Курсова робота на тему:
Макроекономічні показники
Зміст:
Вступ | 2
Розділ І. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва |
3
1.1 Суть системи національних рахунків та її значення | 3
1.2 Основні методологічні принципи СНР | 5
1.3 Базова одиниця обліку СНР | 5
Розділ ІІ. Основні макроекономічні показники | 13
2.1 Валовий випуск | 13
2.2 Валовий внутрішній продукт | 15
2.2.1 Номінальний ВВП | 26
2.2.2 Реальний ВВП | 26
2.3 Чистий внутрішній продукт | 26
2.4 Валовий національний продукт | 28
2.5 Національний дохід | 34
2.6 Вплив ціни на валовий національний продукт | 34
Висновок | 41
Список використаної літератури | 42
Вступ
В даному рефераті розглядається така тема, як макроекономічні показники: сутність та вимір.
Політична, соціальна та військова доля країн значною мірою залежить від економічного розвитку, і немає життєво важливішої сфери для успіху держави, ніж її макроекономічний розвиток. Такі країни як Японія, що розвинулися стрімко, завойовуючи зовнішні ринки для своїх товарів, пишаються своєю зростаючою політичною силою та високим життєвим рівнем.
На противагу їм існують країни, що перебувають у стані глибокої стагнації і терплять від галопуючої інфляції, значних торговельних дефіцитів та високого зовнішнього боргу. Життєвий рівень країни значною мірою залежить від її макроекономічної політики.
Для аналізу економічних явищ і процесів, складних господарських взаємозв'язків необхідна система надійних взаємозумовлених показників. В економічній теорії та у господарській практиці використовують різні форми виміру суспільного продукту. Різно-манітність форм і способів виміру результатів народногосподар-ської діяльності зумовлена різними теоретичними підходами до ха-рактеристики суспільного виробництва, різною методикою статис-тичних розрахунків, різними стадіями руху суспільного продукту в процесі економічного кругообігу.
Розділ І.
Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
Формування нової економічної системи, заснованої на ринкових відносинах, матеріалізація націо-нальних цілей через державну економічну політику потре-бують широкого використання системи макроеконо-мічних показників. Вони покликані відображати складні взаємопов'язані процеси, що відбуваються в економіці й безпосередньо визначають динаміку економічного зрос-тання та важливі пропорції розширеного відтворення.
Розрахунки макроекономічних показників та важливих пропорцій розширеного відтворення здійснюються на основі відповідних економічних моделей, що відобража-ють річний економічний оборот на макрорівні. Вони є також важливим інструментом державного регулювання і прогнозування національної економіки. Країни з ринко-вою економікою, а також ті, що здійснюють перехід до ринкових відносин, як таку економічну модель використо-вують систему національних рахунків, що затверджена ООН і рекомендована для використання з метою забезпе-чення міжнародних зіставлень, порівнянь та ін.
1.1 Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов'язаних економічних показників, які відобра-жають загальні й найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни.
СНР базується на відповідних методологічних принци-пах. Розглянемо, зокрема, ті її принципи, які впливають на методологію обчислення макроекопомічпих показни-ків. Серед них основними методологічними пршгцилами СНР с такі:
a) Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, котра приносить доход суб'єктам цісї діяльності. Тобто критерієм продуктивності праці с одержання доходу. Це стосується економічної діяльності як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва. У марксистській теорії, на яку спиралася економічна практика соціалізму, застосовувався інший критерій. Про-дуктивною вважалася лише праця у сфері матеріального виробництва. Ця теорія покладена в основу іншої системи макроекономічного рахівництва, яка називається систе-мою балансу народного господарства. Згідно з СИР валовий продукт і сукупний доход ство-рюють не тільки галузі матеріального виробництва, а й галузі нематеріального виробництва, такі як торгівля, житлово-комунальне господарство, фінансово-кредитні організації, органи державного управління, армія, наукові установи, освіта та іп.
b) В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу. Це означає, що вартість продукту, з одного боку — це сума витрат факторів виробництва (праці, природних ресурсів, капіталу), з іншого боку — це сума доходів, одержаних власниками виробничих факторів. Отже, одна й та сама величина для виробників продукту є витратами, а для власників виробничих факторів —доходами. Тому витрати дорівнюють доходам. Такий стан свідчить про рівновагу в економічній системі. Слід вщзначити, що рівність між витратами і доходами досягається не завжди. Проте ринковий механізм постійно працює па вирівнювання витрат з доходами. В окремих випадках для досягнення цісї рівноваги в економічні процеси втручається держава. Проблема досяпіення економічної рівноваги — одна з ключових проблем макрое кономічної науки.
c) СНР виходить із того, що економіка знаходиться в постійному кругообороті, а крутооборот — це безпе-рервний потік «витрати–доходи». Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових
витрат, нові витрати створюють нові доходи. Цьому пото-ку немає ні початку, ні кінця.
Із цього випливає висновок: щоб збільшити доходи необхідно збільшиш витрата, а щоб витрати зросли, потрібно одержати більше доходу. Це і є однією з головних проблем макрое копо міки. Концепція господарського кру-гообороту розглядає, таким чином, виробництво, розподіл і перерозподіл продукту і доходу, формування національного багатства як різні, але взаємопов'язані аспекти про-цесу відтворення.
1.2 Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва с дода-на вартість.
Повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг, вироблених якою-пебудь галуззю, групою вироб-ників або економікою в цілому, включає, крім доданої вартості, також проміжне споживання.
Додана вартість характеризує внесок конкретної сукуп-ності факторів виробництва У створення вартості в масш-табах економіки в цілому. Слід підкреслити, що додана вартість як внесок кожного окремого виробника розгля-дається в СНР стосовно виробника, а не продукту.
Технічно макроскономічне рахівництво базується на запозиченому з бухгалтерського