обліку може бути розрахована на основі методів прискореної амортизації, які є неприйнятними в СНР. Отже, якщо можна було б отримати дані про споживання основного капіталу у відповідності до вимог СНР, то можна було б розрахувати більш об'єктивний показник результату економічної діяльності —чистий внутрішній продукт. Через викладені вище обставини в економічній практиці найбільш широкого застосування набув показник ВВП.
Для обчислення ВВП використовують три методи: виробничий, метод кінцевого використання (Іа витра-тами) і розподільчий метод (за доходами).
1. Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії. Цс можна подати у вигляді формули:
ВВП = ? (ВВ - МВ) + (ПП - С),
ВВ — валовий випуск окремих галузей;
МВ —матеріальні витрати окремих галузей;
ПП — продуктові податки;
С — субсидії;
(ПП – С) — чисті продуктові податки. Як бачимо, ринкова вартість ВВП, розрахованого виробничим методом, пов'язана з обчисленням валового випуску (ВВ) і проміжного споживання (МВ) товарів та послуг. Визначення цих елементів ВВП було розглянуто раніше.
Податки на продукти — це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, що виробляються, продаються або імпортуються підприєм-ствами-резидснтами. До них відносять такі податки, як податок на додаиу вартість (ПДВ), акцизи, податки па окремі види послуг (на послуги транспорту, зв'язку, страхування, рекламу, дозвілля, спортивні заходи та ід.), мито тощо.
Субсидії на продукти — це субсидії, що надаються підприємствам-резидентам із державного бюджету з метою відшкодування постійних збитків, які виникають у зв'язку з тим, що продажна ціна па окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; суб-сидії на експорт і імпорт та ін.
У таблиці 1 наведені дані про БВП України, обчи-слений виробничим методом.
2. Згідно з методом кінцевого використання (за витра-тами) ВІЗО обчислюється як сума окремих елементів су-купних втрат, здійснених всередині країни і пов'язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг. Для цього використовують таку формулу:
ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ
де СВ — споживчі витрати домашніх господарств, тобто населення;
ВІ — валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;
ДЗ — державні закупки товарів і послуг з метою задо-волення загальносуспільних потреб;
ЧЕ — чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг (ЧЕ = Е - їм). Споживчі витрати домашніх господарств і державні закупки товарів та послуг складають кінцеве споживання товарів і послуг у країні. Воно охоплює витрати домогос-подарств-рсзидентів па споживчі товари і послуги, а також втрати органів державного управління і пекомерцішшх організацій, що обслуговують домашні господарства, на товари і послуги для індивідуального і колективного (загальносуспільного) споживання.
Витрати на кінцеве споживашія домашніх господарств (СВ) включають:
витрати на купівлю споживчих товарів і послуг;
споживання товарів і послуг, отриманих у натураль-ній формі як оплату праці, подарунків тощо;
споживання 'товарів і послуг, що вироблені домаш-німи господарствами для особистого кінцевого спожи-вання;
Т а 6 л. 1. Динаміка ВВП України, обчисленого виробничим методом* (млрд крб.)
Показник | Роки
1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 (млрд гри.) | 1997 (млрдгрн.)
Валовий випуск товарів та послуг (в осн. цінах) |
0,7 |
11,3 |
376,6 |
2734,9 |
11869,6 |
176,0 |
199,0
Проміжне споживання | 0,3 | 6,1 | 229,2 | 1654,9 | 7121,7 | 103,9 | 119,9
Валова додана вартість | 0,4 | 5,2 | 147,4 | 1080,0 | 4747,9 | 72,1 | 79,1
Податки за виключенням субсидій на продукти | -0,02 | -0,1 | 0,9 | 123,8 | 545,2 | 9,4 | 13,4
Валовий внутрішній продукт (у ринков. цінах) | 0,4 |
5,1 |
148,3 |
1203,8 |
5293,1 |
81,5 |
92,5
Споживання основного капіталу | 0,05 |
0,9 |
29,7 |
228,7 |
686,0 |
10,6 |
12,0
Чистий внутрішній продукт | 0,35 | 4,2 | 118,6 | 975,1 | 4607,1 | 70,9 | 80,5
Дані Держкомстату України.
4) споживаїшя товарів і послуг, що куплені резиден-тами даної країни за кордоном під час відряджень, тури-стичних поїздок тощо, за виключенням аналогічних заку-пок нерезидентів на території даної країни.
Державні закупки (ДЗ) — це витрати уряду на кінцеве споживання органів державного управління і некомер-ційних організацій, що обслуговують домашні господарст-ва. До них відносяться витрати на заробітну плату дер-жавних працівників і службовців, а також витрати, пов'я-зані із закупівлею товарів і послуг колективного (суспіль-ного) споживання у приватного сектора економіки.
До державних закупок не входять видатки на транс-фертні платежі. Урядові трансфертні платежі — цс дер-жавні виплати окремим особам, які не надаються в обмін на товари або послуги. Це допомога по безробіттю, пенсН, допомога престарілим і хворим. Вони призначені задово-льняти певний вид потреб. Оскільки трансферти не призначені для закупівлі поточних товарів і послуг, вони не враховуються при розрахунку ВВП. До трансфертних платежів відноситься також і відсоток по державному боргу, тобто доход, який виплачується по сумах, що були позичені для здійснення урядових програм розвитку, а не як плата держави за поточні товари і послуги. Нарешті,, не слід змішувати державні закупки товарів і послуг, що с компонентом вимірювання ВВП, з видатками державного бюджету, тобто із загальними державними витратами (ДВ). Загальні державні витрати містять як державні за-купки товарів і послуг (ДЗ), так і трансфертні платежі (Т):
ДВ = ДЗ + Т
При цьому не мас значення, як уряд фінансує свої видатки, тобто платить за товари й послуги: чи з коштів, що надійшли від оподаткування, чи шляхом грошової емісії, чи з позичок. Звідки б не надійшли кошти, при визначенні ВВП враховуються