в разі, якщо вони відмовились від двох пропозицій підходящої роботи, не можуть бути визнані безробітними. Вони знімаються з обліку. Через шість місяців такі громадяни знову можуть зареєструватись у службі зайнятості на загальних підставах. Якщо ж підходяща робота відсутня, то на 8-й день така людина рішенням служби зайнятості визнається безробітною. Одночасно з прийняттям рішення про визнання громадянина безробітним йому призначається допомога по безробіттю. Підстави виплати та розмір допомоги визначаються Законом України «Про зайнятість населення».

Для осіб, які втратили роботу в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, Закон надає особливі гарантії і вищий розмір допомоги. Для громадян, зареєстрованих на загальних підставах, гарантії і допомога дещо інші. Так, працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи адміністрації в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням, скороченням чисельності або штату працівників, гарантується право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 100% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 % — протягом 90 календарних днів і 50 – протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо такий працівник без поважних причин своєчасно не зареєструвався у службі зайнятості, він втрачає зазначені вище пільги, реєструється вже на загальних підставах і отримує допомогу у менших