Крива LM відображає залежність між процентною ставкою та рівнем доходу, яка виникає за рівноваги на ринку грошей. Для розуміння цієї залежності спочатку розглянемо ринок грошей. Згадаймо, що пропозиція грошей М є екзогенною змінною, яку визначає центральний банк. Нехай М позначає пропо-зицію грошей, Р – рівень цін, М / Р – пропозицію реальних грошових залишків. У короткостроковому періоді рівень цін незмінний. Це означає, що пропозиція реальних грошових залишків є сталою, яка, зокрема, не залежить від процентної ставки [16, 284]:

(М / Р)s = .

Якщо по горизонтальній осі відкласти реальні грошові залишки, а по вертикальній – процентну ставку, то залежність між цими змінними можна зобразити вертикальною лінією (рис. 1.5).

Рис. 1.. Пропозиція та попит на реальні грошові залишки [16, 284]

Попит на реальні грошові залишки, тобто кількість грошей, якою люди хочуть володіти, залежить від процентної ставки. Процентна ставка – це альтернативна вартість володіння грішми. Гроші як актив приносять процент. Зі зростанням процентної ставки економічні суб'єкти меншу частину свого багатства зберігатимуть у формі грошей. Інакше кажучи, величина попиту на реальні грошові залишки перебуває в оберненій залежності від процентної ставки. Тому крива попиту на гроші L(r) є спадною (див. рис. 1.5).

Попит на реальні грошові залишки залежить не лише від процентної ставки, а й від величини доходу, який продукує національна економіка. Якщо рівень доходу високий, то високий і рівень видатків, тож люди здійснюють більше ділових операцій, які потребують використання грошей. Іншими словами, що вищий рівень доходу, то більший попит на гроші. Тому функцію попиту на гроші можна записати так [16, 285]:

(М / Р)d = L (r, Y).

Зростання доходу збільшує попит на гроші, і крива попиту на реальні грошові залишки переміщується вправо, як, наприклад, на рис. 1.6, а. За незмінної пропозиції грошей збільшення доходу підвищує процентну ставку, яка забезпечує рівновагу на ринку грошей. Цю залежність між доходом та рівноважною процентною ставкою відображає крива LM (рис. 1.6, б). В усіх точках цієї кривої попит на гроші дорівнює їхній пропозиції.

Рис. 1.. Побудова кривої LM [16, 285]

У національній економіці вищий рівень доходу спричинює більший попит на реальні грошові залишки, що підвищує рівноважну процентну ставку, яка урівноважує ринок грошей за кожного рівня доходу.

Процентна ставка залежить як від попиту на гроші, так і від пропозиції грошей. Це означає, що криву LM будують для даної пропозиції реальних грошових залишків. Якщо реальні грошові залишки змінюються (наприклад, унаслідок зміни пропозиції грошей центральним банком), крива LM переміщується.

Припустімо, що центральний банк зменшив пропозицію грошей з М1 до М2. У короткостроковому періоді пропозиція реальних грошових залишків зменшилася від М1/P до М1/P, що відображено на рис. 1.7, а. За незмінної величини доходу, а отже незмінного положення кривої попиту на реальні грошові залишки, зменшення їхньої пропозиції підвищує процентну ставку, яка зрівноважує грошовий ринок. Отже, зменшення пропозиції грошей переміщує криву LM вгору – на рис. 1.7, б – із положення LM1 у LM2.

Рис. 1.. Переміщення кривої LM [16, 286]

І навпаки, збільшення пропозиції грошей за незмінного рівня доходу знижує рівноважну процентну ставку, і крива LM переміщується донизу. Отже, пропозиція грошей є екзогенною змінною, яка визначає положення кривої LM. Ця крива показує ті комбінації процентної ставки й рівня доходу, які сумісні з рівновагою на ринку реальних грошових залишків.

Криву LM можна тлумачити з позиції кількісного рівняння обміну, котре записують так: MV = PY. Згідно з цим рівнянням, за постійної швидкості обігу грошей попит на гроші нечутливий до процентної ставки і залежить лише від доходу Y. Дохід за будь-якого рівня цін Р визначається пропозицією грошей М. У такому разі крива LM вертикальна.

Однак у реальній дійсності попит на гроші залежить і від процентної ставки. З підвищенням процентної ставки економічні суб'єкти втрачають більшу величину процента, якщо володіють грішми. Тому у разі зростання процентних ставок ці суб'єкти змінюють свій портфель активів – зменшують кількість грошей, що обслуговують ділові операції. Це означає, що кожна грошова одиниця, яка перебуває в обігу, переходить із рук у руки частіше, щоб підтримати даний обсяг ділових операцій, тобто швидкість обігу грошей V зростає. Отже, якщо V не постійна, то швидкість обігу грошей прямо залежить від процентної ставки. Тому кількісне рівняння обміну запишемо ще й так [16, 286]:

MV(r) = PY.

Із цього варіанта рівняння можна вивести висхідну криву LM. Крива LM відображає зв'язок процентної ставки й доходу. Зі зростанням процентної ставки швидкість обігу грошей V підвищується, що збільшує рівень доходу Y за кожного рівня цін Р і пропозиції грошей М. Тому крива LM має додатний нахил. Крім того, із такого запису кількісного рівняння обміну можна зрозуміти, чому збільшення пропозиції грошей переміщують криву LM вправо, а зменшення – вліво.

Отже, існує два способи тлумачення кривої LM – на підставі теорії переваги ліквідності і на підставі кількісного рівняння обміну. В обох випадках крива LM відображає пряму залежність між доходом і процентною ставкою на ринку грошей. Сама крива LM не визначає ні доходу Y, ні процентної ставки r, яка переважає в національній економіці, вона просто виражає залежність між цими двома змінними.

У точці