Часто прогнози бувають досить точними. Наприклад, рецесія 1990-1991 рр. була передбачена багатьма економічними прогнозистами. Правда інколи, особливо коли мають місце важливі зміни в політиці, прогнози не справджуються.

Поряд з основними змінами у фіскальній та монетарній політиці, із драматичними змінами в обмінному курсі долара і назріванням кризи зовнішньої заборогованості, ДРІ та інші прогнозисти не помітили глибокої рецесії і зростаючого дефіциту федерального бюджету. Цей досвід підкреслює, що прогнозування настільки мистецтво, наскільки і наука у нашому мінливому світі. Проте економічне прогнозування все ж існує. З року в рік підвищується процент справджуваних науково обгрунтованих прогнозів.

І.5. Тривалість економічного циклу

Загальну тривалість циклу вимірюють часом (місяць, рік і т.д.) між двома сусідніми вищими або двома сусідніми нижчими точками економічної активності.

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі (малі) - коливання ділової активності 3-4 роки; середні - коливання ділової активності 7-11 років та великі (довгі хвилі) - з періодичністю 40-60 рр.

Короткі цикли.

Короткі (малі) цикли пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку. Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин.

Малі цикли розмежовуються грошовими кризами.

За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту.

Середні цикли.

Середні цикли (промислові цикли) пов'язані зі зміною попиту на засоби виробництва.

Матеріальною основою періодичності середніх циклів є необхідність оновлення основного капіталу.

Основною властивістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВНП за період часу, коли економічна система проходить чотири фази: пожвавлення, підйом, бум, падіння (див. мал. І.2. - 1).

Тривалість падіння вимірюється часом між вищою і наступною нижчою точками ділової активності, а підйом - між нижчою і наступною вищою точками ділової активності.

Серед найважливіших причин циклічності в економіці більшість економістів називають коливання співвідношеннями між споживанням і інвестиціями.

Рецесія - падіння обсягу національного виробництва протягом 6 місяців і до року.

Депресія - падіння обсягу національного виробництва, яке супроводжується високим рівнем безробіття і триває декілька років.

Економічна криза характеризується:

- перевиробництвом товарів порівняно з платоспроможним попитом;

- падінням рівня цін внаслідок перевищення пропозиції товарів над платоспроможним попитом;

- скороченням обсягів виробництва;

- масовим банкрутством промислових банківських, торгових фірм;

- зростанням безробіття і скороченням номінальної заробітної плати;

- потрясінням кредитної системи та ін.

На відміну від цієї класичної схеми кризи, в Україні, як і в інших країнах СНД, має місце не криза надвиробництва, а криза недовиробництва. Тривалість фази падіння у західних країнах становить від 0,5 до 1,5 року, в Україні вона тривала 5 років. Глибина падіння ВНП і промислового виробництва у країнах Заходу навіть у повоєнні роки не перевищувала 10%, в Україні вона становила понад 25%.

Великі хвилі.

Матеріальною основою великого циклу є зміна базових технологій і поколінь машин (стрибок у лінії технічного прогресу), оновлення об'єктів інфраструктури.

Великі цикли (хвилі) мають дві фази:

І фаза - висхідна (25-30 рр.).

* Це довготривале піднесення, що виникає на базі революційних стрибків технології і масового її розповсюдження.

ІІ фаза - низхідна (20-25 рр.) ( її ще називають "великою кризою").

* Криза виникає тоді, коли стара структура економіки приходить у конфлікт з потребами нової технології, але ще не готова до змін. У цей період гостро проявляють себе кризи середніх та малих циклів.

ІІ. Вплив циклічності на економіку в Україні

Ми живемо в нелегкі часи. Багато хто з нас не розуміє і важко сприймає все, що відбувається. І це не дивно. Система координат, до якої всі звикли, втрачена , а нова народжується в муках, часто методом спроб і помилок, намагання повернутися до берега, від якого вже далеко відпливли й дістатися до якого вже неможливо.

Криза, яка переслідує українську економіку не була і не є неминучою. Багато країн перебували в подібній , навіть гіршій ситуації. І давно вже забули про неї, нічого особливого, надзвичайного не роблячи. Робили цілком прагматичні речі, звичайно, з певними нюансами, особливостями.

Наше життя за останні роки радикально змінилося, до того ж в гірший бік. Те, що було в Україні колись, сприймається сьогодні як недосяжний рай. Різко скоротилося виробництво. Валовий внутрішній продукт, - головний індикатор економічного стану держави, зменшився більш ніж на половину. В таких же обсягах скоротилося промислове виробництво і на 40 % - валова продукція сільського господарства.

Різко погіршився життєвий рівень абсолютної більшості населення. І так невисокі доходи нині стали взагалі жалюгідними. Середня зарплата становить лише п'яту частину зарплати 1991 року.

Очевидні негативні наслідки впливу кризового стану на бюджет. Його доходи різко зменшилися. В цих умовах на критичному рівні фінансуються потреби освіти, науки, культури, охорони здоров'я, оборони, забезпечуються виплати пенсій, стипендій, допомог.

Окремі показники економічного стану України в 1992-1997 рр., (%)

Економічні показники |

1992 |

1993 |

1994 |

1995 |

1996 |

1997 | 1997 до 1998

Валовий внутрішній продукт | 90, 1 | 85,8 | 77,1 | 87,8 | 90,0 | 96,8 | 45,6

Промислове виробництво | 91,0 | 92,6 | 71,8 | 87,3 | 94,9 | 98,2 | 49,2

Валова продукція сільського господарства |

95,2 |

103,6 |

82,8 |

97,9 |

73,7 |

91,3 |

59,0

Інфляція |

2106,0 |

10255,0 |

501,1 |

281,7 |

139,7 |

110,1 | 646,9 тис. разів

Реальна заробітна плата | 62,0 | 48,1 | 83,2 | 104,6 | 87,1 |