Мінекономіки України доводить до постачальників і споживачів переліки продукції, які зорієнтовані на конкретних споживачів і постачальників, а Держкомстат України — відповідні форми статистичної звітності.

Регіональний баланс має два розділи: баланс споживачів адміністративної одиниці та територіальний (баланс увозу-вивозу).

Зведені баланси розробляються з використанням даних регіональних балансів, зведеної статистичної звітності, розрахункових і експертних оцінок виробництва й споживання продукції, іншої інформації. Номенклатуру продукції машинобудування, за якою рекомендується розробляти баланси, встановлюють та змінюють органи державного регулювання розвитку економіки.

Основну масу показників однопродуктових балансів, як правило, включають до зведеного та регіонального балансів.

Натуральний баланс виробництва та споживання рекомендується розробляти за такою формою:

Баланси на всіх рівнях індикативного планування складають з використанням єдиних методичних підходів, що забезпечує створення системи взаємопов'язаних і підпорядкованих балансів.

Загальна потреба в продукції машинобудування визначається по міністерству, відомству чи іншій господарській (підприємницькій) структурі на основі потреб у ній об'єднань і окремих підприємств. Вона формується з урахуванням перспектив розвитку потужностей базових галузей економіки, можливостей придбання імпортного устаткування чи виготовлення спеціалізованого устаткування власними силами.

Під час розподілу устаткування враховується необхідність першочергового забезпечення ним:*

об'єктів, що є найважливішими з погляду держави, тобто таких, що в першу чергу сприяють реалізації завдань з нарощування потужностей базових галузей;*

підприємств, що сприяють прискореному розвитку сільського господарства, переробних галузей АПК, промисловості будівельних матеріалів;*

підприємств, що забезпечують виробництво товарів народного споживання та насичення споживчого ринку;*

галузей і підприємств, які за інших однакових умов забезпечують найбільший економічний ефект.

Розробники матеріальних балансів продукції машинобудування, у тому числі управління матеріальних балансів та державних закупівель Мінекономіки України, подають Урядові України або іншим зацікавленим органам державного регулювання економіки разом з балансами пояснювальні записки до них і пропозиції щодо "розшивки вузьких місць".

Список використаної літератури:

Науменко В. /., Панасюк Б. Я. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки.— К.: Глобус, 1995.— 200 с.

Новицкий В. Ј. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг.— К.: Либра, 1994.— 190 с.

Основні показники, що використовуються при розробці прогнозу економічного і соціального розвитку України (суть, взаємозв'язки, методи розрахунку).— К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1996.— 91 с.

Основы экономического и социального прогнозирования / Под ред. В. Н. Мосина, Д. Н. Крука.— М.: Высш. шк., 1985.— 200 с.

Панасюк Б. Державне регулювання економіки // Економіка України.— 1994.— № 1.— С. 19-30.

Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування // Економіка України.— 1996.— № 5.— С. 7 —17.

Панасюк Б., Літвінов В. Система національних рахунків як модель економічного обороту // Економіка України.— 1993.— № 1.— С. 18—36.

Панасюк Б., Сергиенко И., Присницкий Л. Прогнозирование развития экономики Украины // Економіка України.— 1996.— № 1.— С. 20—31.

Пашута Н. Т. Нормативное планирование потребности в продукции машиностроения.— К.: Наук, думка, 1992.— 117с.