залишитись рентабельними.Інша обставина пояснюється монополь-

ною чи олігопольною владою сучасних великих фірм,які не бажа-

ють знижувати ціни навіть в період зменшення попиту.Зокрема

навіть в період кризи 1929-1933рр.виробники сільськогосподар-

ських знарядь,автомобілів,цементу і сталі протидіяли зниженню

цін на свої товари, обравши в якості альтернативи велике ско-

рочення виробництва і зайнятості. Тому можна у цьому ви-

падку говорити про ефект хроповика(шестерня неправильної фор-

ми,яка дозволяє крутити колесо вперед,але не назад.У даному

випадку йдеться про те, що неможливо досягти рівноваги, змен-

шуючи сукупний попит). Зменшення сукупного попиту може при-

вести лише до значного порушення рівноваги.

Для аналізу впливу зміни сукупної пропозиції на рівно-

важний рівень цін і рівноважний обсяг суспільного виробництва

використаємо графік: Ефект зміни сукупної пропозиції.

Зміщення кривої сукупної пропозиції відбувається під

тиском нецінових факторів,зокрема,зміни цін на виробничі ре-

сурси.Найбільшу частку при цьому мають витрати на сировину і

енергоносії та заробітну плату.

P AS2 AS1 AS3

Зростання виробничих витрат змі-

щує криву вліво до(AS2),що веде до

P2 зменшення обсягу суспільного вироб-

e2 ництва до(Q2) і зростання цін до(P2).

P1 e1 Підвищення цін у такій ситуації вик-

P3 e3 ликає інфляцію витрат(пропозиції).

Зміщення кривої вправо - виклика-

AD ється зростанням ефективності сус-

пільного виробництва.

Q2 Q1 Q3 Q

Аналіз сукупного попиту і сукупної пропозиції та ефекту

їх змін дозволяє,таким чином,зробити такі важливі для кейнсі-

анської макроекономічної моделі висновки:

1)центральною категорією є сукупний попит,лише його зростання

встановлює рівновагу в ринковій економіці;

2)зростанн сукупного попиту відбувається під дією зростання

грошових витрат населення,підприємств,держави;

3)лише при повній зайнятості виробничих ресурсів досягається

найбільш ефективний сукупний попит;

4)для підтримування високого ефективного попиту і зайнятості

виробничих ресурсів необхідне державне макроекономічне регу-

лювання.

Сукупні витрати суспільства,які є головним чинником су-

купного попиту,складаються із споживання(витрат домашніх гос-

подарств),інвестицій(витрат фірм),державних закупівель(витрат

держави) і чистого експорту(витрат іноєемців).В кейнсіанській

теорії,у зв'язку з цим,розрізняють базову,або основну макро-

економічну модель,яка розглядає лише вплив споживання і

інвестицій на сукупний попит(тобто без врахування впливу дер-

жави і зовнішнього ринку),і розширену макромодель,яка врахо-

вує також державу як суб'єкт економічної системи і зовнішній

ринок.Отже,базова модель описує закриту економічну систему

без державного втручання.

Споживання(витрати домашніх господарств)розглядається

кейнсіанською теорією у зв'зку з національним доходом,а

точніше - з кінцевим доходом суспіьства,або доходом після

сплати податків. Заощадження - це та частина кінцевого доходу

суспільства,яка не споживається.Звідси випливає,що кінцевий

доход суспільства(національний доход)дорівнює сумі споживання

і заощадження: Y=C+S.Споживання(C) і заощадження(S) тісно по-

в'язані,їх не можна розглядати ізольовано.

Крім того кейнсіанська модель товарного ринку будується

на певних припущеннях.Врни дають можливість абстрагуватися

від окремих процесів і зосередитися на тому,що єсуттєвим саме

для цього пояснення.Зокрема:

1)ціни розглядаються як незмінні;

2)приймається,що рівень процента є величина стала;

3)об'єктом дослідження виступає закрита економіка,тобто не

враховується зовнішня торгівля.

Наголосимо ще раз на слідуючому:сукупний попит у зам-

кненій економіці складається з двох компонентів - споживання C

і інвестиції I,які створюються заощадженнями S,тобто S=I;виз-

начальним є сукупний попит.Позначимо його як AD.Він репрезен-

тує всю сукупність товарів,на придбання яких домогос-

подарства,підприємства і держава здійснюють свої вит-

рати.Особливістю кейнсіанської моделі є й те,що в ній роз-

різняються заплановані й фактичні витрати.

Заплановані витрати відрізняються від фактичних на вели-

чину непередбаченого перевищення створеної продукції над

реалізованою або,навпаки,реалізованої над створеною в межах

певного періоду.Перший варіант невідповідності може мати

місце тоді,коли підприємства створили більше продукції,ніж

здатні реалізувати,і тому змушені її частину перетворити на

запаси.Другий варіант характерний для умов,коли відбувається

реалізація не лише створеної у певний період продукції,а й

тієї,що була в запасах.

Фактичні витрати тотожні отриманим доходам,або сукупному

випуску.Останній позначатиметься як Y.

Невідповідність запланованих і фактичних витрат може бу-

ти записана так:

Y = AD + UI, де UI - непередбачене нагромадження

запасів або навпаки,їх вико-

ристання для збільшення про-

позиції на товарному ринку.

Зрозуміло,що коли UI>0,то це означає,що підприємці змен-шують пропозицію товарів(Y ). Коли ж UI<0, то пропозиціязбільшується (Y ). Розгляд кейнсіанської моделі ми розпочинаємо з її спро-щеного варіанта є рівність:

AD = C + I, де C - витрати споживання домогосподарств; I - інвестиційні витрати.

Щодо споживання приймається,що воно залежить від гранич-ної схильності до споживання с” та сукупних доходів Y.

зміна в споживанні приріст С ДСMPC= ----------------- = ---------- = --- = с” зміна в доході приріст Y ДY

Кейнс вводить ще один показник: MPS - гранична схильність дозаощадження

зміна в заощадженні приріст S ДSMPS=-------------------- = ---------- = --- = s” зміна в доході приріст Y ДY

Сума MPC і MPS для будь-якої зміни в доході повинна

завжди дорівнювати одиниці:

MPC + MPS = 1, адже приріст Y = приріст С + приріст S

Y = C + S

Приріст доходу може йти або на споживання,або на заощадження.

В короткостроковій перспективі по мірі росту поточного доходу АРС (середня схильність до споживання) зменшується, АРS (середня схильність до заощадження) зростає, тобто з ростом доходу сім”ї відносно скорочується доля заощаджень. Але, в довгостроковій перспективі середня схильність до споживання стабілізується, так як на величину споживчих видатків не тільки розмір поточного доходу сім”ї, але і розмір загального життєвого достатку, а також величини очікуваного і постійного доходу.

Фактори, визначаючі динаміку споживання і заощаджень:

Величини споживання і заощадження відносно стабільні при умові, що господарство не приймає спеціальних дій по їх зміні, в тому числі через систему оподаткування. Стабільність цих величин зв”язана з тим, що на рішення домашніх господарств “споживати” чи “зберігати” впливають відповідні традиції. До того ж фактори, не зв”язані з доходом, багатообразні і зміни в них нерідко взаємоврівноважуються.

Якщо споживчі видатки, як перший компонент сукупного попиту, відносно стабільні, то другий компонент – інвестиції, навпаки, мінливі.

Математично MPC - це числове значення (тангес)кута нахи-

лу лінії споживання(дійсних витрат - AD) до осі