У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


а те свідчить про те, що загалом робочих місць багато. У тому випадку підприємці навіть випробовують ускладнення в тому, яким чином заповнити вакансії, що є. Така ситуація свідчить і про те, що більшість з тих: хто не має роботу, в стані досить швидко знайти роботу. Якщо ж рівень безробіття стає вищим, скажемо досягне 7% і більш, то в цьому випадку ринок праці вважається ненапруженим в тому значенні, що існує великий вибір робочої сили, і наймачі можуть без проблем знайти собі відповідні кандидатури на вакансії місця. Коли кажуть, що положення на ринку праці ненапружене, це не означає, що ніде немає ніякого дефіциту. Коли ж кажуть, що ринок праці в напруженому стані, це, проте, може означати, що відносно деяких видів професій або робочих місць число тих, хто шукає роботу, перевищує число вакансій при домінуючій заробітній платі.

Державна політика зайнятості в Україні

4.1. Стан ринку праці в Україні

Що стосується стану ринку праці в Україні, то потрібно зазначити, що в Україні в 1996 році значно активізувалося рушення робочої сили.

У державну службу зайнятості за січень-квітень 1996 року з питання працевлаштування звернулося 282,3 тис. громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, що на 37% більше, ніж за останні чотири місяці (вересень-грудень) 1995 року. Чисельність безробітних, в порівнянні з початком року, виросла на 70,7% і на кінець квітня 1996 року становила 216,6 тис. чоловік. Рівень офіційно зареєстрованого безробіття загалом в Україні протягом вказаного періоду збільшила на 0,3 процентних пункту і склав на кінець квітня 1996 року 0,8% працездатного населення працездатного віку. Самим високим він залишався в Івано-Франківській області (2,4%), Львівській області (1,8%) і Волинської області (1,7%). (Вказаний рівень безробіття засновується на офіційно зареєстрованих даних. Однак, він не відображає дійсної картини безробіття, а отже і рівня зайнятості в Україні, оскільки має місце низький рівень звертання населення в центри зайнятості).

Рівень зайнятості населення за статтю, віковими групами

та місцем проживання у 1998 р. |

Відсотків до кількості обсеженного населення відповідної вікової групи

Всього | 15-19

років | 20-29

років | 30-39

років | 40-49

років | 50-59

років | 60-70

років

Все населення

жінки

чоловіки

Міське

жінки

чоловіки

Сільське

жінки

чоловіки | 62,8

60,8

64,9

61,5

59,2

64,1

65,6

64,7

66,7 |

19,7

20,4

19,1

16,4

16,9

16,0

27,7

29,1

26,5 | 67,7

68,6

66,8

67,0

67,3

66,7

69,4

72,0

66,9 | 80,8

81,3

80,3

79,7

79,6

79,9

83,6

85,8

81,5 | 83,5

84,2

82,7

83,2

83,4

82,9

84,5

86,8

82,1 | 67,7

61,0

76,0

65,9

58,5

75,3

71,2

66,2

77,7 | 30,6

26,1

37,0

21,6

15,9

29,8

44,1

41,3

48,3

При сприянні служб зайнятості в течії січня-квітня 1996 року працевлаштовано 77,8 тис. незайнятих громадян, що на 13,6% більше, ніж у відповідному періоді в 1995 році.

Зростання об'ємів фіксованого ринку праці привело до поглиблення незбалансованості між пропозицією робочої сили і попитом на неї. Так. Якщо в течії останніх 4 місяців 1995 року щомісяця, в середньому, реєструвалося біля 19,5 тис. безробітних, то в течії січня-квітня 1996 року, відповідно 42,4 тисячі.

У той же час, число оголошених підприємствами вакансій скоротилося на 2,7 тис. місць: з 77,6 тис. місць на початок січня до 74,9 тис. місць на кінець квітня 1996 року.

Кількість зареєстрованих, не зайнятих трудовою діяльністю, громадян на кінець квітня досягла 260,2 тис. чоловік, і в 3,48 рази перевищило попит на робочу силу.

Серед 216,6 тис. безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості на кінець квітня 1996 року, жінки становили 68,2% молодь до 28 років 34,3%, і кожний четвертий звільнений в зв'язку із змінами в організації виробництва.

Згідно з інформацією, яка поступила від господарських суб'єктів, очікується збільшення темпів звільнення працівників майже у всіх галузях народного господарства, особливо в галузях невиробничої сфери. Так, в течії січня-березня 1996 року з установ охорони здоров'я, фізкультури і соціального забезпечення звільнено 2 тис. чоловік, що в 4,1 рази більше, ніж за відповідний період минулого року? Науки і наукового обслуговування відповідно 2,5 тис. чоловік (або в 2,3 рази); освіти 2,2 тис. Людина (в 2,9 рази); житлово-комунального господарства 0,9 тис. чоловік (або на 84,6%). Трохи повільніше темпи скорочення відмічалися в галузях виробничої сфери. Так, кількість звільнених працівників промисловості зросла на 80,1%; сільського господарства відповідно на 62,7%, будівництво на 82,0%, торгівлі громадського харчування на 44,8%, транспорту і зв'язку на 42%.

Найбільші обсяги скорочення були характерні для підприємств з державною формою власності 47,6 тис. Людина (70,7% від загального числа звільнених).

У напрямі центрів зайнятості (учбових центрів) в течії першого кварталу 1996 року профорієнтаціонні послуги надані 74 тис. громадян (на 92,3% більше, ніж у відповідному періоді 1995 рік).

З державного фонду зайнятості населення за січень-квітень 1996 року витрачено в допомогу по безробіттю 755,0 млрд. крб.. в тому числі в квітні 169,3 млрд. крб. Середній розмір допомоги по безробіттю в квітні становив 2373,9 тис. крб.

4.2. Молодіжна політика зайнятості: розробка спеціальних програм

Як видно з приведених статистичних даних, найбільші труднощі в працевлаштуванні відчуває молодь, яка найменше конкурентноздатна на ринку праці в зв'язку з недостатньою профорієнтація, низьким рівнем професійної підготовки і відсутністю досвіду практичної роботи. При цьому, аналіз сучасного стану молодіжного сектора праці. Який провів науково-дослідний центр з проблем зайнятості населення на ринку праці Національної Академії наук України і Міністерства праці України, свідчить про те, що цю проблему передусім відчуває молодь, яка вперше вибирає професію і вступає в трудову діяльність після закінчення навчання. Процес вибору професії і включення молоді в трудову діяльність займає в її житті важливий і відповідальний період пошуку самовираження особистості і формування умов реалізації своїх потреб і інтересів. Тому розробка програм входження цих категорій в економічно-активну частину населення має актуальне значення для розширення із зайнятості і підвищення конкурентноздатності на ринку


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8