економіці пройшла б через життєвий цикл заощадження і витрачання набутого, показаний на малюнку № 1. Хоча економіка, як єдине ціле, не заощаджувала. І будь-який момент заощадження людей, що працюють, точно “погашалися” б витратами заощаджень пенсіонерів. Та якби населення зростало, молодших за віком було б більше, ніж старих, стане в цілому заощаджувати більше, ніж витрачали зібраного, а економіка мала б чисті заощадження. Отже, величина сукупного споживання частково залежить від поділу населення за віком. Вона також залежить від таких характеристик економіки, як середній вік виходу на пенсію, та від наявності чи відсутності в країні програми соціального забезпечення. Такий досить дивний підтекст цієї теорії вказує на плідність її аналітичного підходу.
Окремі економісти стверджують, що такі демографічні фактори допомагають пояснити чому норми заощаджень домогосподарств у Японії значно вищі, ніж у Сполучених Штатах. Оскільки, відсоток людей похилого віку в Японії швидко зростає, деякі економісти сподіваються, що норма заощаджень у Японії на кінець століття почне знижуватися.
3. Функція заощаджень і споживання
Однією з найголовніших у всій макроекономіці є функція споживання. Функція споживання розкриває взаємозв’язок між величиною видатків на споживання та обсягом використовуваного особистого доходу. Це поняття, що запроваджено Кейнсом, ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний взаємозв’язок між споживанням та доходом.
Функцією споживання можна подати у вигляді графіка № 1, на якому зображено сім рівнів доходу, що подані у таблиці № 2. Використовуваний доход (стовпець 1 з таблиці № 2) викладено по горизонтальній, а споживання сімей (стовпець 3) – по вертикальній. Кожне поєднання “доход – споживання” показане точкою, точки з’єднані гладкою кривою.
Зв’язок між споживанням і доходом, що показано на графіку № 1, називають функцією споживання.
Графік № 1
28000
26000
24000
22000
20000
45’
20000 22000 24000 26000 28000 30000
Точка нульового заощадження. Щоб зрозуміти графік, буде корисним застосовувати лінію, проведену під кутом 45’ від початку координат, тобто бісектрису. Оскільки вертикальна та горизонтальна осі мають однаковий масштаб, то лінія 45’ має цікаву властивість. В її кожній точці відстань до вертикальної осі дорівнює відстані від горизонтальної. Можна переконатися на цьому наочно.
Отже, лінія 45’ говорить нам, чи споживчі видатки рівні, більші чи менші за використовуваний доход. Точка функції споживання, що перетинає лінію 45’, визначає той розмір використовуваного доходу, за якого сім’ї покривають свої видатки за рахунок свого доходу – не позичають і не витрачають своїх попередніх заощаджень.
Точка нульового заощадження – точка В на графіку № 1. В цій точці споживчі видатки точно дорівнюють використовуваному доходу, сім’я не заощаджує і не позичає. Праворуч від точки В функція споживання лежить нижче від лінії 45’. Взаємозв’язок між доходом та споживанням можна побачити, досліджуючи лінію від E’ до E на графіку № 1. Коли величина доходу становить 28000 доларів, розмір споживання становить 27240 доларів. Ми бачимо, що споживання менше за доход, оскільки функція споживання лежить нижче від лінії 45’ - в точці E’.
Якщо сім’я не витрачає весь свій доход, то залишок, очевидно, заощаджується. Лінія 45’ дає змогу з’ясувати, скільки сім’я заощаджує. Чисті заощадження вимірюються відрізком, що йде вгору від функції споживання до лінії 45’, як показано стрілкою EE’’ .
Перебування ліворуч від точки В на лінії 45’ означає, що сім’я витрачає більше за свій доход. Перевищення споживання над доходом є “чисті від’ємні заощадження”, їх вимірюють вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45’.
Підсумуємо: в будь-якій точці на лінії 45’ споживання точно дорівнює доходу і заощадження сім’ї дорівнює нулю. Коли функція споживання лежить вище від лінії 45’ то сім’я не заощаджує, а витрачає свої попередні заощадження або позичає. Коли функція споживання лежить нижче від лінії 45’, то сім’я робить чисті додатні заощадження. Величина чистих додатних або від’ємних заощаджень завжди вимірюється вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45’.
Функція заощадження показує зв’язок між розміром заощадження та доходу, як показано на графіку № 1. Знову відкладаємо на горизонтальній осі використовуваний доход, а по вертикальній – чисті заощадження: додатні та від’ємні.
Графік № 2.
Функція заощадження
S
3000
2000
1000
0
-1000
20000 22000 24000 26000 28000 30000 D
Ця функція заощаджень прямо випливає з графіка № 2. Це просто відстань по вертикалі між лінією 45’ та функцією споживання. Наприклад, в точці А на графіку № 2 бачимо, що заощадження сімей від’ємні, оскільки функція споживання перебуває над лінією 45’. Графік № 2 показує ці від’ємні заощадження прямо – функція заощадження лежить нижче від нульової горизонтальної лінії в точці А. Так само додатні заощадження перебувають праворуч від точки В, оскільки функція заощадження перебуває праворуч від точки В, оскільки, функція заощадження вища від нульової горизонтальної лінії [8, с.90].
4. Недоходні фактори заощадження
До недоходних факторів споживання і заощадження відносять:
Багатство. Як нерухоме майно, так і фінансові засоби, якими володіє населення. Збільшення багатства зміщує графік споживання угору, а графік заощадження – вниз.
Податки. Зниження податків збільшує безподатковий доход і тому збільшує як споживання, так і заощадження.
Рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження і навпаки.
Відрахування на соціальне страхування. Збільшення цих відрахувань призведе до скорочення поточних споживання та заощаджень.
Очікування. Можуть бути пов’язані із майбутньою зміною цін, доходів, виникненням дефіциту тощо.
Споживча заборгованість. Якщо в попередньому періоді заборгованість зросла, то в поточному періоді домогосподарсва будуть змушені зменшити споживання і заощадження, аби ліквідувати минулу заборгованість.
Відсоткова ставка. Зміна ставки процента