Дефляційні заходи в умовах ринкової трансформації
курсова робота з макроекономіки
ЗМІСТ
Вступ
Актуальність теми дослідження. Дефляція в найширшому сенсі означає процес заборони зростання грошової маси в обігу і об'єму кредитів, що надаються, в період інфляції з метою підвищення купівельної спроможності грошей, тобто є комплексом заходів і станом грошового обігу, протилежним інфляції.
Для проведення дефляції використовуються наступні грошово-кредитні інструменти:
підвищення податкового обкладення в цілях збільшення доходів держави і скорочення купівельної спроможності населення;
зменшення витрат на соціальні заходи;
заморожування заробітної плати;
продаж державних цінних паперів на відкритому ринку;
підвищення банківських облікових ставок; норм обов'язкових резервів банків, лімітація кредитів і інші засоби.
Дефляційною мірою може бути також штучне вилучення із обігу надмірної грошової маси, що проводиться урядом з метою зниження темпів інфляції.
З поняттям "дефляція" тісно пов'язана дефляційна політика – сукупність регулюючих заходів уряду в області державних фінансів і грошово-кредитній сфері з метою заборони інфляції і оздоровлення платіжного балансу за допомогою зниження ділової активності і сповільнення економічного зростання.
У західноєвропейській літературі зустрічається і таке тлумачення дефляції: спад; сповільнене падіння або сповільнене зростання цін на грошово-кредитному ринку, супроводжуваний зниженням випуску продукції і зростанням безробіття.
Таким чином, ясно, що поняття "інфляція" і протилежне йому "дефляція" мають складну природу і взаємопов'язані з багатьма макропоказниками.
Отже, практична значимість вказаних проблем і їх значення в умовах сучасної України зумовлюють актуальність дослідження курсової роботи.
Об'єктом дослідження курсової роботи є основні теоретичні засади макроекономіки.
Предмет дослідження – дефляційні заходи в умовах ринкової трансформації.
Метою курсової роботи є дослідження дефляційних заходів в умовах ринкової трансформації.
Метою роботи передбачено виконання таких завдань:
дослідити сутність дефляції у ринковій економіці;
проаналізувати дефляційні процеси в економіці України;
охарактеризувати дефляційну політику у системі антиінфляційних заходів в Україні і перспективи її розвитку.
Розділ 1. Сутність дефляції у ринковій економіці
1.1. Причини інфляції попиту
Інфляція – це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Іншими словами, зростають ціни на продукти харчування, одяг, підвищується квартирна плата тощо. При цьому ціни різних товарів можуть зростати неоднаковими темпами. Проте не слід думати, що обов'язково підвищуються ціни на всі товари й послуги. У роки помірної інфляції ціни на окремі товари можуть навіть знижуватися. Зростання цін свідчить, що гроші знецінюються: за грошову одиницю можна купити дедалі меншу кількість товарів [21, 330].
Однак не всяке зростання цін є показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися внаслідок поліпшення якості продукції чи погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів. У цьому разі це буде неінфляційне зростання цін.
В економіці, немає якогось одного виду інфляції, оскільки вона виникає під впливом багатьох факторів. Одні види інфляції зумовлює попит, інші – пропозиція. Тому й розрізняють два типи інфляції:
інфляція попиту,
інфляція пропозиції.
Основний потік макроекономіки розглядає інфляцію як багатофакторний процес, тобто причини інфляції різноманітні (табл. 1.1). Серед головних причин інфляції виділяють такі: зростання грошової маси вищими темпами порівняно зі зростанням національного продукту; дефіцит державного бюджету; мілітаризація економіки; монополії та необґрунтовані привілеї; особливості структури національної економіки та ін.
Однією із функцій центрального банку є постачання національної економіки потрібною кількістю грошей. Крім неї, центральний банк виконує низку інших функцій, що нерідко потребує збільшення обсягу грошової маси. Наприклад, щоб відвернути економічний спад, центральний банк проводить політику "дешевих грошей", що збільшує кількість грошей в обігу і веде до інфляції.
Таблиця 1.
Класифікація інфляції за джерелами її виникнення [21, 338]
Види інфляції | Причини інфляції | Механізм та особливості протікання
Інфляція попиту | Надмірне зростання грошової маси | Під зростанням грошової маси розуміють і зростання обсягу грошей, і/або швидкості їх обігу
Надмірні державні видатки | Державні видатки зростають, збільшуючи дефіцит бюджету
Зростання чистого експорту | Збільшення попиту на продукцію національних виробників з боку іноземців підвищує сукупний попит
Структурні зрушення | Зростання попиту в одному із продуктивних секторів економіки може не супроводжуватися зниженням цін у депресивному секторі
Інфляція попиту | Вибір між інфляцією та безробіттям і пов'язана з цим стимулювальна політика уряду | Уряд намагається за допомогою стимулювальної політики знизити рівень безробіття в країні
Інфляційні очікування | Очікування щодо зростання цін у майбутньому спонукають споживачів купувати товари про запас, а фірми – нагромаджувати фактори виробництва, провокуючи тим самим додаткові інфляційні імпульси
Інфляція пропозиції | Спіраль "зарплата-ціни", яка виникає за значного зрос-тання номінальної зарплати | Підвищення зарплатні здорожчує виробництво та переміщує криву AS вліво
Зростання процентних ставок | Підвищення плати за кредит збільшує витрати виробництва
Зростання цін на матеріальні ресурси, зокрема на енергоносії | Зростання цін на енергоносії внаслідок політики країн-нафтоекспортерів збільшує витрати виробництва і переміщує криву AS уліво
Структурні особливості національної економіки (скандинавська модель) | Керуючись принципами рівності і справедливості, наймані працівники у менш продуктивних секторах економіки вимагають таку ж зарплату, яку мають працівники високопродуктивних галузей. У разі такого вирівнювання доходів витрати на одиницю продукції в економіці зростають
Економіка пропозиції. Пригнічення економічного розвитку через податки | Податки пригнічують приватне виробництво, що знижує ефективність економіки, а отже збільшує витрати на одиницю продукції
Мілітаризація економіки | Військово-промисловий комплекс, поглинаючи матеріальні, інтелектуальні та інші ресурси, спотворює розподіл ресурсів у національній економіці, що згубно позначається на сукупній пропозиції
Інфляція пропозиції | Монополізм окремих галузей | У монополізованих секторах економіки виробники у відповідь на зростання попиту підвищують ціни замість нарощування виробництва
Інфляційні очікування | Для зниження ризику втрати реальних доходів унаслідок інфляції виробники заздалегідь підвищують ціни на свою продукцію
Інколи бувають випадки, коли центральний
