Допомога таким громадянам виплачується починаючи з 8-го дня після реєстрації і до дня працевлаштування громадянина, але не більше 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб перед пенсійного віку — до 720 календарних днів. Громадянам, що вперше шукають роботу та громадянам, що бажають відновити трудову діяльність після шестимісячної перерви, допомога виплачується не більше 180 календарних днів. Розмір допомоги по безробіттю підлягає індексації в установленому законодавством порядку. Крім того, безробітним може надаватись матеріальна допомога. Безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75% встановленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує встановленого неоподатковуваного мінімума доходів громадян. У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, членам сім'ї безробітного або особі, яка здійснювала поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі, який встановлено чинним законодавством.

Крім того, кожному з членів сім'ї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадянам, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, надається одноразова допомога у розмірі 50% установленої законодавством мінімальної заробітної плати. Слід зазначити, що Закон передбачає і випадки припинення та відкладення виплати допомоги по безробіттю і матеріальної допомоги по безробіттю, що вам буде детально роз'яснено при зверненні до державної служби зайнятості.

ВИСНОВОК

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки: безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також вважати своєрідною нормою.

Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачення наводять, як правило, два аргументи.

Перш за все наявність безробіття є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.

По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення сукупного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.

Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує завжди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною мірою природним явищем.

Безробіття, що формується різними потоками на ринку праці, складається з двох частин: природного (нормального) рівня та рівня, що перевищує природний. Величина природного рівня є змінюваною і формується низкою зовнішніх чинників.

Встановлення безробіття на рівні, що перевищує природний, спричиняє відхилення фактичного ВВП від потенційного (природного) ВВП, що міг би бути створений. Зв'язок між відхиленням рівня безробіття від природного та втратою ВВП відображений у законі Оукена. Існує два принципово відмінних трактування безробіття: неокласичне та кейнсіанське. Неокласичне, що є своєрідною конкретизацією класичного, пояснює безробіття жорсткістю зарплати, негнучкістю цін і хибністю економічних передбачень. Кейнсіанське трактування ґрунтується на ідеї недостатності сукупного попиту.

Список літератури:

Про зайнятість населення: Закон України // Законодавст-во України про працю станом на 25 травня 1999 р. — Київ: Істи-на, 1999.

Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. Київ, 2004. № 2, № 4

Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокіна М.Е. Економіка і соціологія праці: підручник для вузів - Москва. ЮНИТИ, 1999.

Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.; Четверта хвиля, 1997.

Базилевич В.Д. та ін. Макроекономіка, опорний конспект лекцій. – К., 2001.

Баликоев В.В. Общая экономическая теория – Новосибирск. 2000.

Барр Раймон. Политэкономия. – М., 2000.

Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч.
посібник. — Київ Знання Прес, 2000.

Будаговська С., Кілієвич О. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. К.: Основи. 1998.

Будаговська С. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 2002.

Васильченко В. С. Ринок праці та зайнятість. — К., 1996.

Григорчук Т.В. Основи економічної теорії., Коломия –1998

Гальперин В., Гребенников П. та ін. Макроекономіка: Посібник. Економічна школа, 1994

Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка: переклад с англ. М.: Вид-во МДУ: ІНФРА-М, 1997.

Ковальчук В.М. Макроекономіка. Теоретичний конспект.,Тернопіль-1996

Комісарук М.П. Макроекономіка. Курс лекцій.,- Коломия-1999

Костюк В.Н. Макроекономіка: Курс лекцій. – М.: Центр, 1998

Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципи, проблеми и політика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. – М.: Республіка, 1992.

Макроекономіка і мікроекономіка: Підручник/за ред. С.Будаговської. – К.: Основи, 1998

Меньк'ю Н.Г. Макроекономіка: Пер. С англ.. – М.: Вид-во МДУ, 1994

Павловський М. Макроекономіка перехідного періоду. - К.: “Техніка”. 1999.

Панчишин С. Макроекономіка. Київ, Либідь, 2001

Петюх В.М. Ринок праці та зайнятість: Навч. посіб. — Київ
МАУП, 1997.

Пухтаєвич Г.О. Макроекономічний аналіз, Київ, 2000

Овчиніков Г.П. Макроекономіка. – СПб., 1993

Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика: Підручник, Київ, 2000

Рофе А.И., Збишко Б.Г., Ишин В.В. Ринок труда, зайнятість населення, економіка ресурсів для праці: Навч. посібник. —