малий, так як і підвищення ставок процента дуже незначні, та коефіцієнти d i n дуже малі. Загальний приріст Y складає величину (Y0Y1).
Стимулююча фіскальна політика відносно неефективна, якщо ефект витіснення перевищує ефект приросту випуска.
I IS IS (крута)
LM (похила)
Y0 Y1 Y
Мал.3
Ефект витіснення значний, якщо:
інвестиції і чистий експорт високочуттєві до динаміки процентних ставок, тобто коефіцієнти d i n дуже великі. В цьому випадку навіть незначне збільшення і викликає велике зниження І та NE і тому загальний приріст Y буде малий. Графічно ця ситуація ілюструється відносно похилою кривою IS (див.мал.4). Нахил кривої LM в даному випадку має другорядне значення.
і LM
Інвестиції і чистий
експорт високочуттєві
до динаміки процент-
них ставок
IS
IS (похила)
слабка Y
(неефективна)
Мал.4
попит на гроші малочуттєвий до динаміки і. В цьому випадку для того, щоб урівноважити грошовий ринок, потрібно дуже значне підвищення і. Це викликає дуже сильний ефект витіснення навіть при відносно невеликих коефіцієнтах d i n. Графічно ця ситуація ілюструється більш кривою LM (див.мал.5). Нахил кривої IS в даному випадку має другорядне значення.
і LM (крута)
Попит на гроші мало-
чуттєвий до динаміки
процентних ставок
IS
IS
слабка Y
(неефективна)
Мал.5
Стимулююча фіскальна політика виявляється найменш ефективною в випадку сполучення відносно похилої IS і крутої LM. В цьому випадку приріст Y, рівний (Y0Y1), дуже малий, так
як і підвищення ставок процента дуже велике, і коефіцієнти d i n значні.
і LM (крута)
IS
IS (похила)
Y0 Y1 Y
Мал.6
Відносна ефективність стимулюючої монетарної політики визначається величиною стимулюючого ефекта від збільшення грошової маси і зниження процентних ставох на динаміку інвестицій і чистого експорта. Цей стимулюючий ефект протилежний ефекту витіснення.
Стимулюючий ефект на І та NE відносно великий в 2-х випадках:
якщо І та NE високочуттєві до динаміки процентних ставок. Графічно це відповідає відносно похилою IS (див.мал.7). В цьому випадку навіть незначне зниження і у відповідь на ріст грошової маси приводить до значного росту І та NE, що суттєво збільшує Y. Кут нахилу кривої LM в даному випадку має другорядне значення.
i LM LM
Інвестиції і чистий експорт
високочуттєві до динаміки
процентних ставок
IS (похила)
сильна
(ефективна)
Мал.7
якщо попит на гроші малочуттєвий до динаміки і. Графічно це відповідає відносно крутій LM (див.мал.8). В цьому випадку приріст грошової маси супроводжується дуже великим зниженням процентних ставок, що сильно збільшує І та NE навіть при відносно незначних коефіцієнтах d i n. Кут нахилу IS в даному випадку має другорядне значення.
Стимулююча грошово-кредитна політика найбільш ефективна при поєднанні відносно крутої LM і похилої IS (див.мал.9). В даному випадку і пониження процентних ставок є суттєвими і коефіцієнти d i n значні. Тому приріст Y, рівний (Y0Y1), відносно великий.
i LM LM
i LM(крута)
LM
IS (похила)
IS (похила)
Сильна Y0 Y1 Y
(ефективна)
Попит на гроші малочуттєвий
до динаміки процентних ставок Мал.8,9
Стимулююча грошово-кредитна політика відносно неефективна при високій чутливості попиту на гроші до динаміки і, а також низької чутливості інвестицій і чистого експорту до динаміки ставки процента.
i LM LM (похила)
i LM
LM
IS
IS (крута)
слабка Y слабка Y
(неефективна) (неефективна)
Мал.10 Мал.11
Похила LM означає, що грошовий ринок проходить до рівноваги при дуже невеликому зниженні і у відповідь на ріст грошової маси. Навіть якщо І та NE деже чутливі до динаміки і, такого невеликого пониження процентних ставок виявляється недостатньо, щоб суттєво збільшити інвестиції і чистий експорт. Тому загальний приріст випуску дуже малий (див.мал.10).
Крута IS означає, що навіть при значному зниженні і інвестиції та чистий експорт зростуть дуже слабо, так як коефіцієнти d та n дуже малі. Тому загальний приріст випуску буде незначний на віть при невеликому збільшенні грошової пропозиції і суттєвому зниженні ставок процента (див.мал.11).
Монетарна політика найменш ефективна при одночасному сполученні крутої IS і похилої LM. В цьому випадку і знижується не суттєво, і реакція на це зі сторони І та НЕ дуже слабка. Тому загальний приріст невеликий і дорівнює (Y0Y1).
і
IS (крута)
LM (похила)
LM
Y Мал.12
2. В сучасних умовах економіка кожної окремої країни (за
незначними винятками) є частиною єдиної світової економіки.
Модель Манделла-Флемінга дає можливість пояснити поняття еко-
номічної рівноваги саме у такій відкритій економіці.
Модель Манделла-Флемінга була розроблена на початк3у
60-х років. Вона використовує і розвиває відому вже нам мо-
дель IS-LM. Цей розвиток полягає в тому, що до моделі включе-
но нові змінні: чистий експорт, світову ставку процента та
курс національної валюти. Модель розрахована на малу відкриту
економіку. Під цим визначенням розуміють не стільки розміри
економіки|, скільки її здатність визначати світову процентну
ставку. "Мала" економіка, на відміну від "великої", відчува-
ючи на собі вплив світової процентної ставки, не здатна
суттєво впливати на неї, тобто її визначати. Саме цим модель
Манделла-Флемінга цікава для українського читача, адже ми жи-
вемо саме в такій "малій" економіці.
2.1. У результаті розширення кола змінних, введених до моделі IS-LM, остання набуває вигляду:
AD = C + I + G + NX, де NX - чистий експорт; (1)
C = Cr + c”(1-t)Y (2)
I = Ir - bi (3)
NX = NXr - nq – m”Y (4)
де q - курс національної валюти,
n - еластичність реального обмінного курсу,
m” - гранична схильність до імпорту.
AD = Y (5)
Власне модель Манделла-Флемінга складається з трьох
рівнянь. Два з них
