Методи обчислення ВВП

курсова робота з макроекономіки

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Результатом праці мільйонів робітників, селян та інтелігенції є певна сукупність створених матеріальних і духовних благ. Залежно від типу суспільства відбувається розподіл працюючих у сферах і галузях народного господарства, створюється різна кількість матеріальних і нематеріальних благ. Тип суспільства визначає також основні принципи розподілу, перерозподілу, обміну і споживання створених благ.

Показник суспільного багатства як національного вперше був визначений у XVII ст. У. Петті як сума нагромаджених матеріальних цінностей. Подальші спроби статистичного дослідження національного багатства належать до XIX ст., а з 1853 р. його виміри стають темою міжнародних статистичних конгресів.

Марксистська економічна школа обґрунтовувала необхідність обчислення сукупного суспільного продукту (ССП) як основного показника розвитку національної економіки. Протягом кількох десятиліть у нашій країні домінувало марксистське уявлення, що продуктивною є тільки праця зайнятих у сфері матеріального виробництва і що тільки така праця створює ССП. Інші ж сфери економіки – сфера послуг, духовне виробництво, управління – були віднесені до невиробничої сфери, а праця в них визначалася як непродуктивна, котра не створює ССП. Вважалося також, що працівники невиробничої сфери тільки споживають ССП.

Такі якісні характеристики продуктивної та непродуктивної праці були природними для економіки XVII – XIX ст., оскільки сфера послуг перебувала в зародковому стані. Однак таке трактування не відповідає реаліям сучасної економіки з розвинутою сферою послуг.

Догмат радянської економічної теорії про обов'язковість речового змісту продуктивної праці суперечить економічній логіці. Наслідки праці в так званій невиробничій сфері економіки також мають речовий зміст.

Переважна більшість сучасних економістів відстоюють позицію, що будь-яка суспільна корисна праця є продуктивною працею, оскільки створює національне багатство безпосередньо або опосередковано, а також сприяє підвищенню добробуту людей. Отже, національний продукт створюється в усіх галузях та сферах економічної діяльності.

Таким чином, практична значимість вказаних проблем і об`єктивна необхідність вивчення розрахунку показника національного доходу в Україні зумовили актуальність теми дослідження даної курсової роботи, мету і завдання, предмет та об`єкт дослідження.

Об’єктом дослідження курсової роботи виступає проблема вивчення економіки України з точки зору визначення і розрахунку основних її макроекономічних показників.

Предметом дослідження курсової роботи є методи обчислення валового внутрішнього продукту.

Метою роботи є теоретичне дослідження методів обчислення валового внутрішнього продукту.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Розділ 1. Історичний розвиток визначення національних рахунків

1.1. Джерела виникнення системи національних рахунків

Як стверджував колишній глава Центрального бюро статистики Голландії Д. Дерксен, автором термінів "національні рахунки", "національне рахівництво" (national book-keeping) є голландський статистик Ед Ван Кліфф, який 1941 року опублікував в голландському щомісячному журналі "De Economist" дві статті з побудованими ним таблицями національних рахунків для Голландії за 1938 рік. Проте Друга світова війна припинила практичні та наукові зв'язки європейських економістів. Нині вже важко сказати, хто в дійсності є винахідником системи національних рахунків, бо ті самі ідеї і приблизно в той самий час виникали в багатьох країнах, але через зрозумілі причини не ставали надбанням широкого загалу.

Французькі статистики, наприклад, впевнені, що перші національні рахунки були побудовані у Франції Р. Фроманом також стосовно 1938 року з використанням засадних принципів наукової праці економіста Венсена (1941), яка встановлювала зв'язок між рахунками підприємств і рахунками країни в цілому.

Відомо також, що 1941 року в Англії Джеймс Мід і Річард Стоун розробили власну систему національних рахунків як наслідок глибокого вивчення національного доходу Англії. Цю роботу обидва винахідники вели в міністерстві фінансів з самого початку війни з ініціативи і за консультації Кейнса [18, 7-8].

Приблизно в той самий період (середина 30-х pp.) В.Леонтьєв почав роботу над своєю системою показників взаємозв'язку економіки, але у формі таблиць "витрати – випуск", в основу яких покладено ідею шахової таблиці з подвійним входом (double entry).

Не завадить нагадати, що 1926 року було опубліковано баланс народного господарства СРСР за 1923/24 рік – перший у економіко-статистичній літературі баланс країни в цілому. Окрім того, було побудовано баланси за 1928, 1929 і 1930 роки, щоправда їх не публікували у відкритій пресі.

Як бачимо, національні рахунки (у тій чи іншій формі) виникли майже одночасно і незалежно у багатьох країнах. Поширення кейнсіанства значно сприяло цьому. До того ж. Друга світова війна з її мобілізацією максимуму ресурсів, необхідністю глибокого осмислення галузевих взаємозв'язків в економіці втягнутих у війну країн примусила уряди не тільки скрупульозно обчислювати національний дохід, поглибити та поліпшити статистичну базу, а й зробити наступний крок – створити систему національних рахунків, що розкриває й деталізує всі внутрішні зв'язки національного господарства.

Отже, історично і логічно національні рахунки були розвитком і поглибленням обчислення національного доходу, який вже на початку Другої світової війни робили у формі детальної таблиці, побудованої на солідній статистичній базі. Часто економісти, працюючи над проблемами національного доходу, самі відчували, що потрібно вийти за рамки обчислення цього одиничного показника і розкрити його зв'язки з іншими макроекономічними показниками, тобто національне рахівництво "народилося" з обчислення національного доходу.

Але, все ж такі ідея побудови системи національних рахунків і здійснення цієї ідеї стало видатним досягненням економічної статистики та економічної науки взагалі.

1.2. Перші спроби розрахунків макроекономічних показників в Англії

Першу спробу оцінити національне багатство Англії зробив (близько 1600 р.) генеральний інспектор англійських митниць. Він капіталізував загальну суму рентних доходів, визначену ним в 6 млн. ф. ст., і