Отже, окреслені заходи не забезпечать розв’язання проблеми державного боргу України: вони тільки сприятимуть поглибленню депресивних тенденцій у вітчизняній економіці – внаслідок послаблення стимулюючого впливу державних видатків на економічний розвиток держави і збільшення боргового навантаження на її платіжний баланс.

Для підтвердження даного висновку було проведено сценарні розрахунки основних макроекономічних показників розвитку України, розміру її державного боргу та видатків бюджету на його обслуговування за умови продовження нинішнього курсу економічної політики:

Показники | Роки

1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

І. Основні макроекономічні показники

Темп інфляції (% у середньому за рік) | 22,7 | 23 | 21 | 19 | 17 | 16 | 16

ВВП у поточних цінах (млрд.грн.) | 127 | 154,5 | 186,9 | 223,6 | 263,4 | 308,6 | 361,6

Валютний курс (середньорічний) (грн./дол.) | 4,3 | 6,3 | 8,2 | 9,8 | 11,3 | 13,0 | 14,8

Доходи Зведеного бюджету (% ВВП) | 25,6 | 25 | 24,5 | 24,5 | 24,5 | 24,5 | 24,5

Доходи Державного бюджету (% ВВП) | 15,3 | 15,0 | 14,0 | 13,5 | 13,5 | 13,5 | 13,5

Сальдо Зведеного бюджету (% ВВП) | -1,52 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0

Процентні ставки за державним боргом (% у валюті позики):

- внутрішні державні позики | 27,4 | 25 | 23 | 21 | 19 | 18 | 18

- зовнішні державні позики | 9,6 | 9,5 | 9,5 | 10 | 10,5 | 10,5 | 10,5

Сеньйораж (% ВВП) | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0

ІІ. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу:

- виплата процентів за внутрішніми державними позиками (млрд.грн.) | 1,3 | 1,9 | 2,6 | 2,4 | 2,2 | 2,1 | 2,1

- виплата процентів зовнішнім кредиторам (млрд. грн.) | 1,8 | 4,5 | 6,1 | 7,5 | 9,7 | 12,3 | 15,3

Видатки бюджету по виплаті процентів за державним боргом (% ВВП) | 2,4 | 4,1 | 4,6 | 4,4 | 4,5 | 4,6 | 4,8

Видатки бюджету по виплаті процентів (% доходів Зведеного бюджету) | 9,4 | 16,4 | 18,9 | 18,0 | 18,4 | 18,9 | 19,6

Видатки бюджету по виплаті процентів (% доходів Державного бюджету) | 15,5 | 27,4 | 33,2 | 32,8 | 33,4 | 34,4 | 35,6

ІІІ. Державний борг (на кінець року):

- за внутрішніми позиками (млрд. грн.) | 11,4 | 11,4 | 11,4 | 11,4 | 11,4 | 11,4 | 11,4

- зовнішній державний борг (млрд. дол.) | 12,4 | 12,6 | 12,9 | 13,2 | 13,5 | 13,8 | 14,1

Державний борг (усього) (% ВВП) | 60,0 | 67,5 | 68,3 | 67,4 | 66,5 | 65,5 | 64,6

ІV. Видатки бюджету, не пов’язані з сплатою процентів (%) | 24,7 | 20,9 | 19,9 | 20,1 | 20,0 | 19,9 | 19,7

З таблиці видно, що темпи інфляції знижуватимуться повільно й поступово: з 23% у 2000 р. до 16% у 2005 р. При цьому в 2000-2001 рр. темпи девальвації гривні дещо випереджатимуть зростання споживчих цін – у зв’язку з переоцінкою реального обмінного курсу в минулому, а, починаючи з 2002 р., темпи її девальвації відносно долара визначатимуться різницею між зростанням цін в Україні та в США.

Надалі доходи бюджету знижуватимуться, у 2001 р. вони встановляться на рівні 24,5% ВВП і відтоді не зазнають істотних змін. Намагання Уряду сконцентрувати основну частину бюджетних коштів у руках центру виллються у збереження його частки в ресурсах Зведеного бюджету на рівні 60% (або 15% ВВП у 2000 р.). Проте згодом посилення інституту місцевого самоврядування викличе необхідність знизити частку центральної влади до 13,5% ВВП. У таблиці також припускали, що бюджетні видатки дорівнюватимуть бюджетним доходам, тобто бюджет буде збалансованим.

Внутрішні позики розміщуватимуться за ставками, які дещо перевищуватимуть темпи інфляції. Як і в 1999 р., ОВДП купуватиме лише НБУ, причому на весь період прогнозування суми залучення коштів з внутрішніх джерел будуть еквівалентними сумам погашення боргів внутрішнім кредиторам. З огляду на це, заборгованість за внутрішніми позиками перебуватиме майже на однаковому рівні.

Вивчення міжнародного досвіду врегулювання боргових проблем і аналіз ситуації з державною заборгованістю в Україні засвідчили, що єдино можливими шляхами виходу України з боргової кризи є:

припинення обслуговування державних облігацій, які перебувають у власності НБУ, та ліквідація ринку ОВДП;

застосування помірної грошової емісії для часткового погашення боргових зобов’язань (на рівні 1,7% ВВП);

досягнення первинного профіциту бюджету на рівні 3,6% ВВП;

скорочення імпорту споживчих товарів шляхом удосконалення тарифного регулювання;

посилення валютного регулювання та застосування інших механізмів припинення втечі капіталів за кордон;

укладання з кредиторами угод про реструктуризацію заборгованості на умовах зниження боргового навантаження, а також конверсії боргових зобов’язань у корпоративні цінні папери і товарні поставки.

Всі ці кроки значно допоможуть зняти гостроту боргової проблеми в наступні роки. Також варто перейти від практики розміщення ОВДП до здійснення грошової емісії для підтримки бюджету.

На користь даної пропозиції свідчать і такі факти:

вже на сьогодні зовнішній борг держави є надмірним, а мізерні обсяги