1.4. Цінові фактори сукупної пропозиції

Цінові фактори визначають нахил короткострокової кривої сукупної пропозиції. До цінових факторів належать різноманітні причини, які сприяють або, навпаки, протидіють зростанню середніх витрат і підвищенню рівня цін при збільшенні сукупного випуску. Чим більшою тенденцією до зростання рівня середніх витрат і рівня цін при збільшенні випуску характеризується суспільне виробництво, тим більшим кутом нахилу до горизонтальної осі сукупного випуску характеризується крива SRAS.

Цінові фактори сукупної пропозиції поділяються на дві основні групи:

1. Головною причиною підвищення рівня цін при збільшенні сукупного випуску є зростання витрат виробництва на одиницю продукції кінцевого використання. Причиною загального підвищення цін сукупної пропозиції є тенденція до збільшення індивідуальних витрат підприємств при розширенні випуску. Причинами зростання відносних цін на ресурси є структурні диспропорції та загальна обмеженість вироблених і природних ресурсів виробництва. Загальним макроекономічним наслідком дії зазначених факторів є поступове збільшення частки проміжного споживання вироблених товарів та послуг у виробництві і зменшення частки продукції, що залишилась для кінцевого використання. Обсяг продукції кінцевого споживання (ВВП) в результаті збільшення виробництва зростає, але проміжне споживання і попит зростають швидше. Тому суспільні витрати і рівень цін виробництва при цьому також підвищуються.

Фактори зростання середніх витрат виробництва при збільшенні сукупного випуску наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.

Цінові фактори сукупної пропозиції: фактори зростання середніх витрат виробництва при збільшенні випуску [15, 276].

1. Індивідуальні середні витрати при перевищенні оптимального випуску*

Виникнення "вузьких місць" при забезпеченні додаткового випуску сировиною, приміщеннями, комплектуючими виробами, технологічним обладнанням, фахівцями потрібних професій, транспортом.*

Використання резервних потужностей з нижчою ефективністю.*

Заміщення технологій, обладнання та складових матеріальних витрат.*

Збільшення та інтенсифікація праці при незмінних обсягах капіталу.*

Зростання середніх витрат внаслідок зниження віддачі обладнання та матеріальних ресурсів при збільшенні інтенсивності праці й використання обладнання.*

Залучення додаткової робочої сили з нижчим рівнем кваліфікації.

2. Структурні зміни та природні умови*

Нерівномірне досягнення повної зайнятості в окремих галузях.*

Утворення структурних диспропорцій па ринку ресурсів, підвищення цін па відносно дефіцитні ресурси і фактори виробництва.*

Розширення сукупного попиту за рахунок товарів з більшими питомими витратами праці, капіталу й матеріальних ресурсів.*

Розширення випуску за рахунок збільшення кількості діючих підприємств.*

Розширення випуску на менш ефективних підприємствах.*

Збільшення масштабів перерозподілу ресурсів.*

Використання дорогих природних ресурсів, які звичайно не використовуються.*

Виробництво за межами сезонного періоду, порушення ритмічності виробництва.

3. Зовнішньоекономічні фактори*

Розширення збуту на дорогих ринках (нових, віддалених, неосвоєних, зайнятих, захищених тарифами, регульованих та корумпованих).*

Імпортні тарифи, податки та квоти на товари, що є ресурсами виробництва.*

Плата за перевищення експортних та внутрішніх квот на реалізацію.*

Антидемпінгові включення в ціпи вітчизняних експортерів.

4. Інституційні фактори

Ставки податків на додану вартість та з обігу.

Обмежувальні нормативи використання ресурсів і техногенного навантаження.*

Прогресивні ставки рентних платежів за використання природних ресурсів.*

Прогресивні тарифи за понаднормове споживання палива та електроенергії.*

Екологічні нормативи та санкції.*

Штрафи за порушення норм санітарної, трудової, технічної та пожежної безпеки.

2. Іншою причиною підвищення цін при збільшенні випуску є введення додаткових витрат у ціни. Внаслідок конкуренції, державного регулювання та інерційності цін у короткостроковому періоді далеко не всі додаткові витрати вводяться в ціни одразу. Тому більшість факторів жорсткості цін є одночасно факторами нечутливості цін сукупної пропозиції до середніх витрат при збільшенні випуску протягом короткострокового періоду. Жорсткість цін зменшує чутливість їх до випуску і робить короткострокову криву сукупної пропозиції SRAS більш похилою.

Податки та обов'язкові платежі, які нараховуються на додану вартість, фонд заробітної плати або вартість реалізованої продукції, є обов'язковими додатковими витратами фірм, які закладаються ними в ціни і підвищують рівень цін сукупної пропозиції при кожному можливому обсягу ВВП. Оскільки непрямі податки й платежі змінюються залежно від номінального доходу, їхнє впровадження не лише пересуває криву сукупної пропозиції ліворуч, але й змінює кут нахилу короткострокової кривої SRAS: крива SRAS1 на рис. 1.3 є кривою SRAS із нарахованим податком на додану вартість ТAV у ціні Р. Прогресивні та пропорційні ставки непрямих податків підсилюють чутливість цін до збільшення випуску і роблять криву сукупної пропозиції крутішою (крива SRAS2 на рис. 1.3). Чим вищі ставки непрямих податків, тим ближча крива сукупної пропозиції до класичної вертикальної лінії.

Рис. 1.. Податки та обов'язкові платежі [15, 277]

Ставка непрямого податку за доходом відіграє роль коефіцієнта, що підсилює чутливість цін короткострокової сукупної пропозиції до випуску, обумовлену впливом інших факторів. Непрямі податки змінюють нахил короткострокової кривої сукупної пропозиції тільки в тому випадку, коли остання має позитивний нахил. Якщо ж ціни в короткостроковому періоді абсолютно гнучкі або, навпаки, абсолютно жорсткі, то непрямі податки не змінюють нахил кривої сукупної пропозиції (рис. 1.4).

Рис. 1.. Непрямі податки

1.5. Нецінові фактори сукупної пропозиції

Неціновими факторами називаються причини підвищення або зниження рівня середніх витрат виробництва, не пов'язані із зміною обсягів випуску. Основні нецінові фактори наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.

Вплив нецінових факторів на криву сукупної пропозиції [15, 279] |

Зміна фактора |