Варто також пам'ятати, що макроекономісти застосовують поняття "ін-вестиції" лише тоді, коли створюється новий реальний капітал. Перероз-поділ існуючих активів між різними агентами не є інвестиціями для еко-номіки.

1.3. Державні закупки та податки

Державні закупки (G) — це третій компонент попиту на товари та по-слуги. Держава закуповує зброю, послуги державних службовців, книжки для бібліотек, наймає вчителів, будує школи і дороги тощо. Всі ці та їм подібні операції складають компонент державних закупок товарів і послуг, на який припадає десь п'ята частина виробленого ВВП.

Ці купівлі є лише одним із видів державних витрат. До іншого виду належать трансфертні платежі домогосподарствам. Проте, на відміну від державних закупок, трансфертні платежі не є частиною попиту на вироб-лені економікою товари і послуги, а отже, не є компонентом змінної G. Збільшення трансфертних платежів за рахунок зростання податків не змінює використовуваний доход. Тому будемо вважати у даній моделі, що показник Т— це чисті податки, тобто

Т=Податки—Трансфертні платежі.

Коли обсяг державних закупок дорівнює величині чистих податків (G=T), то уряд має збалансований бюджет. Коли G>T, уряд зводить бюджет з дефіцитом, який фінансується через позики на фінансових ринках за рахунок зростання державного боргу. Якщо ж G<T, — утворюється надлишок державного бюджету, який може бути використаний для погашення забор-гованості.

У нашій моделі ми припускаємо, що обсяг державних закупок (G) і розмір податкових надходжень (Т) є екзогенними змінними, тобто змінни-ми, визначеними за рамками моделі:

Прийнявши                 це припущення, розглянемо, як впливають бюджетні та податкові заходи на ендогенні економічні змінні споживчих витрат (С), інве-стиційних витрат (І) та реальну процентну ставку (г).

1.4. Рівновага на товарних і фінансових ринках. Рівноважна процентна ставка

Рівновага на ринку товарів і послуг: пропозиція і попит на виробле-ну економікою продукцію.

Як відомо, в закритій економіці попит на вироблений продукт пред'яв-ляється у вигляді споживання, інвестицій та державних закупок. Спожи-вання (С) залежить від використовуваного доходу (F-7), інвестиції (Г) ви-значаються реальною процентною ставкою (г), а державні закупки і подат-ки є екзогенними змінними бюджетно-податкової політики.

Доповнимо тепер аналіз попиту на товари і послуги розглядом пропо-зиції, прийнявши припущення про те, що обсяг випуску продукції визнача-ється наявними факторами виробництва та виробничою функцією:

Об'єднавши рівняння, які описують попит і пропозицію товарів та по-слуг, отримаємо:

Оскільки            рівень державних витрат (G) та розмір податкових надход-жень (7) залежать від економічної політики уряду і є екзогенними змінни-ми, а обсяг виробництва (У) сталий за умов незмінної виробничої функції та          незмінних факторів виробництва, то запишемо:

тобто пропозиція продукту дорівнює попиту на продукт, а він, у свою чергу, визначається сумою С, І та G.

Тепер стає зрозумілим, чому реальна процентна ставка "г" відіграє ви-значальну роль у зрівноваженні товарного ринку: вона повинна змінюватися таким чином, щоб забезпечувати рівність між попитом на товари та їх пропозицією. Чим вищою е процентна ставка г, тим нижчими будуть інве-стиції І і, відповідно, тим меншим буде попит на товари і послуги C+I+G. Якщо ставка процента надто висока, то дуже низькими будуть інвестиції, і тоді пропозиція товарів перевищуватиме попит на них — товарний ринок прийде у нерівноважний стан.

Рівновага на фінансових ринках: попит і пропозиція позичкових коштів.

Процентна ставка одночасно є як ціною запозичення, так і доходом від заощадження. Ми зможемо краще зрозуміти її роль, коли розглянемо фінансові ринки.

Перепишемо основну макроекономічну тотожність у вигляді:

Ліва частина цієї тотожності (Y-C-G) - це та частина виробленої про-дукції, яка залишилася після задоволення попиту споживачів та уряду. Вона називається національними заощадженнями і позначається тобто  

або

У такій формі основна макроекономічна тотожність стверджує, що на-ціональні заощадження дорівнюють внутрішнім інвестиціям, тобто потоки фінансових коштів, які надходять на фінансові ринки і витікають із них, повинні врівноважувати один одного.

Ми можемо розділити національні заощадження на дві частини, щоб відрізнити приватні заощадження (Sp) від заощаджень уряду

Нагадаємо,           що приватні заощад-ження визначаються різницею між використовуваним доходом та спо-живчими               витратами:

а державні заощадження є різницею між чистими податковими надход-женнями та державними закупками товарів і послуг:

Отже,             у підсумку отримаємо:

Яку ж роль відіграє процентна ставка у врівноваженні фінансових ринків?

Перепишемо основну макроекономічну тотожність для закритої економіки у вигляді:

Зафіксуємо G і Т в рамках даної економічної політики, a Y зафіксуємо наявними факторами виробництва і виробничою функцією:

Ліва частина наведеної тотожності стверджує, що національні заощад-ження залежать від доходу (У) та змінних економічної політики G і Т, тобто  При незмінних Y, G і Т національні заощадження також зали-шатимуться незмінними.

Права частина тотожності показує, що інвестиції є функцією від про-центної ставки:

На мал. 5.3 дано графічне зображення заощаджень та інвестицій як функцій від процентної ставки. Графік заощаджень (5) є вертикальною лінією, оскільки в цій моделі заощадження не залежать від процентної ставки. Графік інвестицій (/) - нахилений донизу, оскільки між процентною ставкою та інвестиційним попитом існує обернена залежність.

Процентна ставка змінюється таким чином, щоб Гарантувати рівність між попитом (І) та пропозицією (S) позичкових коштів  — рівноважна процентна ставка). Якщо вона дуже низька, то інвестиційний попит пере-вищуватиме пропозицію заощаджених коштів (I>S), внаслідок чого відбу-ватиметься поступове підвищення її рівня до рівноважного. Навпаки, якщо  

дуже висока, то пропозиція позичкових коштів перевищуватиме попит на них (3>Г), і процентна ставка скорочуватиметься.

Лише за рівноважної процентної ставки заощадження дорівнюватимуть інвестиціям і пропозиція позичкових коштів дорівнюватиме попитові на них.

2. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Фактичні та