Збільшення будь-якого компонента автономних витрат, а саме автономного, споживання, державних витрат, інвестиційних витрат, а у ви-падку відкритої економіки — і показника чистого експорту —

призводить до значно більшого зростання сукупного доходу У завдяки ефекту мультиплікатора.

Мультиплікатор автономних витрат визначається як відношення зміни рівноважного обсягу ВВП до зміни певного компонента автономних витрат:

де— мультиплікатор автономних витрат;— зміна рівноважного ВВП;  

зміна автономних витрат, незалежних від динаміки Y.

Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст (ско-рочення) сукупного доходу перевищує початковий приріст (скорочен-ня) автономних витрат

Важливим є те, що одноразова зміна будь-якого компонента автономних витрат породжує багаторазову зміну ВВП. Якщо, наприклад, автономне

споживання зростає на якусь величинуто це призводить до збільшення
сукупних витрат і доходу Y на таку ж величину, що, в свою чергу, викликає
повторне зростання споживання (оскільки збільшився доход), але вже на
величину  Далі сукупні витрати і доход знову зростають на величи-
ну  потім знову, за схемою кругообігу "доходи — витрати".

Отже, мультиплікатор витрат можна показати через граничну схиль-ність до споживання як:

Оскільки гранична схильність до заощадження MPS=1-MPC, отриму-ємо:

Якщо ж планові витрати будуть враховувати вплив прибуткових по-датків (тобто T=tY), мультиплікатор витрат визначатиметься за такою формулою:

де t — гранична ставка оподаткування.

Ці формули дають змогу визначити мультиплікатор витрат у закритій
економіці. Але відкрита економіка, яка продає за кордон та купує за кордоном,
перебуває під впливом змін у чистому експорті, які також призводять до
зміни кута нахилу лінії планових витрат. Ці зміни пов'язані з граничною
схильністю до імпортування (МРМ) — величиною, яка показує, на скільки
одиниць зміняться імпортні витрати         при зміні доходу на одну
одиницю:

Тому мультиплікатор витрат у відкритій економіці має такий вигляд:

Розглянемо тепер на конкретних прикладах, як змінюється доход У під впливом екзогенних змінних бюджетно-податкової політики (державних витрат та податкових надходжень), використавши для цього модель кейнсіанського хреста.

Приклад 1. Припустімо, що державні витрати зростають на величину AG. Крива планових витрат при цьому пересунеться вгору на AG (мал. 5.6). Рівновага в економіці переміститься із точки А в точку В.

Цей графік наочно демонструє, що зростання державних витрат призво-дить до більшого зростання доходу у порівнянні з попереднім імпульсом,

тобто' є більшим у порівнянні з
 Співвідношення     нази-
вається мультиплікатором дер-
жавних витрат; воно показує, у
скільки разів зростає доход при
збільшенні державних витрат на
одну одиницю. Із моделі кейн-
сіанського хреста чітко видно, що
мультиплікатор державних витрат
— величина, більша за одиницю.

Чому бюджетно-податкова по-літика створює мультиплікативний ефект на доход? Причина полягає в тому, що, у відповідності із функцією споживання, вищий рівень доходу призводить до вищого рівня споживання. Оскіль-ки зростання державних витрат збільшує доход, це також збільшує рівень споживання, що, в свою чергу, сприяє подальшому зростанню доходу і, відповідно, подальшому збільшенню рівня споживання, і т.д. Ось чому в даній моделі зростання державних витрат призводить до більшого зростан-ня доходу.

Наскільки великим є мультиплікатор державних витрат? Щоб дати
відповідь на це запитання, поступово прослідкуємо за тим, як змінюється
доход. Процес розпочинається тоді, коли державні витрати зростають на
величинуа це означає, що доход також зростає наТаке збільшення
доходу призводить, у свою чергу, до зростання споживання на величину
 — гранична схильність до споживання. Коли зросло спо-
живання, це знову сприяє збільшенню витрат і доходу. Друге збільшення
доходу на      викликає зростання споживання цього разу на величину
 що, в свою чергу, збільшує витрати і доход, і т.д. Оскільки
ланцюжок переходу від споживання до доходу і знову до споживання є
безперервним, то:

Не вдаючись до алгебраїчних перетворень, зазначимо, що формула для визначення мультиплікатора державних витрат має вигляд:

Наприклад,              якщо гранична схильність до споживання дорівнює 0,75, то мультиплікатор державних витрат дорівнюватиме 1/(1-0,75)=4. За таких умов зростання державних витрат на 1 грн. збільшить рівноважний рівень доходу на 4 грн.

Приклад 2. Розглянемо тепер, як впливає на рівноважний рівень доходу зміна податкових надходжень. Зменшення податків на величину АГ відразу

збільшить використовуваний доход
(У-Т) на величину і, відповід-
но, споживання — на величину
 При будь-якому заданому
рівні доходу Y планові витрати те-
пер зростуть. Таким чином, крива
планових витрат пересунеться
вгору на   а рівно-
вага в економіці переміститься з то-
чки А в точку В.

Подібно до збільшення держав-них витрат, зменшення податків також створює мультиплікативний ефект на доход. Сукупний ефект для доходу під впливом зміни по-датків дорівнює:

Цей вираз є податковим мультиплікатором; він показує, на скільки одиниць зміниться сукупний доход у відповідь на зміну податків на одну одиницю. Наприклад, якщо гранична схильність до споживання дорівнює 0,75, то податковий мультиплікатор дорівнюватиме:

Це свідчить про те, що зменшення податків на 1 грн. збільшить рівно-важний рівень доходу на 3 грн.

Приклад 3. Економіка, в якій важливе місце займають прибуткові по-датки, а також зовнішньоекономічні зв'язки, набагато меншою мірою "реагує" на зміни в автономних витратах. Так, скажімо, якщо гранична схильність до споживання дорівнює 0,75, гранична схильність до імпортування — 0,15, а гранична ставка оподаткування — 0,20, то мультиплікатор з урахуванням імпорту і прибуткових податків скорочується з 4 до 1,82:

Отже, зростання автономних витрат на 1 грн. призведе до збільшення планових витрат на 1.82 грн.. На цю ж суму зросте й національний доход.

Коливання рівноважного рівня випуску навколо потенційного призво-дять до виникнення так званих рецесійних