Тема . Макроекономічна рівновага.

1. Класична модель макрорівноваги : взаємодія ринків ресурсів,

товарів,грошей та інвестицій.

2. Кейнсіанська макроекономічна модель.

2.1. Сукупний попит і сукупна пропозиція.

2.2. Ефект зміни сукупного попиту і сукупної пропозиції.

2.3. Базова модель Кейнса:роль споживання і заощадження.

2.4. Мультиплікатор випуску за витратами. Базова модель

Кейнса:інвестиції.

2.5. Ускладнена модель Кейнса.Мультиплікатор державних

податків.

1. Досягнення макроекономічної рівноваги - центральна проб-

лема як макроекономічної теорії,так і макроекономіки як науки

прикладної.Під макроекономічною рівновагою розуміють досяг-

нення таких народногосподарських пропорцій, за яких динаміка

економічного розвитку характеризуватиметься бажаною

стабільністю:без надлишків нереалізованого суспільного про-

дукту, але й без його дефіциту; з повною зайнятістю усіх на-

явних виробничих ресурсів,але й без їх нестачі;з незмінними

темпами економічного зростання, які б забезпечували пов-

нокровне розширене відтворення суспільного виробництва.

(В.М.Ковальчук "Макроекономіка" с.153-156).

Розглянемо макрорівновагу з позицій класичної школи,що є

однією з найбільш відомих в економічній науці.Якщо виходити

із сучасних уявлень про економічну рівновагу,то класична мо-

дель виглядає малопрактичною хоча б тому,що вона виключає з

аналізу фактор держави. Однак, знання класичної моделі

необхідне, принаймні, з двох причин.

По-перше, кейсіанська теорія,завдяки,якій,власне,і виник-

ла макроекономіка в сучасному розумінні,розвинулась на грунті

конструктивної критики класичної теорії.Для більш грунтовного

засвоєння кейнсіанської моделі необхідно усвідомлювати,що пе-

редувало її виникненню,від чого в ній з часом відмовились,а

що сприйнялося і утвердилось.

По-друге,такі сучасні теоріїї,як монетаризм та те-

орія,зорієнтована на пропозицію,грунтуються саме на класичній

моделі макрорівноваги.

Класична модель макрорівноваги грунтується на кількох

гіпотезах:1)Рівновага встановлюється в результаті взаємодії

ринків ресурсів,товарів,грошей та заощаджень(інвестицій).

2)Вихідним у встановленні рівноваги є ринок ресурсів.

3)На ринках ресурсів і товарів існує рівень цін,який врівно-

важує попит і пропозицію,і завдяки цінам відбувається автома-

тичне очищення ринків як від зайвого попиту,так і від зайвої

пропозиції. Тобто класична економічна теорія виходить з двох основних положень. По-перше, стверджується, що навряд чи можлива ситуація, в якій рівень сукупних видатків

Y = C + I + G + Xn буде недостатній для закупки продукції, виготовленої при повній зайнятості ресурсів (тобто, навряд чи мижлива ситуація, коли AD = AS).

По-друге, навіть якщо ця ситуація виникає то одразу ж змінюється заробітна плата, ціни і ринкова ставка процента, слідом за спадом сукупного попиту пройде швидкй і незначний спад виробництва, що стабілізує ситуацію. Важливо, що грошовий ринок завжди гарантує рівність інвестицій і заощаджень, а звідси і повну зайнятість ресурсів. Можливе лише “добровільне” безробіття в рамках природнього рівня. Це означає, що в точці рівноваги AD i AS об”єм виробництва Y завжди рівний потенціальному Y*.

Згідно класичної економічної теорії, основним фактором, визначаючим динаміку заощаджень та інвестицій, є ставка процента: якщо вона зросте, то домашні господарства починають відносно більше зберігати і менше вживати з кожної додаткової одиниці доходу. Ріст заощаджень домашніх господарств з часом приводить до зниження цін кредиту, що забезпечує ріст інвестицій.

Грунтуючись на другому з наведених положень класичної мо-

делі,розглянемо спочатку ринок ресурсів.

Головним ресурсом у класичній моделі є ресурс праці,щодо

якого найбільш очевидно справджується правило(закон)спадної

віддачі факторів.

Ринок робочої сили.На ринку робочої сили взаємодіють по-

пит на працю та її пропозиція.Причому попит і пропозиція ро-

бочої сили є функціями середньої ральної заробітної плати(Wr).

Під реальною заробітною платою розуміють доход від праці,

виражений в одиницях створеного продукту.

Функція попиту робочої сили LD = LD (Wr) є спадною,що може

бути записано так:

dLD

< 0, або (LDWr)” > 0

dWr

Функція пропозиції робочої сили LS=LS(Wr),навпаки,зроста-

юча:

dLD

< 0, або (LDWr)” > 0

dWr

(І.Радіонова"Макроекономіка та економічна політика"с.11)

Функції попиту і пропозиції побудовані на графіку

Wr LS(Wr) На графіку показано,що в результаті

взаємодії попиту і пропозиції дося-

Wr1 гаються рівноважна зарплата Wr і рів-

новажна зайнятість L.

Класики вважають,що саморегулювання

ринку праці забезпечує повну зайня-

Wr LD(Wr) тість.Формально визначити повну зай-

Wr нятість - це розв'язати систему рів-

нянь,яка складається з функції попиту

і пропозиції та головної умови(рівнян-

O ня)ринкової рівноваги(LD = LS).

L L

Логіка класичної моделі вимагає переходу від ринку робочої

сили до виробничої функції.

Класична виробнича функція відображає зв'язок між ресур-

сами(факторами)виробництва реальним продуктом,тобто сукупною

пропозицією.Вона має такий вигляд:

Yr = Yr (L,l,K,T), де Yr - реальний ВНП,

L - праця,

l - земля,

K - капітал,

Т – технологічний прогрес.

Таким чином,реальний продукт є функцією кількох макро-

економічних змінних:праці,землі,капіталу(L,l,K),що викорис-

товуються із застосуванням певних технологій(T).

Класична виробнича функція має властивість взає-

мозамінності факторів.Це означає,що один і той же обсяг

кінцевого продукту Y може вироблятися за різного поєднання

факторів виробництва.Ця ж властивість проявляється в тому,що

для збільшення обсягів продукту достатньо збільшити обсяг од-

ного з факторів виробництва або всіх разом(графік2).

1.На графіку зображено дві лінії,що

називаються ізоквантами.Ізокванта АА – B

це геометричне місце точок,які є K A

різними комбінаціями капіталу і пра-

ці(на графіку відмічено дві точки С,D K2 E

і дві комбінації L0 K0 та L1 K1),що за- C F B15

безпечують створення певного обсягу K1 D

продукції.Нехай цей обсяг дорівнює K0 A10

10 одиницям.

2.Ізокванта ВВ передбачає інші комбі-

нації капіталу і праці(у нас це L K та O L1 L0 L3 L2 L

L K і відповідні їм точки Е і F),що

Графік 2.

дають можливість створити більші обсяги продукту,наприклад 15

одиниць.

3.Продукт обсягом 10 одиниць може бути створений як ком-

бінацією факторів L0 K0 ,так і іншою комбінацією – L1 K1,яка у

порівнянні з попередньою означає зменшення праці(від L0 до L1)

і збільшення капіталу(від K0 до K1 ).Тобто ми одержуємо той же

продукт,але за іншого поєднання факторів.

4.Перехід до більших обсягів продукту(від АА до ВВ)мож-

ливий,як показано на графіку,або шляхом зростання залученої

праці(від L1 до L2 ),коли маємо комбінацію факторів L2 K1 ,або

шляхом збільшення обох факторів,коли мaємо