Якщо ж норму прибутку залишити без зміни і визначити сполучену ставку заробітної плати, то її динаміка та-кож не піддається раціональному поясненню (див. варіант 2 у таблиці 3.2 і рис. 3.1).

Таблиця 3.

Аналіз нерівноважного зростання економіки за моделлю Солоу із застосуванням VK-моделі [14]

Показник | Період (t)

0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 100 | 200

Варіант 1: рівноважний розподіл національного доходу на Vt і Pt

Vt = 0.5Yt | 40 | 41.350 | 42.742 | 44.179 | 45.661 | 47.189 | 916.554 | 18271.1

Pt = 0.5Yt | 40 | 41.350 | 42.742 | 44.179 | 45.661 | 47.189 | 916.554 | 18271.1

Kt* | 651.926 | 676.329 | 701.554 | 727.628 | 754.578 | 782.430 | 17758.05 | 366982.2

wt = Vt/Lt | 4 | 4.0145 | 4.0289 | 4.0430 | 4.0569 | 4.0706 | 4.7691 | 4.9467

rt = Pt/K*t | 0.0614 | 0.0611 | 0.0609 | 0.0607 | 0.0605 | 0.0603 | 0.0516 | 0.0498

Варіант 2: розподіл національного доходу при незмінній нормі прибутку

Kt* | 651.926 | 676.329 | 701.554 | 727.628 | 754.578 | 782.430 | 17758.0 | 366982.2

rt = r0 | 0.0614 | 0.0614 | 0.0614 | 0.0614 | 0.0614 | 0.0614 | 0.0614 | 0.0614

Pt = r0Kt* | 40 | 41.497 | 43.045 | 44.645 | 46.298 | 48.007 | 1089.57 | 22516.8

Vt = Yt – Pt | 40.000 | 41.202 | 42.439 | 43.713 | 45.023 | 46.372 | 743.533 | 14025.3

wt = Vt/Lt | 4 | 4.0002 | 4.0003 | 4.0003 | 4.0002 | 4.0001 | 3.8688 | 3.7972

Рис. 3.. Динаміка норми прибутку і ставки заробітної плати у числовій моделі Солоу за умови незмінності розподілу національного доходу на заробітну плату і прибуток (варіант 1) [14]

Рис. 3.. Динаміка ставки заробітної плати у числовій моделі Солоу за умови незмінності норми прибутку (варіант 2) [14]

Із рисунка 3.2 випливає, що за незмінної норми прибутку ставка заробітної плати спочатку підвищується до t = 4, а потім починає знижуватися. Збільшення ставки заробітної плати можна пояснити підвищенням продуктивності праці qt = Yt/Lt3 8 до 8.086 (див. таблицю 3.1). Зниження ж ставки заробітної плати за умови подальшого підвищення показника продуктивності праці з економічної точки зору поясненню не піддається.

Нерівномірність економічного зростання в аналізованій числовій моделі Солоу штучно зумовлена тим, що в нульовому періоді стаціонарний темп приросту національного доходу помітно перевищує подальший рівноважний темп приросту, обраний на рівні 3%.

Так, обчислення стаціонарного темпу приросту свідчить, що n0 = s60= 0.3 Ч 0.125 = 0.0375, або 3.75%. Якщо в нульовому періоді прийняти зменшену норму заощаджень s = 0.24, то n0 = 0.03. У цьому випадку стаціонарний темп приросту збігатиметься з рівноважним темпом приросту (n0 = n) і ніякого нерівноважного зростання модель Солоу не виявить. Зокрема, на основі (2) і (10) при dk/dt = 0 можна записати s = nkt (1-a). Тому при n = 0.03; kt = 64 і а = 0.5 одержуємо s = 0.24. Із виразу nt = sot при s = 0.3 і n = 0.03 маємо ot= 0.1.

Таким чином, неокласичне обґрунтування можливості рівноважного розвитку економіки за певної зайнятості і за незмінної норми заощаджень за допомогою теоретичної моделі Солоу виявляється суперечливим.

VK-модель дає змогу переходити від однієї стаціонарної траєкторії зростання до іншої при заданому темпі приросту зайнятих, для чого визначається необхідна норма заощаджень s. У таблиці 3 зроблено розрахунок до t = 7, з якого випливає, що за відсутності технічного прогресу в першому періоді при n = 0.03 норма заощадження (накопичення) повинна знизитися з 0.3 до 0.2119, а в наступні періоди має стабілізуватися на рівні 0.2409.

Чи можливе на практиці необхідне зниження норми заощадження? Припустимо, що протягом першого періоду норма заощадження національного доходу залишається на рівні 0.3. У цьому випадку спостерігатиметься відносне надвиробництво капіталу, оскільки ресурси праці обмежені 3-процентним приростом. Унаслідок цього заробітна плата підвищиться, норма прибутку знизиться і, як кінцевий результат, – знизиться реальна норма заощадження і накопичення прибутку. При цьому номінальна норма заощадження прибутку може залишитися на рівні базисного (нульового) періоду.

Так, за умови, що заощаджується лише дохід у формі прибутку, в нульовому періоді норма заощадження (накопичення) прибутку j0 = Іо/Ро = 24/40 = 0.6. Розрахунки за даними таблиці З свідчать, що при збільшенні у першому періоді ставки заробітної плати з 4 до 5.175 маса заробітної плати збільшиться з 41.2 до 53.305, а прибуток зменшиться на таку ж величину, тобто з 41.2 до 29.095. Обсяг чистих інвестицій, необхідний для 3-процентного приросту зайнятості, становить у першому періоді І = 17.457. Тому номінальна норма заощадження (накопичення) прибутку становитиме 17.457/29.095 = 0.6, а реальна норма – 17.457/41.2 = 0.4237. Реальній нормі накопичення прибутку відповідає реальна норма накопичення національного доходу s = 0.2119 (див. таблицю 3.3).

Отже, при потенційному надвиробництві капіталу номінальна норма накопичення прибутку може зберегтися у поточному році на незмінному рівні за рахунок підвищення заробітної плати, тоді як реальна норма